4. Які причини руйнування первісного суспільства?

Руйнування первісного суспільства в регіонах українських земель відбувалось у різні часи. Відмінними були також моделі подальшого господарського розвитку.  Економіка українських земель мала переважно натуральний характер. Основна маса населення, як і раніше, була зайнята в сільському господарстві, причому в основному в землеробстві. Високого розвитку досягли ремесла, особливо гончарне, ковальське, будівельне.  Оскільки не тільки відносно невеликі поліси, а й великі регіони українських земель не можуть забезпечити себе всім необхідним, розвивається і досягає надзвичайно високого рівня торгівля. Створюються ринки: зерна, худоби, вина, олії, будівельних і оздоблювальних матеріалів, зброї. Розвиваються товарно-грошові відносини. Створюється єдина, конвертована система мір і ваги.  Основний соціальний конфлікт українських земель розгортається саме між великими та дрібними землевласниками, їхніми інтересами щодо розподілу землі та інших ресурсів. Провідною галуззю стала зовнішня торгівля, про масштаби якої свідчать знахідки аж до Центральної та Західної Європи. Почав утверджуватися товарно-грошовий обмін. Соціально-економічні зміни українських земель були викликані кризою способу виробництва, вичерпанням закладених у ньому потенційних можливостей. Конкретними проявами економічного спаду були: скорочення робочої сили внаслідок епідемій; запустіння посівних ділянок; падіння врожайності; погіршення якості ремісничих виробів.

5. Визначіть історико – економічне значення Трипільської культури.

За тих часів трипільці почали використовувати худобу під час оранки, перевезення вантажів тощо. Успіхи землеробства й скотарства визначалися також розвитком інших виробництв. Тоді виникла металургія, з'явилися майстри-металурги. Гончарне виробництво остаточно зосередилося в руках ремісників. Саме за того часу виник яскравий розмальований посуд, який і уособлює для нас трипільську культуру. Складні орнаменти, в які інколи вплетене зображення фігур людей, тварин і птахів, усілякі значки відбивають багаті уявлення трипільців про походження та будову світу, яскраві ритуальні обряди, пов'язані передусім із землеробством та скотарством.

На початку III тис. до н. е. в трипільському суспільстві спостерігаються кризові явища: кількість населення невпинно зростала, а нових земель, придатних для хліборобства, вже не було. Не знайшовши шляху подолання кризи, трипільська культура невдовзі занепала.

Значення трипільської культури полягає в тому, що саме з нею відбулося остаточне утвердження відтворювального господарства на територіях нашого лісостепу. Трипільці відіграли провідну роль серед неолітичних племен Східної Європи, вплинули на їх матеріальну й духовну культуру, а на думку деяких учених, навіть були етнічними пращурами українців.

27.В чому зміст аграрної революції у Візантії.Що таке митрокомія?

У 395 р Рим ім. розпалася на 2 частини: Сх і Зх. Сх Рим ім.-Візантія, існувала до 1453р і впала під натиском османів. Для ранної Візантії характерна багатоукладна економіка. Населення складалося з 3 основних груп: рабів, вільних общинників та колонів.Тривалий час основною робочою силою були колони, які за првовим статутом ділилися на 2 групи: вільних з господарською самостійність і прикріплених до землі.Вільні колони були колективними орендарями. Поступово в ході боротьби з великими землевласниками вони перетворюються у приписних орендарів, що свідчить про феодалізацію сус-ва. Слов’янське вторгнення у 7-8 ст у Візантію здійснило справжній аграрний переворот. На зміну колонату приходить вільна суспільна община. Основною виробничею одиницею стає митрокомія- вільна сусідська община з широким самоуправлінням та з правом приватної власності на землю.и Община стала катож адміністративною одиницею і платила податки державі. Поряд з общиною існувало і рабство.