Функції і призначення модуля розширення базової системи введення-висновку

Модуль розширення базової системи введення-висновку ЇМ BIOS додає гнучкість операційній системі при зверненні до зовнішніх пристроїв, а при необхідності і перекриває (блокує) функції постійного модуля BIOS. Він зберігається на диску у вигляді файла IO.SYS після головного каталога в зазделегідь виділеному фіксованому місці. Об'єм цього файла невеликий, наприклад, для MS DOS версії 6.22 він рівний 40 Кбайт.

Наявність модуля розширення дозволяє легко провести модифікацію параметрів операційної системи, використовуючи файл конфігурації CONFIG.SYS, який зберігається в головному каталозі. При підключенні нових зовнішніх пристроїв в цьому файлі вказуються імена нових драйверів, керуючих їх роботою. Самі драйвери у вигляді файлів розміщуються на диску.

Після завантаження (переписи) операційної системи в оперативну пам'ять здійснюється пошук на диску файла CONFIG.SYS, де повинні бути вказані необхідні драйвери, і модуль розширення здійснює їх підключення.

Запам'ятайте! Підключаючи новий зовнішній пристрій, потрібно потурбуватися про наявність відповідного драйвера. Установка нового драйвера повинна бути зроблена в файлі конфігурації CONFIG.SYS, про який йде мова в подразд. 9.3;

Основна функція модуля розширення в процесі нормальної роботи комп'ютера це збільшення можливостей BIOS.

Функції модуля розширення на етапі завантаження перебувають в наступному:

• визначення стану обладнання;

• конфігурування MS DOS по вказівках в файлі CONFIG.SYS;

• ініціалізація і переустановка деяких векторів переривань нижнього рівня;

• запуск базового модуля DOS.

Функції і призначення базового модуля дискової операційної системи

Базовий модуль розташовується у вигляді файла MSDOS.SYS на системному диску в спеціально виділеному для нього місці услід за файлом модуля розширення IO.SYS. Об'єм файла MSDOS.SYS для версії 6.22 38 Кбайт. Базовий модуль не має жорсткої прив'язки до апаратної частини і при необхідності може бути замінений на інший файл.

Основна функція базового модуля в процесі нормальної роботи комп'ютера управління ресурсами комп'ютера, файловою системою на дисковому просторі і управління роботою програм за допомогою системи переривань.

Функціями базового модуля на етапі завантаження є: прочитання в пам'ять і запуск командного процесора, ініціалізація векторів переривань верхнього рівня.

Приклад . Програми, що входять в структуру базового модуля DOS, повинні забезпечувати:

• створення файла: привласнення імені, розташування його на диску, визначення зайнятого ним об'єму дискового простору;

• наявність відомостей про зайняті і вільні дільниці дискового простору;

• управління областями оперативної пам'яті і інш.

Функції і призначення командного процесора

Командний процесор, іноді званий процесором консольних команд, призначений для підтримки призначеного для користувача інтерфейсу DOS. Він являє собою звичайний файл COMMAND.COM і розташовується на системному диску в будь-якому місці простору, виділеного під файли. Так, для MS DOS версії 6.22 об'єм COMMAND.COM рівний 55 Кбайтам.

Командний процесор складається з двох модулів резидентного і транзитного. Резидентний модуль зберігається в оперативній пам'яті постійно після завантаження операційної системи. Транзитний модуль може витіснятися з оперативної пам'яті на диск прикладною програмою, якщо їй для роботи не вистачає пам'яті. Після закінчення роботи такої програми транзитний модуль знову відновлюється на колишньому місці оперативної пам'яті шляхом прочитання його з диска. Транзитний модуль містить виконавець внутрішніх команд і завантажувач програм в оперативну пам'ять для виконання.

Взаємодія з командним процесором здійснюється за допомогою команд. Під командою розуміється вказівка на виконання деякої дії. Команди бувають двох типів: резидентні (внутрішні) і транзитні (зовнішні). Резидентні команди входять до складу самого командного процесора. Транзитні команди є файлами типу ЕХЕ або СОМ, що входять до складу операційної системи DOS і що зберігаються в звичайному каталозі, як правило, з ім'ям DOS.

Увага! Перш ніж скористатися зовнішньою командою, треба пересвідчитися в її наявності на диску, а потім тільки ввести її в командний рядок.

Основні функції командного процесора в процесі нормальної роботи комп'ютера перебувають в наступному:

• прийомі і аналізі команд, введеному з клавіатури або з командного файла;

• виконанні внутрішніх команд;

• завантаженню програм в пам'ять для виконання;

• обробці переривань по завершенні задачі.

Основна функція командного процесора на етапі завантаження це виконання файла автонастройки AUTOEXEC.BAT.

При нормальному функціонуванні операційної системи командний процесор видає на екран запрошення до роботи, наприклад С:\. У відповідь на це запрошення ви вводите ім'я програми або команди, а командний процесор розшифровує символи введеного імені і продовжує роботу по одному з наступних варіантів:

• у разі резидентної команди він відразу приступає до її виконання;

• у разі транзитної команди або будь-якої іншої програми він завантажує її в оперативну пам'ять, підключаючи для цього два інших модулі операційної системи: базовий модуль БДОС і модуль розширення BIOS, і передає цій програмі або команді управління.

Після закінчення роботи введеної команди (програми) управління знову повертається командному процесору.