2. Властивості і показники асортименту

Властивості асортименту – специфічна особливість асортименту, яка проявляється при його формуванні.

Показник асортименту – кількісних вираз властивостей асортименту, при цьому виміру підлягає кількість видів і найменування товарів.

Широта асортименту – кількість видів, різновидів і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп. Ця властивість характеризується двома показниками – дійсною і базовою широтою, а також відносним показником – коефіцієнтом широти.

Повнота асортименту – здатність набору товарів однорідної групи вдовольняти однакові потреби. Повнота характеризується кількістю видів, різновидів і найменувань товарів однорідної групи.

Найбільше значення показники повноти асортименту мають на насиченому ринку. Чим більша повнота асортименту, тим вища можливість того, що споживчий попит на товар визначеної групи буде вдоволений. Збільшена повнота асортименту може служити одним із засобів стимулювання збуту і вдоволення різнорідних потреб, обґрунтованих різними звичками і смаком споживача.

Стійкість асортименту – здібність набору товарів вдовольняти попит на один і той товар. Особливістю таких товарів є наявність стійкого попиту на них.

Коефіцієнт стійкості – відношення кількості видів, маючих стійкий попит у споживача.

Наприклад, стійким попитом вдовольняються три найменування сиру із п’яти. Звідси коефіцієнт стійкості дорівнює 60%. Іноді стійкість зв’язана з терміном, протягом якого товари визначених видів знаходяться в реалізації.

3. Фактори формуючі асортимент, управління асортиментом

Удосконалення асортименту – кількісні і якісні зміни сукупності товарів, спрямовані на підвищення його раціональності.

Гармонізація асортименту – кількісні і якісні зміни стану сукупності товарів, які відображають ступінь наближення реального асортименту до оптимального або кращим закордонним або вітчизняним аналогам, найбільш повно відповідаючи цілям організації. Загальні фактори, що впливають на формування промислового та торгівельного асортименту, являється попит і рентабельність.

Попит, як потреба, підкріплена плато спроможністю споживача. Рентабельність виробництва і реалізації визначається собівартістю, витратами виробництва і обертання товарів на розміри яких впливають державні заходи по підтримці вітчизняних виробників.

Специфічні фактори формування промислового асортименту являються сировина і матеріально-технічна база промисловості, досягнення НТП, а торгового асортименту – промислові можливості виготовлювачів, спеціалізація торгівельної організації, шляхи стимулювання збуту і формування попиту , матеріально-технічна база торгівельної організації.

Управління асортиментом – діяльність, спрямована на досягнення вимог раціональності асортименту. Основоположними елементами асортименту і встановлення рівня вимог по показниках, визначаючих раціональність асортименту.

Формування асортименту – діяльність по складаного набору товарів, який дозволяє задовольнити реальні або прогнозуємо потреби, а також досягнення цілі, визначних керівництвом організації. Мета організації у сфері асортименту – формування реального і прогнозуємого асортименту, максимально наближеного до раціонального, для вдоволення різнорідних потреб і отримання запланованого прибутку.

Для цього повинні бути вирішені наступні задачі:

• встановлення реальних потреб у визначних товарах;

• визначення основних показників асортименту і їх аналіз;

• виявлення джерел товарних ресурсів, необхідних для формування раціонального асортименту;

• оцінка матеріальних можливостей організації для випуску деяких товарів;

• визначення основних напрямків формування асортименту.