Мет_інф_Лекція№9

Лекція № 9

Тема: Методика вивчення мови програмування. Методика навчання учнів роботі з допоміжним алгоритмом, застосування рекурсії. Особливості вивчення систем візуального програмування.

Питання.

1. Основна мета вивчення розділу. Загальні питання методики.

2. Поняття мови програмування, дані, величини, команди.

3. Вивчення мов програмування.

4. Методичні рекомендації до вивчення систем програмування.

5. Розв’язування задач.

Основна мета. Познайомити учнів з розділом інформатики «Програмування». Навчити прийомам побудови простих обчислювальних алгоритмів і представлення алгоритмів на мові програмування високого рівня (наприклад, Паскаль). Навчити початковим навичкам роботи з системою програмування.

Основні тематичні одиниці матеріалу

1. Програмування як розділ інформатики.

2. Класифікація і коротка характеристика різних типів мов програмування.

3. Знайомство з мовою програмування Паскаль. Структура Паскаль-програм.

4. Призначення систем програмування. Освоєння прийомів роботи з системою програмування.

5. Основні конструкції мови.

6. Поняття величини. Основні типи величин, їх характеристика.

7. Побудова обчислювальних алгоритмів різної структури.

Згідно з шкільною програмою з інформатики в 9-12 класах відводиться годин на вивчення данної теми: 12 кл. – 34 год.

1.	Алгоритми і алгоритмічні структури. Опис алгоритмів	9
2.	Методологія проектування програм	1
3.	Системи візуального програмування	24

Загальні питання.

Програмування – одна з самих традиційних тем у курсі інформатики, але місце і вага цієї теми в програмі даної дисципліни згодом змінюється. Найбільш істотний перегляд цього питання відбувся з переносом інформатики зі старших класів у базову школу і з розвитком комп'ютерних технологій. Останні редакції програми шкільного курсу інформатики і ВТ наголошують на курсі користувача, хоча програмування займає ще значне місце.

Новим напрямком у розвитку теми «Програмування» є введення до курсу інформатики вивчення об’єктно-орієнтованих мов програмування. Вчитель інформатики може в залежності від наявності комп'ютерної техніки і профільного напрямку школи викладати структурну чи об’єктно-орієнтовану мову програмування. Як об'єктно-орієнтовану мову в шкільній практиці можна використовувати розширення мови Паскаль – середовище візуального програмування Delphi-Pascal і Visual Basic.

Розглянемо питання, що таке програмування як предметна область. Програмування – це розділ інформатики, задача якого – розробка програмного забезпечення ЕОМ. У вузькому змісті слово програмування означає процес розробки програми певною мовою програмування. Розробку засобів системного програмного забезпечення і систем програмування прийнято називати системним програмуванням; розробку прикладних програм називають прикладним програмуванням. Згідно цьому принципу поділяють програмістів на системних і прикладних, в залежності від типу створюваних програм.

У період існування ЕОМ 1-2-3 поколінь для використання комп'ютера в будь-якій області фахівець повинний був уміти програмувати. У 1985р., коли вводився курс інформатики в школу, авторами 1 підручника був проголошений лозунг «Програмування – друга грамотність». Пройшов час, і стали з'являтися пакети прикладних програм. Прикладне програмне забезпечення стало доступним і загальноприйнятим. На сучасному етапі до програмування звертаються фахівці лише в тому випадку, коли відсутнє належне програмне забезпечення для розв’язування конкретної задачі. І такі випадки стають усе більш рідкими.

Виникає питання: для чого потрібно вивчати програмування в школі?

1. З метою фундаменталізації курсу інформатики. Одним з фундаментальних принципів інформатики є принцип програмного керування роботою комп'ютера. Зрозуміти його неможливо, не знаючи, що таке програма для ЕОМ. Таким чином, знайомство з програмуванням є елементом загальноосвітнього змісту інформатики.

2. З погляду профорієнтаційної функції предмета. Будь-який шкільний предмет повинний поряд з освітньою, виховною і розвиваючою функціями виконувати ще і профорієнтаційну. Програмування є професійною галуззю діяльності, дуже важливою, сучасною і престижною.

У залежності від мети й обсягу курсу наповнення методичної системи вивчення цього розділу може бути різним.

Існують різні парадигми програмування, і викладання кожної з них має свої особливості. До основних парадигм програмування відносяться:

• процедурне програмування (Паскаль, Бейсік, Фортран, Сі, Асемблери);

• логічне програмування (Пролог);

• функціональне програмування (Лісп);

• об’єктно-орієнтоване програмування (Смолток, Delphi-Pascal, Visual Basic, С++).

Класичним, універсальним і найбільш розповсюдженим у шкільній практиці є процедурний напрямок. Процедурні мови найбільше підходять для навчальної мети. Найбільш розповсюдженими в школах мовами програмування є Паскаль, Бейсік.

Класифікація мов програмування. На вступній бесіді вчитель повинний загалом охарактеризувати існуючі напрямки в програмуванні, розглянути сучасні підходи до розробки програм, дати класифікацію мов програмування й описати для розв’язування якого типу задач підходять різні мови.

1. Мови програмування низького рівня.

Мова асемблера.

2. Мови програмування високого рівня.

Fortran, Cobol, Algol, Pascal, Basic, C, C++, Java

3. Мови програмування баз даних.

SQL (Structured Query Language)