Ретровіруси

Відрізняються від усіх вірусів тим, що це єдина родина з диплоїдним геномом. Віріон містить фермент зворотну транскриптазу, який РНК-геном вірусу в клітині перетворює на ДНК-геном. Останній інтегрується в хромосому клітини хазяї­на, яка або гине, або перетворюється на пухлинну. Віруси цієї родини дуже мінливі (часті мутації структурних білків вірусу).

Вірус імунодефіциту людини

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) був уперше виді­лений як захворювання в США в 1981 р. У хворих на СНІД спостерігалося зменшення загальної кількості лімфоцитів. Збудником СНІДу вважають вірус імунодефіциту людини. Його відкрили незалежно один від одного в 1983 р. два вчених: француз Л. Монтаньє і американець Р. Галло. Виявилося, що їх власти­вості ідентичні, і в 1986 р. обидва віруси назвали ВІЛ

Нуклеокапсид віріона ВІЛ має форму зрізаного конуса. У серцевині його містяться геном (дві ідентичні молекули РНК) фермент зворотна транскриптаза, Зверху нуклеокапсид покритий суперкапсидом сферичної форми.

Особливості ВІЛ:

• Містить зворотну транскриптазу й інтегрується в геном клі­тини

• Дуже велика швидкість

• Містить білок злиття, який спричинює злиття інфікованих і неінфікованих Т-хелперів, що призводить до їх загибелі.

• Вірус може поширюватися по міжклітинних каналах з кліти­ни в клітину, тому він практично недосяжний для антитіл.

• Уражує всі основні системи імунітету: макрофаги, моноцити, Т-хелпери.

Культивування. Культивується тільки в клітинах одного клону Т-лімфоцитів, отриманих із лейкозних Т-лімфоцитів, а також на моношарових культурах клітин астроцитів.

Резистентність. Г ине під дією ультрафіолетового випро­мінювання, дезінфекційних розчинів, за температури 80 °С протягом ЗО хв.

Джерело інфекції — хворий або вірусоносій. Збудник виявляють у крові, спермі, навіть у грудному молоці.Шляхи передачі: Контактний ( Прямий — статевий контакт, непрямий — через кров). Вертикальний — зараження плода від матері.

Патогенез. Інкубаційний період може тривати 10 років і більше.

СНІД — повільна інфекція. При ВІЛ-інфекції спостерігається масова загибель Т-хелперів, але уражуються всі основні ланки системи імунітету. Знижується активність системи комплементу, макрофагів. ВІЛ-інфекція проявляється опортуністичною інфекцією, пух­линними хворобами або ураженням ЦНС.

Специфічна профілактика. За допомогою методів ген­ної інженерії створено вакцину, що містить рекомбінантний ві­рус вісповакцини, який має гени ВІЛ. Ці гени відповідають за синтез високоімуногенних антигенів. Але необхідна перевірка вакцини, оскільки інкубаційний період триває до 10 років. Екс­трену профілактику проводять азидотимедином, який треба ввести внутрішньо­венно не пізніше ніж через 5 год після можливого зараження.

Специфічне лікування розробляється. Азидотимедин малоефективний,

Діагностика.Методи лабораторної діагностики. Застосовують імуноферментний метод — ІФА. Якщо результати ІФА позитивні, необхідні додаткові аналізи (за до­помогою методу імуноблотингу або вестернблотингу).