§ 1.3.4. Облік текстових творів, надрукованих у періодичних виданнях (статей, рецензій)

“Літопис журнальних статей” видається з 1936 р.; виходить двічі на місяць, з 1994 р. — щомісяця, з 1996 — 2 рази на місяць.

Обліковує статті з журналів з усіх галузей знань і художні твори, надруковані в журналах та продовжуваних виданнях. Список журналів, статті з яких ураховано, подається в кожному номері літопису.

Бібліографічний опис іноді включає короткі пояснювальні анотації в прямих дужках.

Бібліографічне групування — систематичне, за тією ж схемою, що в “Літопису книг”.

Допоміжні покажчики: 1) іменний (авторів та персоналій разом), 2) географічний (перелік географічних об’єктів, про які йдеться в текстах статей, з предметними підрубриками).

“Літопис газетних статей” видається з 1937 р., виходить двічі на місяць, з 1994 р. — щомісяця, з 1996 р. — 2 рази на місяць.

Обліковує статті, офіційні документи, художні твори з газет загальнодержавного та обласного рівнів. В кожному номері подається “Список газет, статті з яких ураховано”.

Бібліографічний опис часто включає короткі пояснювальні анотації в прямих дужках.

Бібліографічне групування — систематичне, за тією ж схемою, що в “Літопису книг” і в “Літопису журнальних статей”.

Допоміжні покажчики: іменний та географічний, як і в “Літопису журнальних статей”.

“Літопис рецензій” видавався з 1935 р., у тому числі з 1936 по 1990 рр. щомісячно, з 1996 р. один раз на рік.

Обліковує рецензії та критичні огляди, надруковані в журналах, збірниках, газетах України; у тому числі рецензії на книги, незалежно від місця їх видання та мови, а також на театральні вистави, естрадні конкурси, кінофільми, телепередачі.

Бібліографічний опис складається з двох частин: перша — опис рецензованого твору чи видання, друга — опис рецензії. Основою бібліографічного запису є рецензований твір, тому одна рецензія може бути розписана в декількох записах, якщо в ній йдеться про різні твори; і навпаки, в одному запису можуть бути вказані декілька рецензій на один і той самий твір.

Бібліографічне групування систематичне, за тією ж схемою, що в літописах книг, журнальних і газетних статей.

Допоміжні покажчики: 1) іменний (авторів і редакторів рецензованих творів); 2) покажчик назв рецензованих творів; 3) покажчик рецензентів. Подається також “Список періодичних видань, рецензії з яких вміщено до покажчика” (журналів, газет).

§ 1.3.5. Облік країнознавчих матеріалів, надрукованих за межами держави (екстериоріки)

Документи, що вийшли за межами країни, але торкаються її змістом або авторською приналежністю, або мовою, називаються "екстериоріка". Облік матеріалів екстериоріки належить до завдань поточної національної бібліографії. Такий облік здійснювався в Україні в 1956-1989 рр. у покажчику “Українська РСР у пресі СРСР і зарубіжних соціалістичних країн”, який видавався щорічно.

Обліковувалася література про Україну та твори українських авторів, видані за межами України (в інших республіках Радянського Союзу та країн соціалістичної співдружності).

Бібліографічне групування на першому рівні здійснювалося за формальною ознакою: місцем видання, а саме виділялися дві частини: частина 1. Українська РСР у пресі СРСР; частина 2. Українська РСР у пресі зарубіжних соціалістичних країн.

Усередині першої частини були такі розділи: 1. Книги, журнальні та газетні статті (групувалися систематично, за певною схемою); 2. Автореферати дисертацій (групувалися за науками); 3. Рецензії (групувалися систематично).

Друга частина мала тільки розділ “Книги, статті і рецензії” (разом), що групувалися систематично.

Іменні допоміжні покажчики подавалися до кожної частини окремо.

Із змінами соціально-політичних умов життя суспільства інформаційні зв’язки між незалежними країнами ускладнилися, тому видання було припинено.