- •1.Предмет, метод, періодизація і завдання курсу «Історія держави і права України».
- •2. Піднесення та розвиток укр. Нац.-дж. Ідеї у хіх- початок хх
- •3. Утворення і діяльність Української Центральної Ради
- •4.Політика воєнного комунізму
- •5. І Універсал уцр
- •6. Г.С.У.: утворення, склад, діяльність та компетенція
- •7. Іі Універсал уцр: його загальна характеристика і значення
- •8. Утворення Малої Ради: причини та загальна характеристика діяльності
- •9. Утворення унр
- •10. Ііі Універсал уц Ради
- •11 4 Універсал уцр
- •12Організація органів влади і управління після прийняття III Універсалу.
- •13Конституція унр 1918 р.
- •14 Утворення вільного козацтва в унр.
- •15 Утворення органів охорони громадського порядку в унр.
- •16) Судова с-ма унр: структура, нормативні акти
- •17)Законодавча діяльність уцр
- •18)Земельна реформа унр
- •19)З-н уцр «про національно- персональну автономію»від 09.01.1918р.
- •20)З-н уцр «про громадянство» від 2-4 березня 1918р.
- •26.Судова система Української гетьманської держави
- •28. Законодавство Української гетьманської держави
- •29. Декларація директорії унр 1918
- •30. Встановлення влади директорії
- •Утворення західно-української народної республіки (зунр)
- •36. Органи влади й управління зунр
- •37. Органи охорони порядку, судова система.
- •38. Місцеві органи влади.
- •39. Акт злуки 22 січня 1919р.
- •40. Акт злуки унр і зунр від 22 січня 1919 р., його історичне значення
- •42.Брестський мирний договір: визначення історичного значення для України.
15 Утворення органів охорони громадського порядку в унр.
Комітет охорони революції: створений 7 листопада 1918,планувалося створити при комітеті комісії – військову, інформаційну,технічну; представники комітету повинні були діяти в держ.установах,громадських організаціях,залізницях, пристанях і т.д.;до компетенції відносилося – використання за необхідності резервів держ. органів, не державних організацій у боротьбі з контрреволюцією., повноваження роботи обшуки, зміщувати з постів та заарештовувати.
При Ген. Секретарстві внутрішніх справ була створена особлива комісія з представників відомств до якої відійшли справи по охороні порядку та спокою в Україні.
Була проведена реорганізація міської та сільської міліції - вона підпорядковувалася комісарам ЦР
.
16) Судова с-ма унр: структура, нормативні акти
На території Укр. Діяли такі судові органи: з‘їзди мирових судів, мирові суди , окружні суди , оружні суди і як апеляційної інстанції -судові палати . Найвища судова палата – Правитульствуючий сенат у Петербурзі. Також діяли селянські волосні суди, верховні волостні суди. 13-14 чевня 1918р у Києві відбувся з‘їзд укр. юристів який прийняв рішення про «творення і застосування укр.. права згідно даних науки, життя» Судочинство повинно було вестися на «мові того народу, серед,якого суд відбувається». Судові посади повинні були займати українці або особи,що володіли укр.. мовою та знали місцеві умови. ЦР було запропоновано зробити укр.. судову с-му, незалежну від російської.Проголошені цілі ЦР щодо судової реформи знайшли відображення в 3 Універсалі, у якому зазначалося:»Суд на Укр.повинен бути справедливий відповідно духові народу».Організацію проведення суд. Реф.-ми було покладено на Генеральне секретарство судових справ.
23.11.1917р Мала рада затвердила з-нопроект за яким «Суд на Укр.твориться іменем УНР». 16.12.1917р ЦР затверджує підготовлений Ген. Секретарством судових справ з-нопроект про утворення тимчасового Ген. Суду. Відповідно до ст.1 З-ну він складався з 3-х департаментів : , цив-го, карного і адмін.-го. Він був вищою суд. Інстанцією в Укр. 16.12.1917 р. приймається З-н «Про заведення апеляційних судів». Передбаччалося створення 3-х апеляц.судів: Київського, Харківського і Одеського, компетенція яких поширювалась на навколишні губернії. Апеляційний суд складався з голови, заступника,і декількох суддів. 14.02.1918р. створ.революційні військові суди для розгляду справ про вбивство, пограбування тощо…До їх складу входили: професійний суд,2 представники від громадськості і 4 за призначенням військового коменданта. Створювалась Прокураторія Ген. Суду.
Проте треба підкреслити . що судова реформа, не дивлячись на всі зусилля ЦР не була проведена до кінця . Ті судові органи, що існували, діяли здебільшого незадовільно. Бракувало кваліфікованих, патріотично налаштованих кадрів, оскільки їх переважна більшість була росіянами.