Міністерство освіти та науки України

Київський університет імені Бориса Грінченка

Університетський коледж

Реферат

З дитячої літератури з основами культури і техніки мовлення

На тему: Інтонація як мовленнєве явище на слуховому рівні сприймання.

Роботу виконала:

Студентка групи ПОмс-1-12-4Од.

Мельник Лариса Вадимівна

Зміст

Вступ

1 Загальна характеристика інтонації.

2 Наголос як компонент інтонації.

2.1 Логічний наголос.

2.2 Емфатичний наголос.

3 Мелодика як компонент інтонації.

4 Тем мовлення як компонент інтонації.

4.1 Комунікативна значимість темпу мови.

4.2 «Абсолютна» швидкість.

4.3 «Відносна» швидкість.

5 Тембр як компонент інтонації.

6 Сила звучання і її місце в структурі інтонації.

7 Пауза як компонент інтонації.

7 .1 Логічні паузи.

Висновок

Введення

Інтонація - це дуже складне і далеко ще не встановилося в лінгвістиці поняття. Зазвичай під інтонацією розуміють сукупність засобів організації звучала, усного мовлення.

До цих засобів належать:

• наголос;

• 2.мелодика (рух основного тону голосу);

• 3.паузи (перерви у звучанні);

• 4.сила звучання окремих слів у мові;

• 5.темп мовлення;

• 6.тембр мови.

Елементи інтонації реально існують лише в єдності, хоча в наукових цілях їх можна розглядати і по окремо. Вона як би надбудовується над лінійною структурою мови. Щоправда, як зазначає В.М. Всеволодскій - Гернгросс, коли зміст висловлювання, укладену в словах, недоступне для сприйняття, можна спостерігати як би інтонацію "в чистому вигляді". По-перше, це має місце при сприйнятті мовлення іноземною, незрозумілою для слухача мовою, по-друге, при слуханні в ускладнених умовах (наприклад, через стінку), коли слів розібрати неможливо. В обох випадках вловлюється лише інтонація.

Інтонація є обов'язковою ознакою усній, усної мови. Мова без інтонації неможлива. Багатство і змістовність промови, її виражальні можливості забезпечуються не тільки багатством словника і майстерністю словесного вираження, але також її інтонаційної гнучкістю, виразністю і різноманітністю.

Інтонація займає важливе місце в структурі мови і виконує різні функції:

за допомогою інтонації проводиться членування мови на інтонаційно-смислові відрізки (синтагми)

інтонація оформляє різні синтаксичні конструкції і типи речень

інтонація бере участь у вираженні думки, почуття і волевиявлення людини

1.Загальна характеристика інтонації.

Членування мовлення на фонетичні відрізки пов'язане з інтонацією.

Інтонація (лат. intonatio від intono "голосно вимовляю'') - рух, зміна, динаміка тону, що супроводжує висловлювання, ритміко-мелодійний малюнок мовлення.

Інтонація складається з мелодики, інтенсивності, пауз, темпу і тембру мовлення.

Мелодика мовлення (від гр. melodikos "мелодійний, пісенний") - зміна частоти основного тону, його діапазонів, інтервалів, підвищень і понижень, напрямку його руху (вгору, вниз, рівно тощо).

Пауза (від лат. pausa "припинення") - перерва у звучанні, зупинка в потоці мовлення. Паузи впливають на ритміку мовлення, сприяють виділенню певного змісту. Пор.: Моя сестра, артистка, в Києві і Моя сестра - артистка в Києві. У першому реченні акцентується на тому, що сестра знаходиться в Києві, а в другому, що вона працює артисткою в Києві.

Темп мовлення (італ. tempo від лат. tempus "час") - швидкість мовлення, вимірювана кількістю виголошуваних за секунду складів. Темп мовлення передає ставлення мовця до висловлюваного: вагоме вимовляється повільніше, неважливе - швидше. Крім того, темп виконує ще низку інших функцій.

Тембр мовлення - емоційне забарвлення (схвильоване, веселе, сумне, грайливе тощо). Тембр мовлення не слід сплутувати з тембром голосу і тембром звука.

Усі елементи інтонації взаємопов'язані і становлять єдність.

Інтонація відіграє найважливішу роль у розрізненні й характеристиці фраз. У фразах розрізняють висхідний і низхідний рухи тону. Висхідний рух тону має попереджувальну функцію: показує, що речення ще не закінчене.

Низхідний тон має завершальну функцію: вказує, що речення закінчене.

У кожній мові інтонація має свої особливості. Порівняймо інтонацію англійського речення Does he live in Kyiv? з його українським відповідником Він живе у Києві? В англійській мові тон, який виражає запитання, не досягає висоти першого наголошеного складу, а в українській має місце різке підвищення тону (див. схему).

Загалом інтонація виконує такі функції: розрізняє комунікативні типи висловлювання (розповідь, запитання, спонукання), частини висловлювання за їх смисловою важливістю, оформлює висловлювання в єдине ціле, одночасно розчленовуючи його на ритмічні групи; виражає конкретні емоції; розкриває підтекст висловлювання; характеризує мовця і ситуацію спілкування.

З безлічі типів інтонації особливо виділяються інтонації оповідання, питання й вигуку

Для оповідальної інтонації характерно спокійна, рівна вимова всього висловлення: Травичка зеленіє. Сонечко блестить.

Питальна інтонація виражається підвищенням тону на початку й зниженні його до кінця висловлення: Коли ти повернешся?

Оклична інтонація, навпаки, виражається підвищенням тону до кінця речення: Яка ніч!