
- •1 Метод контрольних меж
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Загальні відомості
- •1.1.2 Коротка історична довідка
- •1.1.3 Невизначеність при проведенні експерименту
- •1.1.4 Стандартна невизначеність при проведенні експерименту
- •1.1.5 Аналіз результатів повторних спостережень
- •1.1.6 Перевірка гіпотези про вид закону розподілу результатів
- •1.1.7 Методи перевірки гіпотез про вид закону розподілу
- •1.1.7.1 Критерій 2 Пірсона.
- •1.1.7.2 Складений критерій
- •1.1.7.3 Обробка результатів кількох серій вимірювань
- •1.1.8 Вимірювання невипадкових величин та їх реалізацій Призначення контрольних меж. Рівноточні виміри постійної величини
- •1.1.9 Статистична характеристика якості продукції
- •1.1.10 Статистичний контроль якості продукції
- •1.1.11 Техніка контрольних карт
- •1.1.12 Форма контрольної карти типу "середнє-размах"
- •2 Однофакторний дисперсійний аналіз
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.1.1 Постановка задачі
- •2.1.2 Постановка задачі в загальному вигляді
- •Припущення, на яких базується дисперсійний аналіз
- •2.1.4 Ідея дисперсійного аналізу
- •Однофакторний аналіз
- •2.1.6 Розкладання сум квадратів
- •2.1.7 Оцінка дисперсій
- •2.1.8 Оцінка впливу фактора
- •2.1.9 Випадок нерівнокількісних спостережень
- •5) Співвідношення для сум (2.34)
- •2.1.10 Розрахункові формули для суми
- •3 Багатофакторний дисперсійний аналіз
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1 Постановка задачі
- •3.1.2 Розклад сум квадратів
- •3.1.3 Оцінка дисперсій
- •3.1.4. Оцінка впливу факторів
- •3.1.5 Розрахункові формули для сум
- •3.1.6. Опорна стрижнева порцелянова ізоляція
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.2 Багатофакторний експеримент
- •4.2.1 Вибір моделі
- •4.2.2 Повний факторний експеримент
- •4.2.3 Дробовий факторний експеримент
- •4.2.4 Проведення експерименту і обробка його результатів
- •4.2.5 Прийняття рішень
- •4.2.6 Випробування при підвищених і граничних навантаженнях
- •5 Лабораторна робота № 1
- •5.2 Хід роботи
- •5.3 Приклад виконання завдання
- •5.3.1 Завдання
- •5.3.2 Рішення задачі
- •5.4 Варіанти завдань
- •1.5 Контрольні питання
- •6 Лабораторна робота № 2 однофакторний дисперсійний аналіз
- •6.2 Хід роботи
- •6.3 Приклад виконання завдання
- •6.3.1 Завдання
- •6.3.2 Рішення задачі
- •6.4 Варіанти завдань
- •7 Лабораторна робота № 3 багатофакторний дисперсійний аналіз
- •7.2 Хід роботи
- •7.3 Приклад виконання завдання
- •7.3.1 Завдання
- •7.3.2 Рішення задачі
- •Д вофакторний аналіз
- •7.4 Варіанти завдань
- •8 Лабораторна робота № 4
- •8.2 Теоретичні відомості
- •8.3 Хід роботи
- •8.4 Контрольний приклад
- •8.4.1 Домашня підготовка
- •8.4.2 Робота в лабораторії
- •8.5 Формули для розрахунку
- •8.6 Варіанти завдань
- •8.7 Контрольні питання
- •Література
- •Основи теорії планування експерименту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 , внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 , внту
1.1.6 Перевірка гіпотези про вид закону розподілу результатів
спостережень
Якщо закон розподілу результатів спостережень невідомий то часто на основі певних міркувань висувають гіпотезу: результати спостережень розподілені за законом А, наприклад, за нормальним.
Перевірка гіпотези про вид закону розподілу проводиться методами статистичної перевірки статистичних гіпотез. Статистичною називають гіпотезу про вид невідомого розподілу чи про параметри відомих розподі-лів. Висунуту гіпотезу називають нульовою (основною) гіпотезою. Якщо висунута гіпотеза буде відкинута, то має місце протилежна гіпотеза. Про-тилежна гіпотеза називається конкуруючою (альтернативною).
Рисунок 1.1 - Критичні області - області неприйняття нульової гіпотези:
а)
правостороння критична область
,
б)
лівостороння критична область
,
в)
двостороння критична область
.
Для перевірки нульової гіпотези використовують спеціально піді-брану випадкову величину, позначимо її через К, розподіл якої відомий. Величину К називають статистичним критерієм, або просто критерієм. Після вибору певного критерію множину всіх його можливих значень роз-бивають на дві підмножини (області):
- одна з них містить значення критерію, при яких нульова гіпотеза прий-мається,
- друга містить значення критерію, при яких ця гіпотеза відкидається.
Першу область називають областю прийняття гіпотези, другу - кри-тичною областю.
Критерій К - одномірна випадкова величина. Таким чином критична область та області прийняття гіпотези є інтервалами і відділені одна від одної межами, які називають критичними точками kкр .
Для знаходження критичної області задаються достатньо малою ймовірністю - рівнем значимості . Малою ймовірністю тому, що при якісних вимірюваннях в цю область потрапляє дуже мало результатів вимірювань. Потім знаходять критичні (якщо критична область двосто-роння) чи критичну точку, виходячи з вимоги, щоб при умові справед-ливості нульової гіпотези ймовірність того, що критерій К прийме зна-чення, яке належатиме критичній області, дорівнювала прийнятому рівню значимості. Для кожного критерію побудовані відповідні таблиці, за якими на практиці і знаходять критичні точки, які відповідають цим вимогам. Якщо критичні точки знайдені, тоді далі розраховують (за результатами вибірки) значення критерію. Якщо виявиться, що розраховане значення критерію потрапляє в критичну область, то нульову гіпотезу відкидають. Якщо розраховане значення потрапляє в область прийняття гіпотези, то відкидати нульову гіпотезу не має підстав. Однак, якщо нульова гіпотеза не відкинута, це не значить , що вона доведена. Правильніше буде сказати, що дані спостережень узгоджуються з нульовою гіпотезою, тобто немає підстав її відкидати.
1.1.7 Методи перевірки гіпотез про вид закону розподілу
Перевірка гіпотези про закон розподілу проводиться таким же чином, як і перевірка гіпотези про параметри розподілу, тобто на основі критерію перевірки виду невідомого розподілу, який називають критерієм згоди.
Існує кілька критеріїв: 2 Пірсона чи 2 Мізеса - Смірнова та інші. Розглянемо спочатку критерій Пірсона, який може бути використаний не лише для перевірки нормальності розподілу, але й для перевірки гіпотез про інші види розподілів.