4. Органи і служби стандартизації

В систему органів і служб стандартизації входять міжнародні (всесвітні та регіональні) і національні організації зі стандартизації. Існує понад 400 організацій, які займаються питаннями стандартизації. Найбільші з них – Міжнародна організація по стандартизації (ISO) і Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК). Вони самостійні і незалежні одна від одної. ISO створена з метою сприяння розвитку стандартизації у світовому масштабі для полегшення світового товарообміну і співробітництва в галузі інтелектуальної, наукової та економічної діяльності. Ця організація проводить роботи зі стандартизації в усіх галузях промисловості , економіки і техніки, за винятком електротехніки та електроніки. Основне завдання МЕК – розробка міжнародних стандартів в галузі електротехніки та електроніки, у радіозв’язку та приладобудування з метою сприяння міжнародному співробітництву в цих галузях.

Регіональні організації зі стандартизації обмежуються діяльністю в межах групи країн певного регіону. Ці організації сприяють розробці регіональних стандартів для розв’язання завдань , які випливають із загальних інтеграційних, економічних і технічних угод між країнами регіону. Найбільша в світі регіональна організація зі стандартизації – Європейський комітет з питань стандартизації (СЕН) – створена в рамках країн ЄС і європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ).

Виробляє єдині європейські стандарти для країн учасниць, з метою усунення технічних бар'єрів, пов'язаних з розходженням вимог у національних стандартах. Для країн СНД регіональною організацією є Міжнародна рада зі стандартизації.

До національних органів і служб стандартизації в Україні відносяться:

Комітет з питань стандартизації, метрології і сертифікації при Кабінеті Міністрів Україні (Держспоживстандарт), який здійснює загальне керівництво роботами зі стандартизації, затверджує і регіструє національні стандарти, організовує інформаційне забезпечення з питань стандартизації, метрології і сертифікації. Держстандарт має свої територіальні органи - центри стандартизації і метрології які здійснюють функції права Держстандарту у встановлених місцях.

Для розробки стандартів Держстандарт може оформлювати технічні комітети (ТК), призначати головні і базові організації зі стандартизації. В Україні створені: Український НДЦ стандартизації, сертифікації, інформатики, а також центри метрології (Харків) і технології «Система» (Львів), національна система сертифікації СЕПРО (УкрСЕПРО) - Київ.

5. Система сертифікації в Україні

Сертифікація - це процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція (процес, послуга) відповідає заданим вимогам.

Сертифікація продукції - це комплекс дій, в результаті яких за допомогою спеціального документу - сертифікату (чи знаку відповідності) підтверджується відповідність вимог міжнародних, національних стандартів держав-імпортерів продукції, держстандартів. Вибір стандарту як критерію сертифікації визначається її метою.

Існує обов'язкова та добровільна сертифікація.

При добровільній сертифікації, яка проводиться за ініціативою підприємства виготовлювача, переслідується мета - підвищення конкурентноздатності своєї продукції.

Обов'язкова сертифікація переслідує мету забезпечити безпеку та екологічність продукції. Вона проводиться за ініціативою держави, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» товари, роботи, послуги, на які в законодавчих актах чи стандартах установлені вимоги, направлені на забезпечення безпеки життя, здоров'я споживачів, охорони навколишнього середовища підлягають в установленому порядку обов'язковій сертифікації. Реалізація товарів, які не пройшли сертифікацію забороняється. Сертифікація є важливою формою державної оцінки якості товарів з метою збереження здоров'я усього населення.

Найважливішими задачами підприємств, які випускають товари - є підвищення якості товарів, бо підприємства, які не приділяють достатньої уваги якості товарів, ринок знищує. В Україні створена і діє система сертифікації УкрСЕПРО. Вона відповідає ВТО. Основна мета сертифікації - запобігти реалізації продукції, шкідливої для здоров'я, життя громадян, навколишнього середовища, сприяти споживачам у компетентному виборі товарів, а також для створення умов в участі у міжнародному економічному співробітництві та торгівлі. Сертифікація є обов'язкова для продовольчих і непродовольчих товарів.

В Декреті Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію» № 4693 від 10.05.1993 р. чітко визначена мета сертифікації, а Кодексом України про адміністративні порушення передбачена відповідальність за випуск та реалізацію товарів без сертифікату відповідності.

В Україні створена і діє державна система сертифікації УкрСЕПРО.

Українська система сертифікації УкрСЕПРО відповідає вимогам ВТО, Україна являється членом міжнародних організацій по сертифікації УSО, ЄЕС, бере активну участь в підготовці ними нормативних документів та технічних регламентів з оцінки відповідності. Україна добровільно приєдналась до розробки, затвердження та застосування міжнародних стандартів.

Якщо говорити про оцінку відповідності якості товарів та послуг нормам міжнародних стандартів, то вона забезпечує режим найбільшого сприяння по відношенню до імпортної продукції.

Україна є членом Міжнародної системи сертифікації електрообладнання УЕСЕЕ. Крім того, створено Національний фонд стандартів, на базі якого ведуться роботи по організації Національного центру по стандартизації та сертифікації.

Товари, які вперше ввозяться в Україну чи вперше в ній виробляються підлягають обов'язковій санітарно-гігієнічній експертизі. Як дослідження в ході якого установлюється наявність у товарі небезпечних факторів, визначається ступінь їх виливу, допустимий вміст.

Результати відображаються у держреєстрі висновків санітарно-гігієнічної експертизи та публікуються.

Треба відзначити, що законодавство про якість та безпеку продуктів харчування, наприклад, держав ЄС, США, визначають механізми гарантування безпеки та здоров'я громадян. Виробник не має право реалізувати харчові продукти, якщо на них немає сертифікату.

Національна система стандартизації метрології та сертифікації створилась Держстандартом як ринковий інструмент технічного регулювання, який здатний захистити як надійний захист громадян, такі рішення окремих економічних проблем, перш за все, питання підтримки вітчизняного виробника на зовнішньому та внутрішньому ринках.