Питання для самоконтролю:

1. Що називають товаром?

2. Які властивості називають споживчими?

3. У чому різниця між споживчою вартістю та вартістю товару?

4. Що є предметом вивчення товарознавства, комерційного товарознавства?

5. Що називають продукцією?

6. У чому полягає різниця між конкретним, розширеним та узагальненим продуктом?

7. Яка роль товарознавчих знань в становленні молодшого спеціаліста з комерційної діяльності?

8. Які пріоритетні напрямки товарознавчих знань в комерційній діяльності?

Тема 2. Споживні властивості товарів, класифікація, системи кодування План лекції:

1. Споживні властивості товарів і показники що їх визначають.

2. Класифікація товарів як метод товарознавства.

3. Кодування товарів.

Література:

1. Болотников А.А. Товароведение. Ч. 1: Курс лекций. МАУП, 2001.

2. Власова А.В. Основи товарознавства непродовольчих товарів. Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006.

3. Войнаш Л.Г. та ін. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч. 1. Підручник. – К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2004.

4. Николаева М.А. Товароведение потребительских товаров. Теоретические основы. – М.: НОРМА, 2000.

5. Оснач О.Ф. Товарознавство: Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2004.

6. Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства. Навчальний посібник. К.: ЦНЛ, 2003.

1. Споживні властивості товарів і показники що їх визначають

Будь-який товар володіє багатьма властивостями різними за своєю природою.

Властивостями товару називають його об’єктивні властивості , які можуть проявитись на будь-якій стадії життєвого циклу товарів (проектування, виготовлення, розподілення, споживання).

Споживними властивостями називають об’єктивні особливості товару, які проявляються у процесі споживання та забезпеченні задоволення конкретних потреб людини.

За природою споживні властивості діляться на: фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні.

Фізичні властивості:

• механічні (міцність, деформація, твердість, втома);

• термічні (теплоємкість, теплопровідність, вогнестійкість, термостійкість, термічне розширення);

  • оптичні (колір, блиск, прозорість, променепереломляємість);

  • акустичні(тембр, висота звуку, звуковий тиск);

  • електричні, а також загальні фізичні властивості (маса, щільність, пористість ).

Хімічні властивості характеризують відношення товарів до дії різних хімічних речовин та агресивних середовищ. Ці властивості залежать від хімічного складу та будівлі матеріалу.

Найбільш важливими з них є: водостійкість, кислотостійкість, лугостійкість, відношення до дії органічних розчинників, світла, погодних умов.

Фізико-хімічні властивості об’єднують властивості, проявлення яких супроводжується фізичними та хімічними властивостями одночасно. Найважливішими фізико-хімічними властивостями є сорбційні властивості, тобто властивості злипання, склеювання, властивості проникненості (повітря, пари, води та пилу).

Біологічні властивості характеризують стійкість товарів до мікроорганізмів (бактерії, плісняві гриби, дріжджі), комах (моль, таргани), гризунів (миші, пацюки). Процеси гниття, пліснявіння товарів викликаються відповідними видами мікроорганізмів.

В залежності від характеру впливу на споживчі властивості виділяють: функціональні, ергономічні, естетичні властивості товарів, а також їх надійність та безпеку.

Функціональні властивості забезпечують виконання товаром своїх функцій у відповідності з призначенням .

Функціональні властивості мають три групи показників:

1. Досконалість виконання основної функції (точність ходу годинника, чистота прання білизни пральними машинками, максимальна швидкість мотоциклу);

2. Універсальність застосування характеризує ширину діапазону умов та можливість виконання товару за призначенням і наявність додаткових функцій, корисних для споживача (пилосос - розпилення фарби, дрель - застосовуючи насадки, можливість заточки інструменту, шліфування деревини);

Досконалість виконання допоміжних операцій характеризує особливості використання при підготовці експлуатації, при обслуговуванні, збереженні, ремонті . Наприклад у холодильника ступінь автоматизації відтаювання, у електронагрівальних приладів час нагрівання до заданої температури, у фотоапарата – можливість підключення ламп-спалахів .

