- •Г. Швецова-Водка
- •Передмова
- •Розділ 1 поточна державна бібліографія
- •§ 1.1. Завдання та організація поточної державної бібліографії
- •§ 1.2. Основні напрями діяльності Книжкової палати України
- •§ 1.3. Система поточних державних бібліографічних посібників (дбп) України
- •Поточних державних бібліографічних посібників
- •Бібліографічних посібників України
- •§ 1.3.1. Облік текстових неперіодичних видань (книг та брошур)
- •§ 1.3.2. Облік серіальних видань (періодичних та продовжуваних)
- •§ 1.3.3. Облік нетекстових видань і творів друку
- •§ 1.3.4. Облік текстових творів, надрукованих у періодичних виданнях (статей, рецензій)
- •§ 1.3.5. Облік країнознавчих матеріалів, надрукованих за межами держави (екстериоріки)
- •§ 1.3.6. Облік особливих видів документів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2 загальна ретроспективна бібліографія
- •§ 2.1. Суспільне призначення та завдання
- •Загальної ретроспективної бібліографії
- •§ 2.2. Організація зрб. Планування роботи щодо створення українського бібліографічного репертуару
- •§ 2.3. Система посібників загальної ретроспективної бібліографії
- •§ 2.3.1. Універсальні ретроспективні покажчики текстових неперіодичних видань (книг)
- •§ 2.3.2. Універсальні ретроспективні покажчики періодичних видань
- •Розділ 3 науково-допоміжна бібліографія
- •§ 3.1. Суспільне призначення науково-допоміжної бібліографії
- •§ 3.2. Науково-допоміжна бібліографія в національній системі науково-технічної інформації
- •§ 3.3. Центри науково-інформаційної діяльності та їх бібліографічна продукція
- •Науково-технічної інформації України
- •§ 3.4. Система науково-допоміжних бібліографічних посібників (ндбп)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Рекомендаційна бібліографія
- •§ 4.1. Суспільне призначення рекомендаційної бібліографії та її завдання на сучасному етапі розвитку суспільства
- •§ 4.2. Основні ділянки та напрями рекомендаційної бібліографії
- •§ 4.3. Принципи організації рекомендаційної бібліографії. Основні центри створення рбп. Поняття системи рбп
- •§ 4.4. Структура системи рбп за цільовим та читацьким призначенням
- •Жанрово-типологічна структура системи рбп. Особливості рбп “малих форм” та “новітніх жанрів”
- •§ 4.6. Змістова структура системи рбп. Роль універсальної та багатогалузевої ланок системи
- •За цільовим та читацьким призначенням
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 видавничо-книготорговельна бібліографія
- •§ 5.1. Проблеми визначення видавничо-книготорговельної бібліографії
- •§ 5.2. Система посібників видавничо-книготорговельної бібліографії
- •Бібліографічних посібників
- •3. Інформація про видання, що є або можуть бути в наявності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 бібліографія бібліографії
- •§ 6.1. Визначення та функції бібліографії бібліографії
- •§ 6.2. Особливості покажчиків бібліографічних посібників і організація бібліографії бібліографії
- •§ 6.3. Основні джерела універсальної бібліографії бібліографії
- •§ 6.3.1. Поточні універсальні покажчики бібліографічних посібників
- •§ 6.3.2. Ретроспективні універсальні покажчики бібліографічних посібників
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури для поглибленого вивчення курсу
- •Праці загального характеру (до різних розділів)
- •Додаткові
- •Література до 1-го розділу
- •Додаткова
- •Література до 2-го розділу основна
- •Література до 3-го розділу
- •Література до 4-го розділу основна
- •Література до 5-го розділу основна
- •Література до 6-го розділу
- •Список скорочень
Питання для самоконтролю
Поясніть, з назв яких видів бібліографії складається назва “поточна державна бібліографія”. До якого виду бібліографії за функціями бібліографічної інформації, що переважають, (загальної чи спеціальної) належить остання?
Поясніть зв’язок і відмінності понять “поточна державна бібліографія” і “національна бібліографія”.
Охарактеризуйте завдання поточної державної бібліографії.
У чому полягає головне завдання державного бібліографічного агентства як головного осередку поточної національної бібліографії?
Назвіть основні напрямки діяльності Книжкової палати України.
Як визначають систему поточних державних бібліографічних посібників? Які ланки цієї системи є необхідними?
Охарактеризуйте джерела поточного бібліографічного обліку текстових неперіодичних видань (книг та брошур).
Охарактеризуйте джерела поточної інформації про серіальні видання.
Охарактеризуйте джерела поточного обліку нетекстових видань і творів друку.
Охарактеризуйте поточні державні бібліографічні покажчики текстових творів, надрукованих у періодичних виданнях (статей, рецензій).
Які методичні особливості характерні для поточних державних бібліографічних покажчиків Книжкової палати України?
Назвіть джерела поточного інформування про стандарти, патенти і депоновані документи. Які установи є центрами бібліографічного обліку відповідних видів документів?
Які види документів ще не охоплені поточними державним бібліографічним обліком в Україні?
