9. Концепція «невидимої руки» а.Сміта

Адам Сіміт увійшов в історію економічної науки як автор концепції невидимої руки “casse faire” – нехай все йде як іде. Осн принципи концепції невидимої руки: 1) принцип економічної свободи; 2) конкуренції; 3) домінування приватної власності; 4) приорітет особистого інтересу; 5) державне невтручання 6)механізм саморегуляції. Принцип ек свободи – осн принцип лібералізму. Конкуренція – зовнішня спонукальна сила, що не дозволяє перевести реалізацію інтересів у їх монополізацію. Держава не повинна втручатися  в економіку країни, тому що вона не є активним економічним суб’єктом а виконує лише 3 основні функції: 1)забезпечує зовнішню безпеку; 2)підтримує правопорядок і забезпечує відправлення правосуддя; 3) забезпечує суспільство рядом суспільних благ. В основі механізму саморегуляції за Смітом лежить коливання ринкової ціни. В процесі ринкової саморегуляції відбувається перелив капіталу, людських, фінансових, матеріальних ресурсів із менш прибуткових у більш прибуткові галузі і внаслідок цього відбувається процес вирівнювання прибутковості на основі принципу «на рівновеликий капітал рівновеликий прибуток». В процесі ринкової саморегуляції забезпечується пристосування структури виробництва до структури платоспроможного попиту, відбувається розподіл ресурсів за принципом більшого їх використання і відбувається формування доходів.

10 Економічна теорія д. Рікардо

Давід Рікардо. Основна праця – “Засади політичної економії та оподаткування” (1817 р.). Основне завдання політичної економії Рікардо вбачає у відкритті законів розподілу. Рікардо фактором зростання вважає розподіл. Як і Сміт, розрізняє споживну й мінову цінність. Корисність (споживна цінність), підкреслював він, не є мірилом мінової цінності, хоча вона абсолютно необхідна для неї. На цінність товарів впливає не лише праця, безпосередньо витрачена на їх виробництво, а й капітал, тобто праця, витрачена на знаряддя, інструменти, будівлі, що беруть участь у виробництві. Ототожнює капітал із засобами виробництва. Рікардо також розрізняє «природну» й «ринкову» ціну. Під природною він фактично розуміє цінність, під ринковою – ціну. Гроші він розглядає як товар, що має цінність. Основою грошової системи є золото. Цінність золота і срібла, як і будь-якого іншого товару, визначається витратами праці. Заробітна плата у Рікардо це – дохід робітника, плата за працю. Прибуток у Рікардо – це перевищення цінності над заробітну плату. Велика заслуга Рікардо полягає в розробці теорії порівняльних витрат як основи спеціалізації країн у зовнішній торгівлі. Він першим з економістів розробив теорію міжнародної торгівлі і показав, чим вона відрізняється від внутрішньої торгівлі. Якщо внутрішня торгівля розвивається й зумовлюється тенденцією норми прибутку до вирівнювання, то зовнішня — «порівняльними витратами».

11 Дж. С. Мілль

Дж. Мілль. Основна праця – “Основи…”. Вважав, що гроші – сума благ, які купуються і продаються на ринку. Лише продуктивна праця (праця, результати якої здобуті) створює "багатство", тобто "матеріальні блага". Пропонує також визнати продуктивною працю, спрямовану на охорону власності і на отримання кваліфікації, яка дозволяє збільшувати нагромадження. Дж. С. Мілль щодо сутності заробітної плати дотримувався в основному тих самих поглядів, що і Д. Рікардо та Т. Мальтус . Характеризуючи її як плату за працю і вважаючи, що вона залежить від попиту та пропозиції на робочу силу повторив висновок цих учених про неминучість мінімального розміру оплати праці працівників. Капітал Дж. С. Мілль характеризує як "нагромаджений запас продуктів минулої праці". Теорія розподілу доходів: підтримує Мальтуса щодо зменшення населення. Збільшення кількості грошей зменшує їх вартість, а зменшення збільшує її в однаковій пропорції. Ціни товарів регулюються насамперед кількістю грошей, які в даний момент знаходяться в обігу, оскільки золотий запас настільки великий, вважає він, що можливі зміни витрат на добування золота за той чи інший рік не можуть зразу вплинути на корегування цін.