Особливості зберігання і продажу мінеральних добрив і пестицидів

Температура повітря повинна бути не нижче 0° і не вище 18-22°С, відносна вологість - 30-50%. "Правила роздрібної торгівлі товарами побутової хімії" передбачають окреме зберігання отруйних товарів. Тому приміщення для їх зберігання доцільно обладнати спеціальними багатоярусними кабінами і полицями. Кожна кабіна повинна мати двері, на які зі зворотного боку наносять фарбами назву добрива або пестициду, що зберігається. Двері кабіни завжди повинні бути щільно закритими. Великі кількості добрив або пестицидів у мішках або ящиках необхідно зберігати в цьому самому приміщенні на полицях у штабелях висотою не більше 1,5 м. У кожному штабелі повинен бути продукт однієї назви.

Підсобне приміщення має бути сухим, чистим, просторим, з припливно-витяжною вентиляцією, що забезпечує протягом дня трикратний обмін повітря. У невеликих складах, де припливно-витяжна вентиляція відсутня, провітрювання забезпечують через фрамуги тричі на день (на початку роботи, під час роботи і в кінці робочого дня). Між стелажами і стінами повинен бути прохід не менше 1м для забезпечення достатнього провітрювання і доступу до товарів.

Нові ринки для українських добрив

Мінеральні добрива по експорт виготовляють:

1. Черкаське ВАТ «Азот» (м. Черкаси) – аміак, карбамід, аміачна селітра.

2. Об’єднання «Азот» (м. Сєвєродонецьк) – аміак, карбамід, аміачна селітра.

3. ВАТ «Рівне азот» (м. Рівне) – карбамід, аміачна селітра.

4. ВАТ «Стирол» (м. Горлівка) – аміак, карбамід.

Традиційними покупцями карбаміду був Китай, Індія та країни Південно-Східної Азії і велика ємкість ринку сприяла успішній конкуренції з виробниками з країн Близького Сходу. Загальна прибутковість при невеликому прибутку з однієї тони досягалась за рахунок великих обсягів поставок.

Але фінансова криза в Азії змусила Китай і Індію ввести заборону на ввезення карбаміду. Ціни різко пішли вниз і зараз хоча і дозволено імпорт, але ринок дестабілізовано. Основним ринком збуту стали Південно-Східної Азії. Надзвичайно висока конкуренція з боку традиційних постачальників на ці ринки, а також цінова кон’юнктура змусили українських виробників, які мали величезні запаси в портах, знизити експортні ціни.

Головні конкуренти України на ринках карбаміду країн Південно-Східної Азії – багаті на газ країни Близького Сходу (Саудівська Аравія, Оман, Єгипет, ОАЕ).

Основні споживачі українського аміаку: Італія, Туреччина, Швейцарія, Ізраїль. А динамічний розвиток сільського господарства Західної Європи вимагає збільшення споживання мінеральних добрив, особливо висококонцентрованих, до яких належать карбамід і аміак.

Внутрішні резерви підвищення виробництва в цих країнах обмежені через жорсткі екологічні вимоги (т. я. виробництва азотних, мінеральних добрив є особливо шкідливим).

В країнах Латинської Америки також починається піднесення сільського господарства (особливо в Бразилії і Аргентині) і очікується зростання імпорту мінеральних добрив. США традиційно є надзвичайно ємним ринком, враховуючи їх прагнення скоротити на своїй території екологічно шкідливе виробництво (а також підтримувати високорозвинуте сільське господарство). Стримуючий фактор зростання експорту у цю країну – сильний протекціонізм щодо захисту власного товаровиробника і жорстка митна політика.

Серйозним недоліком українських виробників є відсутність взаємної координації. В умовах, коли уряди багатьох країн – конкурентів України координують дії своїх експортерів, у нашій країні надзвичайно складна ситуація на зовнішніх ринках призводить до загострення конкуренції між українськими виробниками. Особлива важка ситуація на ринку карбаміду.

Для поліпшення ситуації необхідно вжити ряд заходів:

- змістити основний напрямок на експорту карбаміду з країн Азії до США, країн Латинської Америки і Західної Європи, Туреччини. Робити це слід швидко, але виважено, щоб не дестабілізувати ринок;

- знизити собівартість українського карбаміду і аміаку шляхом технологічної реконструкції заводів, зменшення витрат на транспортування залізницею і перевозку в порту. Підраховано, що реально можна знизити собівартість на 15-18%;

- від виробника до кінцевого споживача український карбамід і аміак проходять через кількох посередників, що зменшує ціну виробника. Прямі договори підвищать прибутковість;

- поліпшити маркетинг продаж шляхом створення української торговельної компанії з представництвами в усіх країнах споживачах, надавши їй ексклюзивне право торгівлі українськими мінеральними добривами.