13.У Греції склалися два основні типи міст-полісів. Дайте їм характеристику.

Найяскравiшим прикладом рабовласницької держави була Спарта — наймогутнiший у вiйськовому вiдношеннi полiс Стародавньої Грецiї. Вiн сформувався завоюванням дорiйськими (спартанськими) племенами ахейських iлотiв, яких вони перетворили на рабiв. Згодом Спарта заволодiла всiм Пелопонесом. Фiзична праця була для спартанцiв принизливим заняттям, їхня справа — вiйна. Спарта була вiйськовим табором, готовим у кожну мить рушити на ворога або на iлотiв. Її господарство було вiдсталим, свiдченням чого можуть бути грошi — залiзнi пластини, якi нiде, крiм Пелопонесу, нiхто не приймав. Грошовий обмiн не набув розвитку.

Інакше формувалися рабовласницькi держави в Аттицi, у прибережних районах Грецiї та в острiвнiй частинi Еллади. Високого розвитку досягли тут ремесло i торгiвля. Землеробство вiдiгравало другорядну роль. Особливо виявили себе тi рабовласники, якi були тiсно пов'язанi з торгiвлею i ремеслом (власники майстерень, купцi). Вони схилили на свiй бiк сiльське населення, яке гнобили аристократи. У нелегкiй боротьбi з родовою аристократiєю в рядi мiст перемогло демократичне управлiння. Найяскравiшим прикладом такого полiсу стала Афiнська рабовласницька держава. Територiя Аттики була мало придатна для ведення сiльського господарства. Тут здавна розвивалися ремесло i торгiвля. Розроблялися поклади срiбла, глини, мармуру. До Viii ст. до н. е. в Афiнах правила земельна аристократiя, яка жорстоко гнобила вiльних землеробiв. За позичене зерно чи худобу брали величезний процент. За несплату його селяни потрапляли в боргове рабство. Вiд сваволi аристократiв страждали купцi та ремiсники — багатi, але зовсiм безправнi греки. В Афiнах точилася важка боротьба, яка закiнчилася певним компромiсом для всiх вiльних грекiв. За реформою Солона (595 p. до н. е.) анулювалися селянськi борги, заборонялося продавати афiнян у рабство, а тих, якi були проданi, викуповували. Певнi пiльги отримали купцi i ремiсники, що сприяло розвитку ремесла i торгiвлi. За цими реформами сина звiльняли вiд утримання престарiлого батька, якщо останнiй не навчив його жодному ремеслу. Було покладено край безогляднiй спекуляцiї аристократiї земельними дiлянками, обмежено їхнi розмiри. Заборона вивезення зерна також пiдривала економiчну могутнiсть аристократiв.

26.Охарактеризуйте розвиток сільського господарства у країнах Європи в епоху феодалізму.

Середньовіччя- відносно тривалий період у розвитку сус-ва, який має характерні риси та особливі форми соціального, політ і культурного життя.У 5 ст. н.е у всіх країнах Зх.Європи формуються нові економічні відносини, які названо феодалізмом( або аграрним сус-ом.) . Соц.-економічна структура аграрного сус-ва набирає такий вигляд: монарх, велика поземельна аристократія далі середнє та дрібне рицарство, селянство, ремісники. Основні ознаки аграрного сус-ва: 1Монополія феодалів на землю( не має землі без сеньйора).2. Протиріччя між селянським виробництвом і великою земельною власністю. 3. Умовний характер землеволодіння пов’язаний з виконанням військово-адміністративної служби..4.Наявність васально-сеньйоріальної системи.5.Наявність різних форм ренти( земельна, відробіткова, грошова) та своєрідний статус селян, які не були власниками землі, а її утримувачами на різних умовах, аж до права спадкового користування.6.Різні форми і ступінь позаекономічного примусу селян,особиста і поземельна залежність,судова підлеглість владі феодала, станова неповноправність селянства.7.Панування натур.гос-ва( все, що виробляю-споживаю).8.Зростання ролі індивідуальних виробничих навичок( відділення ремісництва від сільського гос-ва).9.Активне поширення християнства в Зх.Європі. Основні господарські одиниці феодально виробництва:1. Феод. маєток – сеньйорія, монор, фогтство, помістя, фільварок у сільському гос-ві.2.Ремісничий цех у промисловості.3.Торгові гільдії та союзи, лихварські контори, ломбард, банки у товарно-грошовій та посередницькій сфері.Феодальне сус-во як і в Зх.Європі так і в Сх. в своєму розвитку та інших континентах прохидить 3 стадії розвитку: 1.період генези(ранній) 5-10ст.н.е. Формування і утвердження визначальних рис феодального сус-ва,поступове закрупаченя вільних селян, панування натур. гос-ва і становлення держав феодального типу.2.період зрілості( з 11 по 15ст) Особливістю є внут. колонізація, розвиток міст,ремесла, товарного вир-ва; доба феод.роздрібленості централізованих монархій(13-15 ст).3.період розпаду(16 до 1-ї пол.17) Зародження ринкового гос-ва, ліквідація поземельної та особистої залежності селян, виникнення мануфактур, поява ознак індустріалізації, доба ВГВ та становлення феодально-абсолютинських монархій.