Розділ 2 загальна ретроспективна бібліографія
§ 2.1. Суспільне призначення та завдання
Загальної ретроспективної бібліографії
Назва “загальна ретроспективна бібліографія” (ЗРБ) є умовним позначенням одного з найважливіших видів (підрозділів) бібліографії. З погляду суспільного призначення цей вид бібліографії належить до державної (або національної) бібліографії, тому що її головна мета — облік усіх опублікованих на території держави документів (головним чином, творів друку) за тривалий хронологічний період, бажано — за весь період існування держави (або нації).
Якщо поточна державна бібліографія організує облік усієї нової друкованої продукції, що вийшла на території держави, та регулярно повідомляє про неї, то ЗРБ повинна облікувати всю друковану продукцію з моменту її виникнення до сучасності і таким чином підбити підсумки розвитку книговидавничої справи, а також розвитку культури, науки, мистецтва та суспільної думки взагалі.
Якщо відповідний вид бібліографії за суспільним призначенням називати “національною” бібліографією, то даний підрозділ отримає назву “ретроспективна національна бібліографія”. Ця назва дуже поширена в багатьох країнах світу, застосовується в міжнародних угодах щодо національної бібліографії і може розглядатися як найбільш придатна для позначення цього виду. Але поки що вона не є загальноприйнятою. Крім того, поняття “національної бібліографії” дещо відрізняється від того значення, яке вкладається в “державну бібліографію”.
У дійсності ЗРБ ближче за все підходить до поняття “національна бібліографія”, тому що вона ставить завдання обліку не тільки документів, виданих на території країни (незалежно від мови та змісту), але й документів, виданих національною мовою, незалежно від місця видання, і документів, авторами яких є представники цієї нації, незалежно від мови і місця видання.
ЗРБ має не тільки спільні риси з поточною державною бібліографією, але й багато відмінностей. Тому в багатьох працях її розглядають не як підрозділ державної бібліографії, а як окремий вид бібліографії за суспільним призначенням (наприклад, в підручнику О.П. Коршунова “Библиографоведение. Общий курс” або в “Українській радянській бібліографії”). У цьому разі її визначення також може бути різним. О.П. Коршунов називає її “репертуарною” бібліографією. Ця назва виникла від слова “репертуар”, яким з давніх часів було прийнято позначати великі бібліографічні покажчики, що відбивали найбільш повно усі видання в певних формальних межах. Проблема обліку всієї книжкової продукції країни часто позначалася як проблема “національного бібліографічного репертуару”, “репертуару національної книги”.
У деяких підручниках діяльність, спрямовану на створення універсальних ретроспективних покажчиків творів друку, відносять до науково-допоміжної бібліографії. Це можна пояснити тим, що такі покажчики, дійсно, необхідні в першу чергу науковцям, тому що вони надають велику допомогу науці у вивченні історії культури, розвитку науки в усіх її галузях. Але цей вид бібліографічної діяльності відрізняється від завдань суто науково-допоміжної бібліографії, яка, головним чином, розвивається як галузева і повинна враховувати всі галузеві особливості професійних потреб науковців.
Термін “загальна ретроспективна бібліографія” є найбільш придатним для використання, тому що він, дійсно, відбиває особливості цього виду бібліографії: її звернення (в першу чергу) до документів, а не до споживачів інформації, що характерне для загальної бібліографії, а також її функцію підбиття підсумків видання документів за певний період часу як головну рису ретроспективної бібліографії. Цей термін не привертає увагу до інших особливостей цього виду бібліографії і тому дає можливість їх подальшого вивчення та розвитку.
Отже, ЗРБ — це діяльність, спрямована на створення універсальних ретроспективних покажчиків (УРП) документів, виданих або створених на території держави за тривалий хронологічний період. Як виняток, замість УРП можуть створюватися загальногалузеві ретроспективні покажчики документів, які у кінцевому підсумку повинні охопити всі галузі знань.
Головне завдання ЗРБ — облік творів друку, виданих від початку книговидання до початку поточного бібліографічного обліку. Наступне завдання — ретроспективний облік документів, які вже відображені в поточних державних бібліографічних покажчиках.
З погляду змісту відображених документів ЗРБ є універсальною, тому що вона не звертає увагу на зміст документів при їх відборі для бібліографування. Вона враховує тільки формальні ознаки документів: вид документа, місце видання, мову видання та деякі інші. Завдяки цьому ЗРБ обліковує документи з усіх галузей знань, які були опубліковані. Створення загальногалузевих та, в деяких випадках, персональних бібліографічних покажчиків у межах ЗРБ у цілому не змінює цієї важливої риси даного виду бібліографії, тому що галузь знання чи авторська ознака враховуються тут тільки як формальні межі покажчиків.
Ця риса ЗРБ відмічалася в працях, що присвячені проблемі створення репертуару національної книги, як вимога створити повний звід друкованої продукції країни.
Отже, завдання ЗРБ такі:
повний облік усієї книжкової продукції країни (або “накопиченого документного масиву”);
бібліографічне забезпечення потреб науковців різних галузей знань шляхом уведення в науковий обіг книжкового надбання минулого;
бібліографічне забезпечення потреб вивчення історії культури, науки, книговидавничої справи.
Виходячи з цих завдань, ЗРБ виконує, головним чином, функцію підсумовуючу, або історико-культурну, меморіальну. В зв’язку з цією функцією виконуються також функції: моделююча (моделювання документного масиву, а через нього — розвитку культури, науки, мистецтва тощо); джерелознавча (подання джерел до вивчення історії розвитку культури, науки, мистецтва і т.д.).