- •Початок людського існування та його еволюція на території України.
- •Трипільська культура
- •Кочові народи на півдні України. Політичний лад і спосіб життя кіммерійців, скіфів та сарматів.
- •Основні теорії походження Київської Русі.
- •Перші київські князі, іх внутрішня і зовнішня політика.
- •Християнізація Русі та її значення.
- •Реформаторська діяльність Володимира Святославовича.
- •Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі.
- •Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави.
- •Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •Українська культура Давньоруського періоду.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.
- •Брестська церковна унія 1596 року та її історичне значення.
- •Постать б. Хмельницького в українській історії. Оцінка діяльності.
- •Причини, характер та періодизація національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •Україна після смерті б. Хмельницького. Гетьмани і. Виговський та ю. Хмельницький.
- •Андрусівське перемир’я 1667року. «Вічний мир» та його наслідки для України.
- •Гетьман і. Мазепа: оцінки діяльності.
- •Конституція п. Орлика та її історичне значення.
- •Українська політика Петра I. Наступ Росії на українську автономію.
- •Українська політика Катерини іі. Ліквідація Гетьманщини.
- •Декабристський рух в Україні.
- •Національно-визвольний рух в Наддніпрянській Україні в другій половині XIX ст.
- •Польське панування на правобережній Україні у XVIII ст. Гайдамацький рух.
- •Козацько-селянські повстання кін.XVI ст. Та 20-30-х рр. XVII ст., їх наслідки.
- •Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.
- •Політика гетьмана п. Конашевича-Сагайдачного.
- •Кирило-Мефодіївське братство т. Г. Шевченко.
- •Модернізація економіки України в другій половині XIX ст.
- •Аграрна політика п. А. Столипіна в Україні в другій половині XIX ст.
- •Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на поч. XX ст.
- •Український національний рух в роки Першої світової війни.
- •Україна в Першій світовій війні.
- •Заснування Української Центральної Ради, її соціальна база і програма.
- •I і II Універсали Центральної Ради.
- •IV Універсал. Брестський мир і Україна.
- •Українська держава гетьмана п. Скоропадського.
- •Директорія унр, її склад, внутрішня та зовнішня політика.
- •Уроки та наслідки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •Соціально-економічні перетворення в Україні на основі неПу.
- •Колективізація Українського села. Голодомор 1932-1933 рр.
- •Сталінська політика індустріалізації.
- •Напад Німеччини на срср. Початковий період Великої Вітчизняної війни.
- •Німецький окупаційний режим і антинацистський опір в Україні.
- •Визволення України від німецьких загарбників.
- •Соціально-економічні перетворення та національно політика в західних областях України в післявоєнні роки. Політична платформа і тактики боротьби оун-упа в 1945-1953 рр.
- •Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 40-х на поч. 50-х рр. Сталінські репресії.
- •Труднощі відбудовчого періоду в Україні 1946-1947 рр. Голод 1946-1953 рр.
- •Україна в системі міжнародних відносин після Другої світової війни. Возз’єднання українських земель.
- •Проблеми розвитку національного господарства України в середині 50-х першій половині 60-х XX ст.
- •Хрущовські реформи, їхні позитивні та негативні наслідки.
- •Спроби лібералізації суспільно-політичного життя України у другій половині 50-х – першій половині 60-х рр. XX ст. Шістдесятники.
- •Дисидентський рух в Україні.
- •Посилення кризових явищ в соціально-економічному житті України протягом 60-80 рр.
- •Перебудовчі процеси в срср. Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 80-х – на поч. 90-х рр.
- •Декларація про державний суверенітет. Акт проголошення незалежності України. Вибори першого Президента.
- •Розпад срср та створення снд. Україна в системі снд.
- •Розбудова незалежної Української держави. Вибори до Верховної Ради України в березні 1998 р. Вибори Президента України в листопаді 1999 р., їх результати.
- •Суспільно-політичні рухи та політичні партії в Украйні в сучасних умовах.
- •Розвиток культури в Україні в сучасних умовах. Сучасна релігійна ситуація в Україні.
- •Україна на міжнародній арені. Основні напрями зовнішньої політики в сучасних умовах.
Модернізація економіки України в другій половині XIX ст.
