- •1. Предмет та завдання курсу історія економіки та економічної думки.
- •2. Основні принципи та критерії «періодизація» економіки та економічної думки.
- •3. Особливості господарства первісної доби та його періодизація.
- •4. Особливості розвитку економіки рабовласницького суспільства та причини його занепаду та загибелі.
- •5. Господарство Стародавнього Сходу та пам’ятки економічної думки (Єгипет, Месопотамія, Індія, Китай).
- •6. Особливості господарського розвитку античного світу. Древня Греція та Рим.
- •7. Економічні погляди Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •9. Переродження феодального господарства в 14-15 ст. Становище провідних країн Європи.
- •10.Зародження та відновлення середньовічних міст. Особливості господарювання цехових ремесел.
- •11. Розвиток торгівлі в середні віки та особливості західноєвропейської внутрішньої і зовнішньої торгівлі.
- •12. Зародження фінансової та банківської справи. Виникнення перших товарних та фондових бірж.
- •13. Причини виникнення меркантилізму. Загальна характеристика раннього меркантилізму.
- •14. Зрілий меркантилізм та його теорії. Представники зрілого меркантилізму та їх економічні погляди.
- •15. Переваги та недоліки вчення меркантилізму. Ответов нет надо делать выводы самой
- •16. Економічні причини та наслідки Великих географічних відкриттів.
- •18. Мануфактурне виробництво та його роль у розвитку ринкового господарства в країнах Європи.
- •19. Причини аграрного перевороту в Англії. Його наслідки для англійської економіки та англійського суспільства.
- •20. Англійська буржуазна революція (1640-1660 рр.). Її соціально-економічні наслідки.
- •21.Зародження основ класичної школи політекономії в Англії. У. Петті та його економічні погляди.
- •22. Зародження класичної школи політекономії у Франції. П. Буагільбер.
- •24. Формування класичної економічної теорії а. Смітом.
- •26.Особливості промислового перевороту в країнах Західної Європи та сша.
- •28. Англійська класична політична економія в працях т. Мальтуса.
- •29. Економічна теорія у Франції. Ж.Б. Сей.
- •30. Зародження системи національної економічної економії в Німеччині.
- •31. Засновник ліберальної економічної теорії в сша. Г.Ч. Кері.
- •32. Історичні умови зародження і початок формування марксистської політекономії.
- •33. Структура і основні проблеми «Капіталу».
- •34. Хід здійснення та економічні наслідки реформи 1861.
- •35.Суспільно-економічна думка в дореформений період. Критика кріпосницької системи у працях я. Козельского, в. Карабіна, д.Журавського.
- •36. Початок промислового перевороту в Україні: передумови, етапи здійснення і наслідки.
- •37. Монополістичні тенденції в економіці України на рубежі 19-20 ст.
- •38. Особливості економічної думки в Україні в др. Половині 19 ст. Економічні погляди м. Зібера, с. Подолинського, м. Бунге.
- •39. Столипінська аграрна реформа: передумови, засоби реалізації та наслідки.
10.Зародження та відновлення середньовічних міст. Особливості господарювання цехових ремесел.
Середньовічні міста виникали на місцях старих античних міст, біля бродів та мостів через річки, а також біля перевалів і перекрестях торгових доріг. Утворювались міста і біля церкв,монастирів,феодальних маєтків,замків, бо вони утворювалися селянами які перестали обробляти землю і основним своїм заняттям зробили своє ремесло. Тобто вони робили все, що їм потрібно для полегшення життя своїми руками, а інші помітивши нові види інструментів бажали і собі отримати щось подібне. Вони просили зробити для них якийсь інструмент, лапті, глечик і за це обіцяли плату (пшеницю, гуся, гроші і ін.). Так з'явилися ремісники і вони тікаючи від свавілля й притисків феодала шукали кращої долі в нових місцях, де могли вижити за рахунок своєї праці . Якщо феодал рік не шукав ремісника-тікача, то ремісник ставав вільним. Вони ж поселялися поблизу купців, на берегах зручних гаваней для кораблів, там де вони могли продати свої вироби. Так утворювалися перші середньовічні міста.
З XI століття в економічному житті Західної Європи почався період урбанізації - відродження давніх римських міст (Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон, Бонн) і утворення нових (Гамбург, Любек, Лейпціг, Магдебург), посилення їх господарського значення. Вотчинні ремісники переводились на оброк. Вони йшли з маєтків і селилися на перехрестях доріг, у торгових містечках, біля стін замків і монастирів. Поступово ці поселення перетворювались в міста.
Крім старих римських центрів, середньовічні торгово-промислові міста перебували під владою феодалів, які були зацікавлені в їх появі на своїх землях, оскільки міста і податки з них приносили немалі прибутки. На феодалові лежали нові обов'язки. Він повинен був захищати місто, його жителів від зазіхань інших сеньйорів або зовнішніх ворогів.
