- •15. Яке значення мали реформи Сервія Туллія?
- •14. Охарактеризуйте товарообмін і процес формування грошової системи у античній Греції.
- •13.У Греції склалися два основні типи міст-полісів. Дайте їм характеристику.
- •26.Охарактеризуйте розвиток сільського господарства у країнах Європи в епоху феодалізму.
- •29. Визначіть особливості розвитку феодальних відносин у німецьких землях.
- •2. Визначіть напрямки життєдіяльності людини у період палеоліту - мезоліту
- •3. Яке значення для подальшого розвитку господарства мала «неолітична революція»?
- •4. Які причини руйнування первісного суспільства?
- •5. Визначіть історико – економічне значення Трипільської культури.
- •27.В чому зміст аграрної революції у Візантії.Що таке митрокомія?
- •28. В чому полягає суть державного феодалізму у Вітантії?
- •16.Визначіть характерні риси римської класичної рабовласницької системи.
- •19. У чому полягає суть Римського колонату та його вплив на формування аграрного суспільства.
- •20. Які причини занепаду Риму та економічні наслідки цього процесу.
- •18.Чим можна пояснити підйом у розвитку сільського господарства Стародавнього Риму у 2-1 ст. До н.Е.
- •17.Охарактеризуйте соціально – економічну структуру римського суспільства періоду ранньої Римської імперії.
- •21. Визначіть форми та основні види податків в первісну добу та у античному світі.
- •22.Економічна думка античного світу.
- •1. Охарактеризуйте основні періоди історії світового господарства.
- •7. Розкрийте особливості та сутність державного господарського комплексу , що склався у Єгипті.
- •10 Економічна думка Стародавнього Сходу
- •6.Розкрийте основні особливості господарської системи східного рабства.
- •8. Економічна думка Стародавнього Єгипту.
- •9.Визначіть спільні риси та відміності господарства Межиріяя, Єгипту, Стародавньої Індії та Китаю.
- •25.У чому полягають особливості розвитку аграрного суспільства у Англії.
28. В чому полягає суть державного феодалізму у Вітантії?
Великий вплив на економічне життя мала держава. Влада царів перешкоджала феодальній роздрібленості та феодалізація селян. Держава привласнювала собі частину прибутку через фіксальну систему. Із 10 ст. македонська династія сприяє прискоренню розвитку феодалізму. За прийнятими законами великий землевласник става членом общини, що сприяло захопленню общинних земель. Але основною формою експлуатації селян залишалася податкова система. Землевласники користувалися податковим імунітетом. Податки із селян передавалися в розпорядження феодала, що становило частину його доходів. Під тиском воєнних загроз та фінансових потреб держави, починаючи з 11 ст візантійський уряд запроваджує систему «кормління», так званних проній. Пронія- довічне з правом успадкування надання земель та нерухомого майна за умови здійснення військової служби. Завдяки прніям була створена система військово-податкових ділянок, на яку спирався адміністративний та військовий устрій Візантії в останні віки її існування. Володіння членів пронії-проніарів- було вилучене з-під юрисдикції місцевих властей, проніар був наділений фінансовими,поліцейськими і судовими повноваженнями, мав право збирати на території пронії податки і збори, частину яких утримував на власну користь. У 13-15 ст пізня Візантія дробилася, але не на удільні феодальні сеньйорії, як і Європі, а на незалежні володіння державної знаті. Державні чиновники і далі мали виключне право на землю, суд і податки.
30. Як відбувався процес розвитку феодальних відносин на україні у період Київської Русі та феодальної роздробленості.?
Із завершенням формування К.Р (9-10) генеза феодалізму відбувається в 2-х напрямках:1. Посилюється диференціація в общині, аллод переростає у феод-вотчинну;2. Відбувається процес одержавлення, окняжіння общинних земель, земля стає власність князя. За часів князювання Ярослава М з’являється 1 звід феод законів «Руська правда»(11ст). Узаконюється закріплення недоторканності земельної приватної власності. Власниками вотчин стають князі( княжий домен), бояри, церква. Формуються васально-сеньйоріальні відносини.У 12-14 ст.н.е в умовах феод роздрібленності відбувається зростання вотчинного землеволодіння. Князь формально залишався володарем держ землі, але розпоряджався дише власним доменом . У період роздрібленості був глибоко натуральний характер давньоруської економіки, оскільки тут були недостатньо розвинуті економічні зв’язки між окремими князівствами. Натур економіка- сукупність досить замкнутих господарюючих одиниць, що буи недостатньо включені в торгівельні і інші економічні відносини. Ці одиниці були самодостатніми, такими, що самі себе забезпечували і їм майже не потрібні були зовнішні чинники розвитку. Зростала боярська вотчина.Церковно-монастирське землеволодіння не ділилося і не передавалося у спадщину, але могло обмінюватися і продаватися. Феод роздрібленність як нова ступінь розвитку феодалізму на 1-х порах сприяла прогресивному розвитку Русі. Але вона мала також негативні наслідки в умовах коли над Русю зависла зовнішня загроза.