Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word (5).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
95.74 Кб
Скачать

План

1.Економічні відносини України з Російською Федерацією

2. Зв'язок політичних та економічних факторів

3.проблемні позиції на полі двосторонніх відносин.

4. Зовнішньоекономічні зв’язки та співробітництво України з країнами СНД.

5.Об’єктивні передумови необхідності економічного співробітництва з

країнами СНД. Форми та напрями економічних зв’язків та

співробітництва.

6.Спільний економічний простір та еквівалентність обміну.

7.Проблеми та перспективи розвитку партнерських відносин з країнами СНД.

Економічні відносини України з Російською Федерацією

Одна з особливостей зовнішньоекономічних відносин України визначається об'єктивною необхідністю мати окрім інших, тісні економічні зв'язки з Російською Федерацією, яка на даний час є основним постачальником енергоносіїв на український ринок,споживачем значної кількості українських товарів та країною-інвестором, інвестиції якої займають вагому частку серед іноземного капіталу, що надходять в Україну.

Отже, саме об'єктивні причини обумовлюють на найближчу перспективу стратегічний напрям української зовнішньоекономічної політики. Разом з тим її формування має здійснюватись в аспекті загальносвітових тенденцій щодо глобалізації і посилення інтеграційних процесів світового господарства.

Дослідження теоретичних проблем і практики формування сучасних українсько-російських економічних відносин з урахуванням глобальних інтеграційних процесів у міжнародних відносинах і розробка на цій базі пропозицій щодо удосконалення механізму економічного співробітництва між країнами обумовило актуальність обраної теми дослідження.

Тема економічних відносин України з Російською Федерацією широко дискутується як на національному так і на міжнародному рівнях, в зв’язку з тим, що сталий розвиток тісних економічних зв’язків України з Російською Федерацією є необхідною передумовою відродження економіки України в процесі розширення участі її у світових економічних процесах. Певною мірою від стану розвитку цих двосторонніх відносин залежить також і майбутнє України на міжнародній арені, формування перспективної економічної політики України з Росією та механізмів її здійснення, пошук оптимальних шляхів співробітництва. Останніми роками зроблено чимало в плані дослідження різних аспектів розвитку українсько-російських відносин. Ці питання досліджуються в працях В.Будкіна, М.Бурмістрова, Ю.Василенко, Б.Губського, В.Іванова, А.Мазаракі, О.Острія, С.Пирожкова, А.Сухорукова, Г.Шестопалова, В.Юхименка та інших.
Економічні відносини України та Російської Федерації слід розглядати як відносини між двома великими суверенними державами, що утворилися у межах колишнього єдиного економічного простору СРСР і саме тому вони мають будувати взаємини в економічній галузі на рівноправних засадах з повагою до державного суверенітету, територіальної цілісності, національних економічних інтересів. Концепція українсько-російських економічних відносин має комплексно охоплювати різноманітні аспекти, включаючи торгівлю, виробничу кооперацію, спільне підприємництво, інвестиційне співробітництво, науково-технічну кооперацію, координацію дій на ринках третіх країн, фінансово-кредитні відносини, узгодження законодавчої бази в економічній галузі [2].
Сьогодні є, напевне, три країни, зв’язки з якими дійсно впливають на політику України. Це Росія, США і Німеччина. Серед цих партнерів саме Росія є найбільш важливим, основним нашим партнером і за всіма економічними показниками Російська Федерація випереджає всіх останніх. За імпортом товарів – у п’ять разів випереджає США, а за експортом в Україну (це 47 %, майже половина імпорту в Україну) майже в 15 разів випереджає США. На пострадянському просторі, у межах СНД, Росія головний торговельний партнер України.
Економічні взаємовідносини України та Росії неможливо розглядати поза політичним контекстом. Зв'язок політичних та економічних факторів носить більш відкритий характер. Це твердження можна проілюструвати наступними цифрами. В період президентства Л.Кучми відносини з нашим північним сусідом несли позитивну тенденцію, що в свою чергу сприяли до залучення в Україну інвестицій з боку Росії (6,7% від загального обсягу іноземних інвестицій у 2001році). Ситуація різко змінилась, коли президентське крісло посів В.Ющенко. В роки його президентства україно-російські відносини знаходились в критичному стані. Спостерігалося зростання конфліктності в ключових сферах співробітництва - політичній, соціально-економічній, гуманітарній. «Є підстави говорити про системну кризу україно-російського партнерства, неготовності сторін до позитивного переформатування співробітництва». Про це заявив на круглому столі «Україна - Росія: шляхи подолання кризи у відносинах» заступник генерального директора - директор міжнародних програм Центру Разумкова В.Чалий [4]. Підтвердженням цієї ситуації є тенденція до зменшення обсягу інвестицій, що надходили в Україну від Росії у даний період (2005 р. - 5,8%, 2006 р. - 4,6%, 2007 р. - 5,6%, 2008 р. - 5,4%, 2009 р. - 5,3% від загального обсягу).

