- •Початок людського існування та його еволюція на території України.
- •Трипільська культура
- •Кочові народи на півдні України. Політичний лад і спосіб життя кіммерійців, скіфів та сарматів.
- •Основні теорії походження Київської Русі.
- •Перші київські князі, іх внутрішня і зовнішня політика.
- •Християнізація Русі та її значення.
- •Реформаторська діяльність Володимира Святославовича.
- •Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі.
- •Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави.
- •Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •Українська культура Давньоруського періоду.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.
- •Брестська церковна унія 1596 року та її історичне значення.
- •Постать б. Хмельницького в українській історії. Оцінка діяльності.
- •Причини, характер та періодизація національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •Україна після смерті б. Хмельницького. Гетьмани і. Виговський та ю. Хмельницький.
- •Андрусівське перемир’я 1667року. «Вічний мир» та його наслідки для України.
- •Гетьман і. Мазепа: оцінки діяльності.
- •Конституція п. Орлика та її історичне значення.
- •Українська політика Петра I. Наступ Росії на українську автономію.
- •Українська політика Катерини іі. Ліквідація Гетьманщини.
- •Декабристський рух в Україні.
- •Національно-визвольний рух в Наддніпрянській Україні в другій половині XIX ст.
- •Польське панування на правобережній Україні у XVIII ст. Гайдамацький рух.
- •Козацько-селянські повстання кін.XVI ст. Та 20-30-х рр. XVII ст., їх наслідки.
- •Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.
- •Політика гетьмана п. Конашевича-Сагайдачного.
- •Кирило-Мефодіївське братство т. Г. Шевченко.
- •Модернізація економіки України в другій половині XIX ст.
- •Аграрна політика п. А. Столипіна в Україні в другій половині XIX ст.
- •Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на поч. XX ст.
- •Український національний рух в роки Першої світової війни.
- •Україна в Першій світовій війні.
- •Заснування Української Центральної Ради, її соціальна база і програма.
- •I і II Універсали Центральної Ради.
- •IV Універсал. Брестський мир і Україна.
- •Українська держава гетьмана п. Скоропадського.
- •Директорія унр, її склад, внутрішня та зовнішня політика.
- •Уроки та наслідки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •Соціально-економічні перетворення в Україні на основі неПу.
- •Колективізація Українського села. Голодомор 1932-1933 рр.
- •Сталінська політика індустріалізації.
- •Напад Німеччини на срср. Початковий період Великої Вітчизняної війни.
- •Німецький окупаційний режим і антинацистський опір в Україні.
- •Визволення України від німецьких загарбників.
- •Соціально-економічні перетворення та національно політика в західних областях України в післявоєнні роки. Політична платформа і тактики боротьби оун-упа в 1945-1953 рр.
- •Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 40-х на поч. 50-х рр. Сталінські репресії.
- •Труднощі відбудовчого періоду в Україні 1946-1947 рр. Голод 1946-1953 рр.
- •Україна в системі міжнародних відносин після Другої світової війни. Возз’єднання українських земель.
- •Проблеми розвитку національного господарства України в середині 50-х першій половині 60-х XX ст.
- •Хрущовські реформи, їхні позитивні та негативні наслідки.
- •Спроби лібералізації суспільно-політичного життя України у другій половині 50-х – першій половині 60-х рр. XX ст. Шістдесятники.
- •Дисидентський рух в Україні.
- •Посилення кризових явищ в соціально-економічному житті України протягом 60-80 рр.
- •Перебудовчі процеси в срср. Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 80-х – на поч. 90-х рр.
- •Декларація про державний суверенітет. Акт проголошення незалежності України. Вибори першого Президента.
- •Розпад срср та створення снд. Україна в системі снд.
- •Розбудова незалежної Української держави. Вибори до Верховної Ради України в березні 1998 р. Вибори Президента України в листопаді 1999 р., їх результати.
- •Суспільно-політичні рухи та політичні партії в Украйні в сучасних умовах.
- •Розвиток культури в Україні в сучасних умовах. Сучасна релігійна ситуація в Україні.
- •Україна на міжнародній арені. Основні напрями зовнішньої політики в сучасних умовах.
Декабристський рух в Україні.
Важливою подією політичної історії Російської імперії стала Вітчизняна війна 1812 р. Частина українського суспільства сподівалась, що Наполеон допоможе ліквідувати кріпосницький лад і панування царату на Україні. Інша частина вважала, що лояльне ставлення до Росії, підтримка її у війні проти Франції дасть змогу відновити самоврядування на Україні. Проте ці надії були марними. Після перемоги над Наполеоном жодних зрушень в становищі України не відбулось.