Бурхливий розвиток економіки та товарно-ринкових відносин внесли значні зміни в соціальну і національну структуру населення України. Швидко зростала кількість людей найманої праці — робітників. У 1887 р. їх нараховувалося вже 1,5 млн чоловік, з яких чотири п'ятих були місцевими уродженцями, решта — прибулі, переважно з російських губерній. Зростає прошарок української буржуазії. За матеріалами перепису 1887 p., підприємців, що назвали рідною українську мову, налічувалося понад 100 тис. чоловік (без сімей). У їхньому середовищі з'являються дуже багаті роди Яхненків, Симиренків, Харитоненків, Терещенків, Рутченків, Чикаленків.
Друга половина XIX ст. в Східній Україні характеризується значним приростом населення: від 15,4 млн чоловік у 1863 р. до 23,4 — у 1897-му. Кількість українців у ньому трималася в межах 80%. Зростала кількість росіян та євреїв. Дещо зменшувалась кількість поляків. Основною масою українців були селяни. Вони проживали в селах, займалися сільськогосподарською діяльністю. Селянство найбільш послідовно зберігало основні національні риси у мові, побуті, культурі та національній свідомості. Відбувалась подальша консолідація української нації.
Значних змін зазнало сільське господарство України. В його розвитку основними фігурами поряд з поміщиками стають багаті селяни і капіталісти. Вони визначали агротехнічний прогрес галузі, запровадження посівів технічних культур, піднесення рівня його товарності, зростання валової кількості продукції. У сільському господарстві відбуваються процеси регіональної спеціалізації.
Основною галуззю сільськогосподарського виробництва залишається землеробство, в якому поступово збільшується вирощування пшениці, переважно на експорт, особливо на Півдні і Лівобережжі. Там також зростають посіви соняшника, кукурудзи, коноплі, тютюну, винограду. Важливими в структурі рільництва залишаються жито, ячмінь, овес, просо та гречка. Цукровий буряк стає найбільш поширеним на Правобережжі, де також вирощувалися традиційні жито, ячмінь, а також хміль, садові культури. По всій Україні значно зросли площі під картоплею й овочевими культурами. Особливо різкі зміни відбуваються на Півдні. В цьому регіоні здійснювалася енергійна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, запровадження нових сортів культур, розширення посівів пшениці на експорт, використання найманої сили.
У кінці XIX ст. вже сформувалися центри, де збирались батраки і де їх наймали на роботу у великі господарства. Поряд з цим відбувалися позитивні зміни і в тваринництві. І тут авангардну роль відігравав південь України, що спеціалізувався на вирощуванні і експорті овець і коней. Хоча і меншою мірою, відбувався процес спеціалізації тваринництва і на Лівобережжі, де частина селян вирощувала коней, волів та овець на ринок.
Швидко зростала внутрішня та зовнішня торгівля. Продовжувала розвиватися мережа ярмарків і базарів. Найбільшими залишалися контрактовий ярмарок у Києві та Харківський. Поряд з цим з'являється система магазинів, у тому числі універсальних, особливо у великих промислових центрах України. Запрацювали різноманітні біржі та інші посередницькі структури. Особливістю торгових взаємозв'язків української економіки була її орієнтація як на російський ринок, так і на європейський та близькосхідні країни через чорноморські порти. Великі зміни відбуваються у сфері соціальних відносинах між сільськогосподарськими виробниками. Соціально-економічна ситуація ускладнювалася через феодальні пережитки, загострення безземелля. Селянство складало основну масу населення — більше 80%. Воно швидко зростало, і це було характерною рисою демографічної ситуації. У 1861 р. на Харківщині на 1 кв. км припадало 35 жителів, а в 1891 — більше 52 чоловік. Та ще інтенсивніше це відбувалося на півдні України. Херсонщина у 1797 р. мала трохи більше одного мешканця на 1 кв. км, а в 1897 — 49 чоловік. Середня густота населення в Україні наприкінці XIX ст. досягла 53 чоловік на 1 кв. км. Цей своєрідний демографічний надзвичайно ускладнював соціально-економічну ситуацію в Україні. Пережитки феодалізму, збереження поміщицького землеволодіння, знач-но збільшеного реформою 1861 p., і зменшення нею селянського землеволодіння разом з прискоренням зростання населення вело до обезземелення і розорення великої кількості селянських господарств. Створювалася ситуація земельного голоду для переважної кількості селянства. Відбувалося розорення значної його частини і в той же час зростання прошарку багатих хазяїнів.