3. Класифікація асортименту керамічних матеріалів і виробів Керамічні матеріали і вироби з них

Керамічні матеріали і вироби мають високу водостійкість, стійкість до дії агресивного середовища, вогнетривкість, механічну стійкість, довговічність, гігієнічність, біостійкість, гарний зовнішній вигляд. Недоліком керамічних будівельних матеріалів є їх велика маса. Залежно від призначення керамічні будівельні матеріали поділяють на матеріали для стін, облицювальні, для підлог,

покрівельні і санітарно-технічні, оздоблювальні, кислотостійкі, спеціальні і труби. Керамічні матеріали і вироби класифікують також за характером будови черепка – це тонка і груба кераміка, за щільністю кераміка ділиться на щільну (водопоглинення менше 5%) і пористу (водопоглинання більше 5%).

Для спорудження стін використовують глиняну цеглу і керамічні камені.

Глиняну цеглу за ступенем міцності випускають звичайну (повнотілу) й ефективну. Ефективна цегла може бути пустотілою, тобто з пустотами, що утворюються під час формування цегли, і легковагою, яка має пори, що утворюються при вигоранні органічних домішок. Пустотіла і легковага цегла, як і звичайна, застосовуються для мурування зовнішніх і внутрішніх стін будинків (винятком є мурування фундаментів і цоколів, печей і димових труб).

За розмірами глиняну цеглу поділяють на одинарну (250x120x65) і модульну (250x120x88) мм, за морозостійкістю - на чотири марки: Мрз-15, Мрз-25, Мрз-35, Мрз-50, за міцністю на стискання - на сім - 75, 100, 125, 150, 200, 250 і 300. Пустотіла цегла випускається чотирьох марок - 75, 100, 125, 150; легковага - чотирьох: 35, 50, 75, 100.

Камені керамічні відрізняються від цегли за розміром 250x120x138 мм. Їх випускають чотирьох марок: 75, 100, 125, 150.

Облицювальні й оздоблювальні матеріали поділяють на лицьову облицювальну цеглу, плитки фасадні та для внутрішнього облицювання стін.

Лицьова облицювальна цегла відрізняється від звичайної більш старанною обробкою лицьової поверхні, правильністю форм і граней, однорідністю кольору (від білого, трохи кремового, до коричневого), більшою морозостійкістю. Випускається семи марок: 75, 100, 125, 157, 200, 250, 300.

Фасадні плитки виготовляють із пористим черепком, з поливою і без неї, безбарвною або кольоровою поливою, з гладкою або рельєфною поверхнею.

Плитки для внутрішнього облицювання стін, на відміну від фасадних, завжди мають поливу одно- і багатокольорову.

Матеріали для підлоги. Плитки для підлоги мають запечений черепок, утворений із тугоплавкої каолінової глини. Плитки для підлоги мають високу стійкість до витирання, ударотривкість, вогнестійкість, водостійкість, стійкість до дії навколишнього середовища, біостійкість, довговічність, високі естетичні властивості. Недоліком є висока теплопровідність, що робить підлогу холодною, і підвищена ковзкість гладких плиток.

Покрівельні вироби. Для покрівель малоповерхових будинків використовують глиняну черепицю. її випускають п'яти типів: пазову штамповану, пазову стрічкову, плоску стрічкову, хвилясту стрічкову, ковзанкову. Глиняна черепиця відрізняється вогнетривкістю, водостійкістю, біостійкістю, довговічністю, гарним зовнішнім виглядом. Основними недоліками є велика маса 1 м² і трудомісткість укладання покрівлі із неї.

До керамічних виробів санітарно-технічного призначення відносять умивальники, раковини, ванни, змивні бачки, унітази, біде, піддони для душової кабіни.

Виготовляють їх із фаянсових, напівфарфорових або фарфорових глин способом лиття в гіпсових формах. вироби мають білий черепок, вкритий білою або кольоровою поливою. Вони довговічні, мають високу гігієнічність, гарний зовнішній вигляд.

Вогнетривкі керамічні матеріали застосовують для спорудження металургійних, скляних, випалювальних та інших печей.

Вони повинні витримувати дію високих температур, зберігаючи при цьому постійний обсяг і форму, мати міцність та тиск, вигин, газонепроникність, шлакостійкість.

За ступенем вогнетривкості їх розділяють на вогнетривкі (1580-1770⁰С), високовогнетривкі (1770-2000⁰С) і вищої вигнетривкості (більше 2000⁰ С).

Кислотривкі вироби застосовують на підприємствах хімічної промисловості. Для підвищення хімічної стійкості поверхню виробів покривають глазур’ю. До керамічних кислотривких виробів відносять цеглу кислотривку, плитки кислотривкі, термокислотривкі для гідролізної промисловості, а також кисловтривки труби і сполучні частини до них.

Керамічні труби випускають дренажні і каналізаційні. Дренажні труби призначені для відводу ґрунтових вод, їх довжина 333-500мм, внутрішній діаметр 25-250мм і товщина стінки 8-24 мм.

Каналізаційні труби випускають довжиною 800-1200мм, діаметром 150-600мм, товщина стінки 19-41мм. Такі труби на одному кінці мають розруб. Із зовнішнього і внутрішнього боку труби покриті хімічно-стійкою глазур’ю.