Аналіз інвестиційних процесів, що відбуваються між Україною і Російською Федерацією в останні роки, засвідчив значне збільшення вкладань російського капіталу в стратегічні галузі української економіки

З обранням у президенти В.Януковича відносини між Україною та Російською Федерацією знову міняють свій вектор руху. Відносини між країнами повернулися в русло дружби, добросусідства та отримують нову якість, що відразу відобразилось на частці Росії у прямих інвестицій в Україну (на 01.07.2010 рік 2877,2 млн. дол. США, а загального обсягу іноземних інвестицій - 7,1%) [6]. Дані показники свідчать про велику залежність відносин України з Російською Федерацією від політичної ситуації. Тобто політична нестабільність України спричиняє коливання у економічних відносинах між країнами [5].

Протягом останніх чотирьох років Україна фактично дистанціювалась від участі у регіональних інтеграційних проектах за участю Росії, що дозволяло зберегти власний економічний суверенітет і продовжувати курс на економічну інтеграцію з ЄС. Однак намагання України будувати відносини з Росією, у тому числі економічні, на двосторонній основі негативно сприймається у Російський Федерації.

У двосторонніх українсько-російських торговельних відносинах починаючи з 1996 р., простежується тенденція сталого зниження обсягів товарообміну України з Росією. За наступних два роки експорт українських товарів у Росію зменшився майже наполовину. На сьогодні Російська Федерація посідає одне з провідних місць серед основних економічних партнерів України. Частка Росії в загальному обсязі зовнішньої торгівлі України (товари і послуги) становила у 2009 р. 27,12 %. Серед усіх країн-торговельних партнерів України на РФ приходиться 25,7 % усього експорту товарів і 27,8 % усього імпорту. У 2009 р. експорт товарів в Росію перевищив 12,6 млрд дол., а імпорт склав більше 16,8 млрд. Негативне сальдо для України склало більше 4,2 млрд дол. [3].

Розвиток добросусідських відносин з Російською Федерацією був і є важливим пріоритетом України в контексті реалізації її національних інтересів. Хоча спостерігаючи за відносинами України і РФ то видно, що Росія проти зовнішньополітичного курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Важелем впливу на українську зовнішню і внутрішню політику є відносини в енергетичній сфері.

Протиріччя, зумовлені розбіжностями в цілях державного розвитку України та Росії, сформували такі головні проблемні позиції на полі двосторонніх відносин:

- активний опір Росії євроатлантичній інтеграції України;

- використання РФ своїх позицій на енергетичних ринках для посилення російського впливу на українську зовнішню і внутрішню політику;

блокування демаркації та делімітації українсько-російського кордону як державного;

- відсутність конструктивного діалогу з питань підготовки до виведення до 2017 року Чорноморського флоту РФ з місць його тимчасової дислокації на території України;

- агресивна інформаційна та гуманітарна політика Росії спрямована на включення України у власний культурний простір та української національної ідентичності [1].

Висновки. Проведений аналіз дав можливість обґрунтувати загальні концептуальні підходи формування українсько-російських економічних відносин.Раціоналізація торговельно-економічних відносин з Російською Федерацією - одне з пріоритетних завдань України. Тенденції глобального та національного розвитку вимагають від обох країн формувати свої міждержавні відносини у стратегічній перспективі саме на економічному фундаменті, максимально використовуючи взаємний потенціал, міжрегіональне співробітництво та налагодження кооперації. Сучасні українсько-російські економічні відносини характеризуються налагодженням зв’язків, зокрема, у таких перспективних напрямах: енергетичне та транспортне машинобудування, суднобудування, радіоелектроніка, виробництво засобів зв'язку, приладобудування і електротехніка, автомобілебудування та металургійна промисловість. Основний акцент взаємин з РФ має бути перенесений на розвиток тих галузей співробітництва, що сприяють торговельно-економічному зростан. України.

Зовнішньоекономічні зв’язки та співробітництво України з країнами СНД

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.