- •Образотворче мистецтво
- •Романтизм та сентименталізм в українській літературі першої половини хіх ст..: і.Котляревський «Наталка Полтавка», г.Квітка-Основ’яненко «Маруся», романтичні твори т.Шевченка.
- •Українська літературна байка с.Гребінка, л.Глібов.
- •Розвиток реалізму в українській літературі т.Шевченко, і.Нечуй-Левицький, Панас Мирний.
- •Розвиток реалістичного станкового живопису в Україні в хіх ст.. В.Тропінін, т.Шевченко, м.Мурашко, і.Айвазовський, а.Куінджи
- •Класицизм в архітектурі України хіх ст..
- •Багатостильовість української архітектури хіх ст..
- •Особливості освіти України першої пол.. Хіх ст.. Створення Харківського, Київського, Новоросійського університетів.
- •Зміни в освіті України др. Пол. Хіх ст..
- •Розвиток музичного мистецтва м.Лисенко, я.Степовий, к.Стеценко, м.Леонтович, д.Січинський, с.Людкевич.
- •Музичний театр – особливе явище української культури хіх ст..
- •Формування і розвиток українського театру в хіх ст.. М.Кропивницький, м.Старицький, і.Карпенко-Карий.
- •Розвиток науки в Україні в хіх ст..
- •15. Розвиток культури України в період української національної революції 1917-1920рр.
- •16. Зміни в освіті в період українізації. Боротьба з неписемністю, сворення нової системи освіти.
- •17.Різноманітність стилів і напрямків в українській літературі 20-х рр. Хх ст.: м.Вороний, п.Тичина, в.Сосюра, м. Рильський, м.Зеров.
- •18. Розвиток театрального мистецтва та драматургії в радянській Україні в 20 рр хх ст.: о. Загаров, л.Курбас, п. Саксаганський, г.Юра, в.Вингниченко, м.Куліш.
- •19. Багатожанровість розвиток музичного мистецтва в Радянській Україні 20-30 рр хХст.:м.Леонтович, к.Стеценко, я.Степовий, і. Паторжинський, м.Литвитненко-Вольгемут, г.Верьовка, м.Ревуцький.
- •20. Розвиток науки Радянської України в 20-30рр хх ст..
- •21. Становище української культури в 20-30 рр. ХХст в українських землях в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •22. Внесок української науки в перемогу в Великій вітчизняній війні 1941-1945рр.
- •23. Внесок діячів літератури, театру, кіно в великій Вітчизняній війні 1941-1945рр.
- •24. Відродження та становище української культури в післявоєнний період.
- •26.Проблеми розвитку української культури в еміграції.
- •27. Суперечливий характер розвитку культуру України в 70-80 р. ХХст
Українська літературна байка с.Гребінка, л.Глібов.
Байка - невеликий, частіше віршований алегоричний твір повчально-гумористичного або сатиричного характеру. Життя людини в ньому відображається в образах тварин, рослин чи речей або ж зводиться до умовних стосунків. Важливе місце в композиції твору посідає мораль, тобто головний висновок байки, який подається наприкінці її, рідше — на початку.Євге́н Па́влович письменник, педагог, видавець- Більшість байок Гребінки — «Зозуля да Снігир», «Сонце да Хмари», «Рожа да Хміль», «Школяр Денис», «Грішник», «Ворона і Ягня», «Вовк і Огонь» та інші — своїм корінням сягають у народну творчість і побудовані на зіставленні двох моралей — панської і народної, хижацької і гуманної. Для своїх байок Гребінка використовує традиційні в народній творчості персонажі tverunu. Завдяки цьому образи й ідеї його творів були зрозумілими для народу й виконували свою моралізаторську та повчальну роль. В одній з кращих своїх байок — «Вовк і Огонь» Гребінка у досить сміливій критичній формі так висловлює характер взаємовідносин між багатими і бідними:У своїх байках, коротких мініатюрах, побудованих, як у драматичних творах, на протиставленні й зіткненні характерів, добра і зла, Гребінка досяг простоти й легкості стилю, влучності характеристики персонажів, завдяки чому його твори стали явищем в українській літературі того часу. Леонід Іванович Глібов -український письменник, поет, байкар, видавець, громадський діяч. Широке визнання в українській літературі Глібов здобув як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві 1863 р., але майже весь тираж її був знищений у зв'язку з валуєвським циркуляром. У 1872 р. вдалося видати другу, доповнену в порівнянні з першою, книгу байок, а 1882 р. — третю, що була передруком попередньої. Спроби надрукувати інші збірки Глібову не вдалися — перешкоджали цензурні заборони.
Розвиток реалізму в українській літературі т.Шевченко, і.Нечуй-Левицький, Панас Мирний.
Реалі́зм - стиль і метод у мистецтві й літературі, а також філософська доктрина, яка вчить, що предмети видимого світу існують незалежно від людського відчування і пізнання. У літературі український реалізм почався з половини 19 ст., прийшовши на зміну романтизмові, від якого він перебрав захоплення етнографізмом та героїзацію історичних постатей. Вона визначається епічною шириною описів і розповіді, уведенням соціальних і національних тем, поширенням тематики з селянського верста на робітничі й нову інтелігенцію, поданих на тлі тодішнього розвитку капіталізму в Росії й Австрії. У І. Франка, не без впливу Е. Золя, появляється психологічна мотивація, що набирає рис натуралізму. Типові для реалізму поезії — вірші Б. Грінченка і П. Грабовського («Громадська поезія»); Франко від реалістичних «Панських жартів» пішов у напрямі психологічно-філософських зрушень, — і його «Мойсей» (1905) це вже твір на межі модернізму. Як і в мистецтві, на зміну реалізму прийшли ін. напрямки, але реалізм фактично ніколи не здавав позицій — і, особливо в прозі, був завжди актуальним стилем. Реаліст Т. Шевченко, з своїм гаслом «ні однієї риски без натури», стояв на межі академізму й тієї класицистичної традиції, яку в Петербурзі залишили його попередники: Д. Левицький і В. Боровиковський. Ці елементи, разом з відкриттям українського сюжету (природи, людини, історії) зробили з Шевченка ту ланку, яка поєднала давнє українське мистецтво з новим. Фактично добою реалізму в українському мистецтві стала доба передвижників, у лавах яких було чимало українців.