26.Проблеми розвитку української культури в еміграції.

Від самого початку емігранти намагалися гуртуватися при Греко-католицькій церкві, унаслідок чого було створено греко-католицькі єпископати у США й Канаді. Вимоги самодопомоги серед заокеанської еміграції, як також приклади організованості чужомовного оточення диктували українцям створювати цілу мережу власних релігійних, братсько-допомогових, освітніх, господарських і громадянсько-політичних організацій у нових країнах поселення.

Так постали окремі національні спільноти української діаспори, які вдержували зв'язки з рідними землями та культурними центрами на батьківщині: звідти приходили книги, преса, приїздили священики, культурні діячі для праці серед поселенців, — і також ширилися нові ідеї й рухи, що виникали в Україні. Емігранти за океаном під впливом рідних земель пройшли пришвидшений процес національного самоусвідомлення, а дечим навіть перевищили тих людей того ж самого становища, що залишилися вдома. Слід згадати, що в українському суспільно-політичному житті назагал майже не брали участі емігранти зі Закарпаття й Лемківщини — ці творили свої організації і навіть мали окрему церковну (греко-католицьку) організацію.

Політична ідеологія свідомішої частини української діаспори була орієнтована на національне визволення і державну самостійність України. Щодо цього українська діаспора в США й Канаді особливо активізувалася під час Першої світової війни й українських визвольних змагань. Виняткову роль відіграла закарпатьська еміграція в США, яка своїми заходами вирішально вплинула на приєднання в 1919 р. Закарпаття до Чехословацької республіки. Крім політичної і фінансової допомоги, репрезентативні організації українців Канади й США вислали своїх представників до Європи з метою сприяння українським позиціям на Мировій конференції.

Українська діаспора в Російській Імперії (зокрема в Азії), що була майже винятково хліборобська, мала цілком інший характер, ніж в Америці. Після 1860 р., вона була далі скерована на Надволжя і на Урал, але в останній чверті 19 ст., коли вільної для поселення землі в європейської Росії вже не було, скерувалася за Урал, спершу на Західному Сибірі і сусідню частину Туркестану, згодом і на Далекий Схід, на так званий Зелений Клин.

27. Суперечливий характер розвитку культуру України в 70-80 р. ХХст

У 1970 -першій половині 1980-х рр... культура України продовжувалась розвиватись в атмосфері впливу на життя суспільства. Провідним науковим центром в Україні в ці роки була Академія наук УРСР на чолі з Б.Патоном. В Інституті математичної фізики АН УРСР діяла школа математичної фізики на чолі з М.Боголюбовим. Але в розвитку точних наук були і нерозв'язні проблеми, в першу чергу з вини керівництва України, яке обмежувало обмін науковою інформацією.

В українській літературі тих років порушувалися теми революції і Великої Вітчизняної війни. Водночас з'являлися і неординарні твори. Проміж них -романи "Собор", "Циклон" О.Гончара, "Дума про тебе" М.Стельмаха, проза Ю.Мушкетика, А.Дімарова, Л.Дмитренка, Є.Гуцала, поезії І.Драча, Б.Олійника, Д.Павличка ті ін... Знайшли своїх читачів і поезія В.Стуса, Л.Костенко, критичні праці І.Дзюби, І.Світличного, Є.Сверстюка. Звичайно слово правди ставало причиною обструкції письменників з боку офіційної влади. Санкції були застосовані до О.Гончара, І.Дзюби, О.Бердника, Б.Чичибабіна.

Виникли проблеми й у розвитку мистецтва. Були суворо заборонені до постановки п'єси, які викривали недоліки існуючого ладу. Український театр дедалі більше втрачав свою національну особливість. З нього все більше витіснялась українська мова. Лише Львівський театр був українським. Але все ж уславили себе академічні театри імені І.Франка в в Києві, ім... Т.Шевченка у Харкові, ім. М.Заньковецької у Львові. Славу українському театру принесли Д.Гнатюк, А.Соловяненко, Б.Ступка, А.Роговцева, В.Дольський та інші актори і співаки.

В музичному мистецтві в ті роки плідно працювали Г.Майборода, В.Губаренко, І.Шамо, С.Сабодаш та інші. Але стало помітним і зниження інтересу до національної музики...Та все ж традиції береже й до сьогодення Державний заслужений академічний національний хор ім... Г.Верьовки, Державна академічна капела "Думка" та інші. В образотворчому мистецтві того часу занадто багато місця посідали образ Леніна, тема народу -творця. Відомими стали твори М.Божія, М.Дерегуса, В.Касіяна, С.Шипки. Але були й художники -новатори, твори яких просто знищувались (А.Рибачук, В.Мельниченко, І.Гончар).

У 70-х рр... схвалення глядачів здобули фільми вітчизняної кінематографії, як "В бій йдуть тільки "старики" та "Ати -бати йшли солдати" геніального режисера та актора Л.Бикова, "Тривожний місяць вересень" Л.Осики та "Вавилон -ХХ" І.Миколайчука.

Зміни в системі освіти посилили процес русифікації. Діяла інструкція Міністерства освіти УРСР про вивчення української мови учнями за згоди батьків. Зменшилась кількість україномовних шкіл (особливо в східних регіонах).