3. Формування собівартості продукції на підприємствах ресторанного господарства.

Оцінка собівартості прямих і непрямих витрат має передбачати розподіл непрямих витрат пропорційно до видів діяльності (функцій), які породжують витрати протягом виробничого циклу, використовуючи кілька баз розподілу – методика системи обліку витрат на основі видів діяльності (за функціями «АВС»). Суть методу в тому: витрати підприємства, які обчислюють за видами (елементами і статтями) групують спочатку за функціями виробничо-господарської діяльності , а після цього відносять на собівартість конкретних виробів.

О

Чинники (база розподілу)

тже узагальнена модель розподілу загально виробничих витрат підприємств ресторанного господарства матиме такий вигляд (*рис 11.2)

Рис.11.2. Модель розподілу загально виробничих витрат у підприємствах ресторанного господарства.

Урок 12 Облік фінансових результатів

1. Основні вимоги до визнання складу та оцінки доходів.

2. Класифікація доходів.

3. Облік доходів від звичайної діяльності.

4. Облік прибутків і збитків.

1. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки доходів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначається П(С)БО №15 «Дохід»

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів чи зменшення зобов’язань, які сприяють зростанню власного капіталу.

Критерії визнання доходів: 1) не відбувається вилучення капіталу; 2) операція призводить до збільшення активу чи зменшення зобов’язань; 3) оцінка результатів може бути достовірно визначена.

Доходи відображаються в звітності згідно з принципами:

1. нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визнаються, коли вони відбуваються і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться;

2. принцип відповідності доходів і витрат застосовується одночасно з принципом нарахування, за ним всі витрати визнаються у Звіті про фінансові результати на основі прямого зв’язку між ними та отриманими доходами.

Доходами не визнаються: 1) сума ПДВ, акцизів, інших податків і платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів; 2) сума надходжень за договором комісії на користь комітента, принципала; 3) сума попередньої оплати продукції; 4) сума авансу в рахунок оплати продукції; 5) сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідними договором.

З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють дохід: від реалізації товарів, інших активів придбаних з метою продажу; реалізації послуг; використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом яких є отримання процентів, дивідендів, роялті (платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, авторського права, програмних продуктів)).

Дохід від надання послуг визначається трьома методами:

1. вивчення виконаних послуг. Полягає в оцінці ступеню завершеності наданих послуг на підставі вивчення виконаних;ї

2. визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на визначену дату, в загальному обсязі послуг, які повинні бути надані;

3. визначенням питомої ваги витрат, які несе підприємство у зв’язку з наданням послуг в загально очікуваній сумі витрат. Сума здійснених витрат включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю дату.