- •Г. Швецова-Водка
- •Передмова
- •Розділ 1 поточна державна бібліографія
- •§ 1.1. Завдання та організація поточної державної бібліографії
- •§ 1.2. Основні напрями діяльності Книжкової палати України
- •§ 1.3. Система поточних державних бібліографічних посібників (дбп) України
- •Поточних державних бібліографічних посібників
- •Бібліографічних посібників України
- •§ 1.3.1. Облік текстових неперіодичних видань (книг та брошур)
- •§ 1.3.2. Облік серіальних видань (періодичних та продовжуваних)
- •§ 1.3.3. Облік нетекстових видань і творів друку
- •§ 1.3.4. Облік текстових творів, надрукованих у періодичних виданнях (статей, рецензій)
- •§ 1.3.5. Облік країнознавчих матеріалів, надрукованих за межами держави (екстериоріки)
- •§ 1.3.6. Облік особливих видів документів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2 загальна ретроспективна бібліографія
- •§ 2.1. Суспільне призначення та завдання
- •Загальної ретроспективної бібліографії
- •§ 2.2. Організація зрб. Планування роботи щодо створення українського бібліографічного репертуару
- •§ 2.3. Система посібників загальної ретроспективної бібліографії
- •§ 2.3.1. Універсальні ретроспективні покажчики текстових неперіодичних видань (книг)
- •§ 2.3.2. Універсальні ретроспективні покажчики періодичних видань
- •Розділ 3 науково-допоміжна бібліографія
- •§ 3.1. Суспільне призначення науково-допоміжної бібліографії
- •§ 3.2. Науково-допоміжна бібліографія в національній системі науково-технічної інформації
- •§ 3.3. Центри науково-інформаційної діяльності та їх бібліографічна продукція
- •Науково-технічної інформації України
- •§ 3.4. Система науково-допоміжних бібліографічних посібників (ндбп)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Рекомендаційна бібліографія
- •§ 4.1. Суспільне призначення рекомендаційної бібліографії та її завдання на сучасному етапі розвитку суспільства
- •§ 4.2. Основні ділянки та напрями рекомендаційної бібліографії
- •§ 4.3. Принципи організації рекомендаційної бібліографії. Основні центри створення рбп. Поняття системи рбп
- •§ 4.4. Структура системи рбп за цільовим та читацьким призначенням
- •Жанрово-типологічна структура системи рбп. Особливості рбп “малих форм” та “новітніх жанрів”
- •§ 4.6. Змістова структура системи рбп. Роль універсальної та багатогалузевої ланок системи
- •За цільовим та читацьким призначенням
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 видавничо-книготорговельна бібліографія
- •§ 5.1. Проблеми визначення видавничо-книготорговельної бібліографії
- •§ 5.2. Система посібників видавничо-книготорговельної бібліографії
- •Бібліографічних посібників
- •3. Інформація про видання, що є або можуть бути в наявності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 бібліографія бібліографії
- •§ 6.1. Визначення та функції бібліографії бібліографії
- •§ 6.2. Особливості покажчиків бібліографічних посібників і організація бібліографії бібліографії
- •§ 6.3. Основні джерела універсальної бібліографії бібліографії
- •§ 6.3.1. Поточні універсальні покажчики бібліографічних посібників
- •§ 6.3.2. Ретроспективні універсальні покажчики бібліографічних посібників
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури для поглибленого вивчення курсу
- •Праці загального характеру (до різних розділів)
- •Додаткові
- •Література до 1-го розділу
- •Додаткова
- •Література до 2-го розділу основна
- •Література до 3-го розділу
- •Література до 4-го розділу основна
- •Література до 5-го розділу основна
- •Література до 6-го розділу
- •Список скорочень
§ 1.3.3. Облік нетекстових видань і творів друку
“Літопис образотворчих видань” з’явився спочатку у 1937 р. як “Літопис друку УРСР. Твори образотворчого мистецтва” (виходив до 1941 р.); потім з 1954 р. як “Літопис образотворчого мистецтва”; з 1968 р. — “Літопис друкованих творів образотворчого мистецтва”; з 1978 р. — сучасна назва. Виходив двічі на рік; з 1987 до 1992 р. — щоквартально, в 1996 р. — один раз на рік, з 1997 р. — 2 рази на рік.
Обліковує образотворчі плакати, портрети, образотворчі листівки, альбоми, книжки-картинки для дітей, табель-календарі і т.п. У спеціальному розділі подається інформація про ілюстративний матеріал із журналів та періодичних збірників.
Бібліографічне групування здійснюється за видами видань.
Допоміжними покажчиками є три окремі іменні покажчики: а) художників, б) авторів текстів, в) персоналій; а також: покажчик назв альбомів та комплектів листівок; покажчик музеїв, у яких зберігаються твори мистецтва, репродукції яких відображені; покажчик серій; покажчик журналів та періодичних збірників, ілюстративний матеріал з яких відображено в “Літопису образотворчих видань”.
“Літопис нот” з’явився в 1954 р. як “Літопис музичної літератури”, з 1970 р. — сучасна назва. З 1987 р. виходив щоквартально до 1990 р., з 1996 р. — 1 раз на рік. Обліковує як окремі видання нот, так і ноти, опубліковані в журналах та газетах.
Бібліографічне групування здійснюється за видами музики та засобами виконання.
Бібліографічний опис збірників супроводжується розкриттям змісту (переліком музичних творів, ноти яких надруковані). Крім назв пісень вказують перші слова, з яких починається пісня.
Допоміжні покажчики: 1) іменний (композиторів, авторів текстів і персоналій); 2) назв збірників; 3) назв і перших слів тексту вокальних творів; 4) покажчик серійних видань; 5) покажчик видань, у яких вміщено ноти (журналів, газет).
Облік картографічних видань до 1990 р. здійснювався тільки у всесоюзному покажчику “Картографическая летопись”. З 1997 р. видається “Літопис картографічних видань” України. Виходить раз на рік. Містить інформацію про окремо видані карти, схеми, плани, атласи та карти, надруковані як частина інших видань. Бібліографічний опис здійснюється за ГОСТом 7.18-79 “Библиографическое описание картографических произведений” та “Правилами составления библиографического описания: Ч.3. Картографические произведения” (М., 1990). Застосовуються скорочення слів, передбачені стандартами, а також спеціальні скорочення слів та словосполучень. Опис атласів супроводжується переліком карт, що входять у їх зміст.
Бібліографічні записи групуються на основі третього видання “Универсальной десятичной классификации” (М., 1979—1987) із урахуванням внесених змін та доповнень. Головні розділи: “912.43 Карти” та “912.44 Атласи”. Вони поділяються на підрозділи за змістовно-територіальною ознакою (відповідно до того, яка територія відображена на карті). Окремо виділяють “Топографічні карти” та “Історичні атласи”.
Допоміжні покажчики: 1) іменний (за прізвищами упорядників, редакторів, картографів та ін.); 2) географічний (за назвами географічних об’єктів, що відображаються на картах, в алфавітному порядку); 3) предметно-тематичний (відображає зміст, тематичну спрямованість карт); 4) покажчик назв карт і атласів; 5) покажчик назв книг, у яких надруковано карти.