12. Зародження фінансової та банківської справи. Виникнення перших товарних та фондових бірж.

Зародження банківської справи відбулося в рабовласницькому суспільстві. Центром зародження банківництва дослідники вважають Вавилонське царство (VII-VI ст. до н.е.), в період існування якого діяли вавилонські банкірські дома Мурашу, Ігібі, Іддін-Мадука, які видавали позики під письмові зобов’язання та під заставу різних цінностей, здійснювали платежі за рахунок клієнтів, були поручителями за ізноманітними угодами, брали участь у торговельній справі на пайових засадах, приймали процентні вклади. Центром зародження банківництва дослідники вважають Вавилонське царство (VII-VI ст. до н.е.), в період існування якого діяливавилонські банкірські дома Мурашу, Ігібі, Іддін-Мадука, які видавали позики під письмові зобов’язання та під заставу різних цінностей, здійснювали платежі за рахунок клієнтів, були поручителями за різноманітними угодами, брали участь у торговельній справі на пайових засадах, приймали процентні вклади. Інтенсивний розвиток ремісництва і торгівлі у Стародавній Греції сприяв зростанню потреб в обмінних, кредитних операціях і появі приватних осіб, що здійснювали банківські операції. Через використання у торгівлі різноманітних монет, що чеканилися як державами, так і містами, і навіть окремими особами – спільної грошової системи не існувало. В обігу перебували монети різної форми, номіналу і нерідко нижче зазначеного у них номіналу. Подібне грошове розмаїття спричинило потребу у появі кваліфікованих фахівців для оцінки монет, надання ділової поради щодо їхнього обміну. У даний період з’явилися приватні особи – трапезити (від грецького trapeza – стіл), які здійснювали розмін готівкових грошей за столами на ринках, надавали кредити під заставу земель, рабів, будівель, рухомого майна з розрахунку від 10 до 36 % річних, заносили дані в особливий реєстр банківської книги. У римлян банкіри, які також розпочали свою діяльність з обміну грошей, називалися менсаріями (від латинського “менса” – стіл). отже, на думку істориків, поняття банку, що закріпилося у свідомості людей, тотожнювалося з тими, хто здійснював обмінні операції з грошима та їхніми особливими столами як у Стародавній Греції, так і в Стародавньому Римі. У Стародавньому Римі банківська діяльність досягла більш високого рівня діловодства ніж у Стародавній Греції за рахунок фіксації первинних норм банківського і кредитного права, згідно з якими у III столітті до нашої ери римські банки, що спеціалізувалися на міняльній справі і називалися нумуляріями, мали дозвіл на здійснення кредитних операцій. Арентарії, які спеціалізувалися на кредитних операціях, відповідно до вказаних норм, одержали можливість на основі посередництва в платежах надавати позички своїм клієнтам.

Біржа виникла в ХIII - ХV віках в Північній Італії, але широке застосування у діловому світі отримала в ХVI столітті в Антверпені, Ліоні і Тулузі, потім в Лондоні і Гамбурзі. З ХVII століття біржі вже дейс-твовали в багатьох торговельних містах європейських держав.

Під біржами малися на увазі будівлі, де збираються ділові люди і причетні до торгівлі особи для ведення переговорів і ув'язнення оптових торговельних угод відповідно до встановлених правил. Перші біржі були лише товарні, значення яких полягало в тому, що вони замінили купівлю-продаж готівковим товаром з рук в руки на купівлю за зразками через біржових посередників.

Становлення фондовог ринку розпочалося з кінця ХУ - початку ХУІст. У великих містах Європи. Праобразом бірж стали збори купців на міських площах перед прилавками мінял. На біржових зборах у Венеції та Флоренції здійснювалась торгівля облігаціями державних позик, на лейпцизьких ярмарках продавались частки (акцiї) рудникiв, у Генуї iснував ринок векселiв. Проводилась торгiвля векселями також у мiстi Брюгге (Нiдерланди) на майданi бiля будинку знатного мiняли та маклера Ван де Вурсе. Герб на будинку цього мiняли складався з трьох гаманцiв. Звiдси, як вважають деякi дослiдники, i отримала свою назву "бiржа" (пiзньолатинська bursа - гаманець). На початку ХУII ст. виникла Амстердамська бiржа, яка надовго стала найважливiшою бiржею свiту, головним носiєм прогресу в галузi бiржовоi торгiвлi. Важливим фактом в iсторiї Амстердамської бiржi було те, що вона першою ввела в свiй обiг акцiї. В ХУII ст. на Амстердамськiй бiржi котирувались цiннi папери 44 найменувань, серед яких значне мiсце займали акцiї та облiгації державних позик. Амстердамська бiржа мала характер унiверсальної бiржi - фондової, товарної, валютної i зберегла свiй характер до наших днiв. У США, Англiї та iнших країнах фондовi бiржi вiддiлилися вiд товарних. Наприкiнцi ХIХ ст. у зв‘язку з широким поширенням акцiонерної форми власностi на фондових бiржах основне мiсце зайняли операцiї з акцiями, а торгiвля державними цiнними паперами значною мiрою перейшла на позабiржовий ринок. Першою бiржею в Росії стала Петербурзька фондова бiржа, вiдкрита за iнiцiативою Петра І у 1703 р. Спочатку на бiржi котирувались iноземнi векселi та облiгацiї державних позик, а з 1827 р. почали котируватися акцiї. Незважаючи на те, що бiржа була вiдкрита майже на 70 рокiв ранiше Лондонської вiдiгравати значну роль в економiчному життi країни вона стала лише в ХIХ ст. Стабiльна робота бiржi з щоденним котируванням цiнних паперiв почалась пiсля затвердження її статуту в 1870 р.