Тема. Фінансовий менеджмент міжнародних корпорацій. Торговельні та інвестиційні операції міжнародних корпорацій.

1. Суть міжнародного фінансового менеджменту

Міжнародний фінансовий менеджмент - система економічних рішень, що виникають з приводу реалізації фінансового менеджменту в умовах інтернаціоналізації господарської діяльності фірми. При цьому фірма повинна виходити із постулату, що її комерційна діяльність на іноземних ринках принесе прямо або не прямо більший прибуток, ніж на національному ринку.

Фінансовий менеджер фірми або банку, що беруть участь у ЗЕД, БНК (багатонаціональній корпорації) або міжнародному банку практично вирішують однакові питання з фінансовим менеджером фірми і банку, що працюють на внутрішньому ринку. Сутність його діяльності зводиться до пошуку відповідей на три головні питання: де знайти джерела фінансування для фірми (банку), куди направити фінансові потоки для максимізації прибутків і як нейтралізувати ризики, що виникають при вирішенні цих питань, при проведенні цих операцій. Але коло проблем, що виникають при рішенні цих питань, значно ширше, ніж при роботі менеджера в умовах внутрішнього ринку. При цьому арсенал засобів, доступних міжнародному фінансовому менеджеру, відрізняється більшою різноманітністю.

Отже, приходиться враховувати значно більшу кількість ризиків. Зокрема, у своїй роботі, пов’язаній з реалізацією задач міжнародного менеджменту, менеджер повинен постійно аналізувати валютно-курсові, країнові (державні), політичні ризики, що виникають при здійсненні фірмою ЗЕД. Для мінімізації валютних ризиків використовують спеціальний інструментарій міжнародного менеджера, що дозволяє йому хеджувати ці ризики на рівні окремих контрактів, і стратегії, які можуть бути використані вищим керівництвом компанії. Дані рішення пов’язані із змінами в організаційній поведінці компанії і суттєво впливають на проводжувану фірмою маркетингову стратегію.

2. Валютно-фінансове середовище міжнародного менеджменту

Міжнародний менеджер, приймаючи рішення, повинен орієнтуватись в особливостях міжнародного валютно-фінансового середовища, в якому працює міжнародна фірма, уявляючи, як воно впливає на процес прийняття рішень у міжнародній компанії, часто спонукаючи менеджера змінювати способи, якими оцінюють і порівнюють альтернативні способи дії.

2.1. Причини невизначеності в діяльності міжнародного менеджера

Особливостями сучасного валютно-фінансового середовища, що впливають на зростання невизначеності під час прийняття рішень міжнародним менеджером, є:

1. Різноманітність валют

2. Зростаючий валютний ризик

3. Політичний ризик

4. Різноманітність економічних і юридичних систем.

5. Функціонування євроринку.

6. Роль уряду.

Інструменти строкового ринку

Будь-який господарський суб’єкт, залучений до ЗЕД, має валютну позицію.

Валютна позиція - співвідношення вимог і зобов’язань господарського суб’єкту у певній валюті.

Валютна позиція може бути як відкрита, так і закрита. При співпаданні вимог і зобов’язань у даній валюті валютна позиція є закритою, в іншому випадку - відкрита, яка поділяється на довгу і коротку позиції.

Довга валютна позиція передбачає, що зобов’язання суб’єкту у валюті менші, ніж вимоги в ній.

Коротка валютна позиція виникає, коли зобов’язання в валюті більші вимог у ній на конкретну дату.

Господарський суб’єкт, що має відкриту валютну позицію, піддається валютному ризику. Міжнародний менеджер повинен оцінити розміри відкритої валютної позиції, величину валютного ризику і прийнятні способи покриття даного ризику.

Для нівелювання валютного ризику часто використовують строкові контракти, які обертаються на міжнародних біржах або торгуються міжнародними банками. До таких специфічних інструментів відносять форварди і свопи (банківські контракти) і фьючерси та опціони.

Основні концепції міжнародних фінансів

У своїй роботі міжнародний менеджер повинен опиратись на теорії, що дозволяють йому будувати сценарій розвитку подій і прогнозувати наслідки рішень, що приймаються. До них відносяться теорії, що описують основні умови паритетів фінансового ринку:

1. Теорія паритету купівельної спроможності валюти;

2. Теорія паритету відсоткових ставок;

3. «Ефект Фішера»;

4. «Міжнародний ефект Фішера»;

5. Теорія незміщеного форвардного курсу.

Знаходження умов паритету здійснюється за допомогою економіко-математичного апарату і є необхідним для виявлення взаємозв’язку між основними індикаторами міжнародний валютного ринку і на базі цього пошуку найоптимальніших шляхів для інвестування капіталу.

Усі теорії паритетів є похідними від закону єдиної ціни, згідно з яким ціни (доходи) фінансових активів з однаковим ризиком, скориговані на валютний перерахунок, з урахуванням операційних витрат вирівнюються на всіх світових ринках. Механізмом вирівнювання виступає міжнародний арбітраж.

Арбітраж - операція, пов’язана з купівлею активу на дешевому ринку і продажем його на більш дорогому.