Характерною ознакою першої чверті ХІХ ст. було пожвавлення суспільно-політичного руху, що знайшло вияв у посиленні масонства і особливо в декабристському русі. Ненависть до кріпосництва стала першопричиною вільнодумства серед передових дворян, зокрема офіцерів. Закордонний похід російської армії після перемоги в 1812 р. дав можливість ознайомитись з суспільно-політичним життям західно-європейських країн. Це і підштовхнуло передових офіцерів до рішучих кроків. Все більшої сили серед них набували ідеї створення таємної організації для здійснення військового перевороту.
Такою організацією на Україні було “Південне товариство”, створене в 1821 р. Воно, як і “Північне товариство”, що існувало в Петербурзі, стало готуватись до збройного повстання. В “Південне товариство” входило понад 100 чол. Воно мало три відділення(у Василькові, Кам'янці і Тульчині). Керував ним П. І.Пестель Він розробив політичну програму товариства - республіканську конституцію, яку назвав "Руською правдою". Згідно з нею намічалось шляхом військового перевороту повалити царизм, проголосити країну республікою, скасувати кріпосне право, наділити селян землею безкоштовно, ліквідувати всі стани, надати всім людям однакові громадянські права та ін.
В 1823 р. на Україні брати Борисови і Люблінський створили "Товариство об’єднаних слов'ян". Його програма наближалась до вимог "Південного товариства". Ці організації в 1825 р. об'єднались. "Товариство об'єднаних слов'ян" стало четвертим відділенням таємної організації і називалось Слов'янською управою.
Повстання "Північного товариства" відбулось 14 грудня 1825 р., а "Південного товариства" - наприкінці грудня. Але повстання було жорстоко придушене. П'ять керівників його(Пестель, Рилєєв, С. Муравйов-Апостол (нащадок гетьмана Данила Апостола), М. Бестужев-Рюмін і Каховський) були повішені. 137 офіцерів відправили на каторгу в Сибір, або під кулі на Кавказ, де царизм завойовував гірські народи. Чотири тисячі солдат-декабристів прогнали крізь стрій, позбавили отриманих у війні з Наполеоном нагород і відправили на Кавказ чи заслання.
Національно-визвольний рух в Наддніпрянській Україні в другій половині XIX ст.
Процес зміцнення українського руху проходив в Буковині і на Закарпатті складніше, ніж в Галичині. В адміністративному центрі Буковини Чернівцях приблизно третину населення становили євреї, а половина його розмовляла німецькою мовою. Початок національного відродження на Буковині припадає на 60-ті р.р. Перші національні організації мали москвофільський характер. Буковинські освічені українці перейшли на по-справжньому національні позиції під впливом появи народовської течії в Галичині. Завдяки народовцям у краї почали поширюватися поезії Шевченка. Поширення Шевченківського слова привело до появи «буковинської трійці» - Юрія Федьковича (1834-1888) та братів Сидора (1836-1903) і Григорія 1838- 1884) Воробкевичів, зачинателів української літератури на Буковині.
Ситуацію на краще різко змінило відкриття в Чернівцях у 1875 р. універси-тету. Частину викладачів становили галицькі українці, які стали провідниками національної ідеї. У1885 р. Юрій Федькович почав видавати українську газету « Буковина ». і кінця XIX ст. буковинське політичне життя розвивалося вже одностайно з галицьким.
Серед усього західноукраїнського населення найтяжчим як в економічному, так і в національному плані було становище $закарпатських русинів. Умови їх господар-ського життя через невисоку врожайність землі, великий природний приріст населення л повільний розвиток промисловості були «жалюгідними. Після перетворення Австрійської імперії на Австро-Угорську національні меншини Угорщини були повністю віддані під владу Будапешта. Різко посилилось зугорщення й переслідування всього українського.
У національному русі на Закарпатті панувала москвофіль-ська течія. Під її впливом перебували створені у 60-ті р.р. перші національні товариства. Як і у випадку Галичини, перемога москвофільської течії була результатом посилення національного гноблення. Сильний угорський тиск змушував закарпатських українців шукати допомоги ззовні. Перемога російського війська над революційними угорськими частинами у 1849 р. надихнула на думку, що ця допомога може прийти з Петербурга. І якщо в Гали-чині сподівання на російську допомогу у національному відродженні минулися швидко, то в Закарпатті москвофільство залишалося впливовою течією ще довго.
Національно-визвольний рух в Західній Україні розвивався не лише під впливом внутрішніх причин. Наприкінці 80-х р.р. XIX ст. на нього справив значний вплив зовнішньополітичний чинник.