3. Контроль якості, пакування, маркування, умови зберігання круп, борошна, макаронних виробів

Якість крупів, борошна, макаронних виробів повинна відповідати вимогам стандартів за органолептичними і фізико-хімічними показниками.

Органолептичні показники – зовнішній вигляд, колір, смак, запах.

Крупи і борошно упаковують в паперові пакети , картонні пачки, пакети з полімерних матеріалів. Борошно фасують масою нетто 1,2,3 кг, а крупи – від 250г до 1кг. Макаронні вироби випускають ваговими і фасованими. Фасовані вироби упаковують масою нетто до 1кг і використовують коробки з картону, пакети з паперу, целофану, плівок.

Маркування наносять на кожну одиницю споживчої тари: товарний знак або назву підприємства виробника, його місце розташування і підпорядкованість, назву продукту ( вид, різновид, номер, сорт ), масу нетто (кг), дату виготовлення, термін зберігання.

Маркування також наноситься і на транспортну тару.

Приміщення для зберігання повинні бути сухими, чистими, захищеними від впливу атмосферних опадів. Температура для зберігання круп і борошна від +5 до +15 ◦С, відносна вологість – 69-70 % . для макаронних виробів температура не повинна перевищувати +30◦С, а відносна вологість повітря – 70 % .

4. Пакування, приймання, зберігання і реалізація хлібобулочних виробів

Пакування хлібобулочних виробів. Для упакування хлібобулочних виробів використовують лотки, ящики, кошики, тару-обладнання контейнерного типу. Деякі хлібобулочні вироби упаковуються у плівки з полімерних матеріалів, парафіновий папір. Якщо під час підготовки хлібобулочних виробів до продажу або продажу їх у межах встановлених строків реалізації виявлено приховані дефекти або зовнішні недоліки виробничого характеру отримувач зобов’язаний негайно викликати представника виробника для складання акту.

Особливу увагу при прийманні слід звертати на додержання строків витримування виробів з моменту виймання з печі, оскільки строки реалізації відлічують саме з цього моменту. Якщо вироби були перетримані на підприємстві, у магазині залишається менше часу на їх своєчасну реалізацію.

Працівники роздрібних торгівельних підприємств повинні дотримуватись правил торгівлі хлібобулочними виробами. Для збереження споживних властивостей продуктів їх слід правильно викладати на лотки, ящики, кошики, тару-обладнання, на етажерки та полиці. Зберігати і транспортувати хлібобулочні вироби навалом не допускається.

Фасовані сухарі здобні, соломку, хрусткі хлібці упаковують у картонні пачки, а потім у ящики з гофрованого картону.

Необхідно дотримуватись термінів реалізації хлібобулочних виробів, які відраховують з моменту виймання виробів з печі. Термін реалізації хліба здобного з борошна вищого сорту в упаковці – 72 години, хліба поліпшеної якості в упаковці – 48 годин, хліба з житнього борошна – 36 годин, хліба пшеничного – 24 години, мілко штучних виробів – 16 годин.

Питання для самоконтролю:

1. Чим обумовлена споживна властивість продовольчих товарів?

2. Чим визначається корисність продуктів?

3. Чим визначається біологічна, фізіологічна цінність продуктів?

4. В яких показниках виражається енергетична цінність та які коефіцієнти енергетичної цінності?

5. З яких речовин складаються харчові продукти?

6. На що в продуктах впливає кількість води?

7. Яка залежність зберігання продуктів від вмісту води?

8. Що відносять до мікроелементів?

9. Що відносять до мікроелементів?

10. Яке значення вітамінів у харчуванні?

11. Як поділяється борошно залежно від виду зернової культури?

12. Що називають крупами?

13. Від чого залежить формування асортименту крупів?

14. Дати визначення макаронних виробів?

15. Які розрізняють типи макаронних виробів?