- •1.Предмет, метод, періодизація і завдання курсу «Історія держави і права України».
- •2. Піднесення та розвиток укр. Нац.-дж. Ідеї у хіх- початок хх
- •3. Утворення і діяльність Української Центральної Ради
- •4.Політика воєнного комунізму
- •5. І Універсал уцр
- •6. Г.С.У.: утворення, склад, діяльність та компетенція
- •7. Іі Універсал уцр: його загальна характеристика і значення
- •8. Утворення Малої Ради: причини та загальна характеристика діяльності
- •9. Утворення унр
- •10. Ііі Універсал уц Ради
- •11 4 Універсал уцр
- •12Організація органів влади і управління після прийняття III Універсалу.
- •13Конституція унр 1918 р.
- •14 Утворення вільного козацтва в унр.
- •15 Утворення органів охорони громадського порядку в унр.
- •16) Судова с-ма унр: структура, нормативні акти
- •17)Законодавча діяльність уцр
- •18)Земельна реформа унр
- •19)З-н уцр «про національно- персональну автономію»від 09.01.1918р.
- •20)З-н уцр «про громадянство» від 2-4 березня 1918р.
- •26.Судова система Української гетьманської держави
- •28. Законодавство Української гетьманської держави
- •29. Декларація директорії унр 1918
- •30. Встановлення влади директорії
- •Утворення західно-української народної республіки (зунр)
- •36. Органи влади й управління зунр
- •37. Органи охорони порядку, судова система.
- •38. Місцеві органи влади.
- •39. Акт злуки 22 січня 1919р.
- •40. Акт злуки унр і зунр від 22 січня 1919 р., його історичне значення
- •42.Брестський мирний договір: визначення історичного значення для України.
7. Іі Універсал уцр: його загальна характеристика і значення
Дру́гий універса́л Украї́нської Центра́льної ра́ди — державно-правовий акт, універсал Української Центральної Ради, що зафіксував домовленості між Української Центральною Радою та Тимчасовим урядом Росії. Проголошений Володимиром Винниченком 3 (16) липня 1917 року в Києві, на урочистому засіданні Педагогічного музею як відповідь на телеграму Тимчасового уряду Центральній раді.
Згідно з Універсалом, Тимчасовий уряд визнавав право України на автономію, а УЦР та Генеральний секретаріат - органами державної влади в Україні. Натомість, УЦР змушена була погодитися на те, що остаточно питання про форму автономії буде вирішено Всеросійськими Установчими зборами та визнати, що Україна не претендує на повну державну незалежність. Центральна рада приймала умови ТУ про розширення її складу за рахунок представників національних меншин України. Вона взяла зобов'язання розробити проекти законів про українську автономію для їх розгляду Установчими зборами Росії. Щодо армії, то в Універсалі було зазначено« Що ж торкається комплектування українських військових частин, Центральна Українська Рада матиме своїх представників при кабінеті міністрів війки, в генеральнім штабі й при верховному головнокомандувачу для участі при комплектуванні окремих частин виключно українцями.
II Універсал був неоднозначно сприйнятий українцями. Чимало з них розцінили його як зраду, назвавши «другим Переяславом». Гострій, почасти справедливій, критиці піддав його лідер українських націоналістів Микола Міхновський. Більше користі з українсько-російського договору (а саме таким були II Універсал у поєднанні з Декларацією ТУ) отримали росіяни. Визнаючи право українців на автономію, Тимчасовий уряд не давав їм нічого зверх того, що вони вже і без його благословення здобули. Більше того, УЦР навіть відмовилася від певної свободи дій. Так, зокрема, вона запевнила, що налаштована рішуче «проти замірів самовільного здійснення автономії України» до скликання Установчих зборів. До того ж, УЦР добровільно віддавала Тимчасовому урядові право затвердження членів українського Генерального секретаріату, яке раніше належало їй. Отже, у політичному розумінні це був крок назад у розвитку української революції. Водночас це був компроміс.
8. Утворення Малої Ради: причини та загальна характеристика діяльності
Мала Рада — орган Української Центральної Ради, створений у квітні 1917, який діяв між її пленарними засіданнями.
Спочатку існувала як виконавчий комітет УЦР (офіційна назва — Комітет УЦР), У кінці квітня 1917 до складу Малої ради входили М. Грушевський (голова), С. Єфремов і В. Винниченко — заступники голови, члени — X. Барановський, В. Бойко, Запорожець, В. Коваль, Косів, В. О'Коннор-Вілінська, Ф. Крижановський, 3. Мірна, А. Ніковський, Г. Одинець, В. Прокопович, М. Стасюк, Л. Старицька-Черняхівська, В. Садовський, Л. Чикаленко і П. Христюк.
Після створення Генерального Секретаріату Комітет УЦР 6 липня 1917 було перейменовано у Малу Раду. Мала Рада мала здійснювати підготовчі та, до певної міри, законодавчі функції між сесіями УЦР. На засланнях Малої Ради обгорювалися і готувалися проекти рішень всіх найважливіших поточних політичних, економічних і військових питань, які пізніше затверджувалися на сесії УЦР. Щомісяця скликала сесії Центральної Ради, в разі потреби — надзвичайні. В липні 1917 Мала Рада складалася з 40 представників від політичних фракцій УЦР, Президії Центральної Ради і Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів та 18 членів від національних меншин.