У XIII ст. сформувалося феодальне міське «магдебурзьке право», яке встановлювало порядок виборів і функції органів міського самоврядування, суду, купецьких об'єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, успадкування тощо.
Економічно розвинуті міста Англії, Франції та Німеччини в XI - XII ст. досягли значного розвитку. Зросло міське населення, розвиваються ремесла і торгівля. Панівне місце посідає виробництво вовняних тканин, збут яких забезпечував піднесення ремесла і торгівлі. Збагачуються купці, посилюється їх вплив.
11. Розвиток торгівлі в середні віки та особливості західноєвропейської внутрішньої і зовнішньої торгівлі.
Однією з головних причин розвитку торгівлі стали почалися в XI в. завоювання. Деякі з цих завоювань носили політичний, інші - релігійний характер; але всі вони сприяли розвитку торгівлі, тому що завдяки їм встановлювалася зв'язок між країнами-завойовниками і переможеними країнами. Почалися військово-колонізаційні рухи, що здійснювалися у формі релігійних воєн, тобто Хрестові походи. Ці зносини почалися релігійної війною, скінчилися торговими угодами. Кращими способами придбання цінностей вважалися війни та грабежі; але там, де подібних можливостей не було, бажане доводилося покупать.развітіе торгівлі в середні віки в основному пов'язано з пересуванням людей не тільки по території Західної Європи, але і в інші країни світу, яке відбувалося за різних причин - подорожі, паломництва і завоювання. В результаті, встановлюється зв'язок між країнами, з'являється прагнення феодалів використовувати товари привозили зі Сходу, що породжує розвиток місцевого виробництва (так як деякі товари почали виробляти місцеві селяни і ремісники) і торгівлі, як зовнішньої, так і внутрішньої. Також зростанню торгових відносин сприяв розвиток товарного господарства і сільського господарства, яке викликало більш швидке відокремлення ремесла і торгівлі; проведення комутації; суспільне і географічне розподіл праці; збільшення числа і ролі міст і торговельних місць (ярмарки, базари); політичні перетворення - освіта в Західній Європі великих князівств і королівств. Крестьяне мали потреби, які не можна було задовольнити за допомогою звичайних практик обміну: продуктами господарської діяльності або дружніми дарами, тому почали виробляти додатковий продукт, який обмінювався на місцевих ринках.Местной торгівлі, тобто тієї, яка вчиняється в межах міста або округу, майже не було . кожна річ повинна продаватися за відому суму, яка, по-перше, покривала б витрати виробника, по-друге, забезпечувала б йому справедливу винагороду за працю. Кожен ремісник повинен був мати крамницю і торгував по дрібницях. Точно так само виробники, які жили в передмістях або околицях міста, могли привозити свої товари в місто лише з тією умовою, щоб безпосередньо пропонувати їх споживачам на ринку, якщо ж вони зустрічали по дорозі купця, який пропонував купити у них весь вантаж цілком, щоб потім розпродати його по частинах, то вони повинні були відкидати цю угоду, і той, хто пропонував її, піддавався переслідуванню. Перекупивши товар, він міг би продавати його за якою завгодно ціною, а це порушувало б дію теорії справедливої ціни. Укази, спрямовані на знищення цього незаконного виду торгівлі, були дуже численні, особливо в Англії; ослушників присуджувалися до виставлення біля ганебного стовпа. За тим, щоб товар не скупався перекупниками повинні були стежити міські чиновники; вони ж стежили за якістю привезеного і якщо розкривався обман-негайно карали, знищуючи товар. Тим не менше, після перетворення великих центрів, коли міське життя зовсім втратила сільський характер, довелося примиритися з деякими видами посередницької торгівлі: базари бували лише один або два рази на тиждень, а населенню і в проміжках треба було годуватися. Тоді почали відкриватися лавочки, в яких купці щодня продавали продукти, зібрані або вичинені іншими. У Парижі у XIII ст. були так звані перепродавці фруктів, зелені, масла, яєць, сиру і живності. У Фландрії в першій половині XIII в. майже вся оптова торгівля в комунах проводилася за посередництвом присяжних маклерів. Їх діяльність майже всюди регламентувалася до найдрібніших подробиць. Результатом прискореного економічного розвитку стало і те, що селяни були тісно пов'язані з ринком. Будучи основними товаровиробниками в сільському господарстві, вони вже в XII-XIII ст. були переведені на грошову ренту. У результаті, в XIV-XV ст. в Англії розвивалися товарно-грошові відносини і йшов процес поступового складання єдиного внутрішнього ринку, а головною причиною прискорення цього процесу стала слабка феодальна роздробленість, яка призвела до змін подією в економіці держави.