Ергономічні властивості забезпечують зручність та комфорт при користуванні товаром, створюють оптимальні умови для людини в процесі праці, відпочинку, понижують втомлюваність, підвищують продуктивність праці .

Ергономічні властивості ділять на такі групи: гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, психофізіологічні, психологічні.

1. Гігієнічні властивості забезпечують оптимальні умови для функціонування людського організму людини при користуванні товаром . Передбачається створення необхідного мікроклімату в системі «людина-вибір» . Це підтримання температури, вологості, освітленості, вентиляції, а також допустимий рівень шуму, вібрації, напруги магнітного, електричного, електромагнітного полів .

Порушення допустимих рівнів може негативно вплинути на самопочуття людини, викликати дискомфорт, приводити до швидкої втомленості при користуванні товаром .

2. Антропометричні властивості характеризують відповідність товару розмірам, формі, розподіленню маси тіла людини та окремих його частин .

3. Психологофізіологічні властивості забезпечують сприйняття за допомогою органів почуттів людини. До показників цих властивостей відносять: відповідність зоровим, слуховим, смаковим, органів чуття, дотику.

Наприклад, діапазони відтворюємих низьких частот звукових в акустичних системах РЕA установлюються виходячи із звукових можливостей людини. Картинка на екрані телевізора повинна бути чіткою, яскравою, достатнього розміру, щоб при перегляді телепередач очі не втомились та не виникло больових відчуттів.

4. Психологічні властивості характеризують відповідність товару особливостям сприйняття пам’яті та мислення людини, а також рівню його освіти та звичок.

Ці властивості визначають два показника: відповідність товару можливостям людини сприйняттю, переробці, зберіганню інформації та відповідність товару закріпленням навичок людини, які формуються знову.

Естетичні властивості.

Естетичні властивості забезпечують задоволення духовних потреб людини, і в першу чергу потреби в прекрасному.

Товар може бути дійсно якісним та естетичним при умові, що показники його зовнішнього вигляду (форма, колір, декор, малюнок, оздоблення) відповідають функціональному призначенню та підкоряються законом гармонії та краси.

Показники естетичних властивостей діляться на чотири групи: інформаційна виразність, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання, стабільність товарного вигляду.

Інформаційна виразність. До цієї групи показників відносять: оригінальність, відповідність моді, виразність стилю.

Мода – панування на протязі не продовжуваного часу та у визначеному соціальному середовищі тих чи інших смаків у відношенні одягу, предметів побуту. Виразність стиль характеризує спільність засобів та прийомів художньої виразності, яка властива визначеному періоду часу яка проявляється в стійких ознаках форми виробів.

У європейських країнах виникли та отримали розвиток такі стилі різних епох, як: античний, ренесанс, готичний, барокко, рококо, класицизм, ампір, бідермейєр, модерн. Стиль проявляється в оформленні меблі, посуду, побутових машин, одягу.

2. Раціональність форми – характеризується відповідністю форми об’єктивним умовам виготовлення та споживання товару.

Надійність товарів - це властивість товару, яка характеризує його здатність зберігати свою споживчу властивість у часі. Надійність є складовою властивістю яка поділяється на більш прості: безвідмовність, довговічність, ремонтоздатність та зберігання.

Безпека товарів - характеризує ступінь захищеності людини від навколишнього середовища від дії безпечних та шкідливих факторів, які виникають при споживанні товару.

В залежності від природи товару розрізняють електричну, хімічну, механічну, термічну, радіаційну, біологічну та екологічну безпеку.

Номенклатура споживчих властивостей та їхні показники повинні відповідати таким вимогам:

• враховувати призначення товарів та умовам споживання групи або конкретного товару;

• використовувати сучасні досягнення науки і техніки;

• своєчасно враховувати зміни в структурі попиту і потреб населення з метою підвищення якості товарів.