
- •Циклова комісія монтажних дисциплін Курс лекцій по теоретичним основам холодильної техніки
- •Лекція 1 вступ
- •1.1 Значення курсу “теоретичні основи холодильної техніки”
- •1.2 Короткий історичний огляд
- •1.3 Призначення холодильних установок
- •1.4 Промислові технології із застосуванням холоду
- •1.5 Класифікація холодильних установок
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2 термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.1 Фізичні основи одержання холоду
- •2.2 Термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.3 Енергія, теплота, робота
- •2.4 Закон збереження енергії
- •2.5 Параметри стану
- •2.5 Рівняння стану
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3 калоричні параметри стану
- •3.1 Рівноважний термодинамічний стан і рівноважні процеси
- •3.2 Зворотні і незворотні процеси
- •3.3 Кругові процеси Калоричні параметри стану: внутрішня енергія, ентальпія, ентропія
- •3.5 Робота й теплота процесу
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4. Другий закон термодинаміки. Цикл карно
- •4.1 Другий початок термодинаміки
- •4.2 Цикл Карно
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 5 способи одержання низьких температур
- •5.1 Охолодження при фазових перетвореннях речовин
- •5.2 Охолодження шляхом розширення газів.
- •5.3 Термоелектричний метод
- •5.4 Холодильні установки з вихровою трубкою.
- •5.5 Способи охолодження камер
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 7 холодоагенти
- •7.1 Основні визначення, короткий історичний огляд, позначення й торговельні марки
- •7.2 Критерії вибору і вимоги до холодоагенту
- •7.3 Холодильні агенти і охорона навколишнього середовища
- •7.4 Альтернативні однокомпонентні холодоагенти
- •7.5 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гфв
- •7.6 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гхфв
- •7.7 Який же холодоагент значніший ?
- •7.8 Особливості термодинаміки сумішей холодоагентів.
- •Лекція 8. Холодоносії
- •8.1 Призначення холодоносіїв та вимоги до них
- •8.2 Характеристика холодоносіїв
- •9.1 Вимоги до мастил
- •9.2 Типи мастил та їх характеристики
- •9.3 Циркуляція мастила у холодильній установці
- •Лекція 10 розширювальні та нагнітальні машини холодильних установок
- •10.1 Призначення та класифікація розширювальних та нагнітальних машин
- •10.2 Термодинамічні основи процесів стиску та розширювання.
- •10.3 Поршневі детандери
- •10.4 Процеси стиску у компресорі
- •10.5 Холодопродуктивність компресора
- •10.6 Потужність компресора й енергетичні втрати
- •11.7 Область застосування компресорів
- •Лекція 11 основи теорії компресійних холодильних машин.
- •11.1 Ідеальна парова компресійна холодильна машина
- •11.2 Дійсний цикл парової холодильної машини.
- •11.3 Побудова холодильного циклу
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 12 ексергетичний метод аналізу ефективності холодильних систем
- •12.1 Властивості оборотних і необоротних циклів. Математичне вираження другого закону термодинаміки
- •7.2 Максимальна робота. Ексергія.
- •7.3 Ексергетичний баланс парокомпресорної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 13 основи теорії газових холодильних машин.
- •13.1 Повітряна холодильна машина
- •13.2 Холодильна машина Стірлінга
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 14 Цикли багатоступінчатих холодильних машин
- •14.1 Причини переходу до багатоступінчастого стиску.
- •14.2 Вибір проміжного тиску.
- •14.3 Двоступінчаста холодильна машина зі змійовиковою проміжною посудиною й неповним проміжним охолодженням.
- •14.4 Двоступінчаста холодильна машина зі змієвиковою проміжною посудиною й повним проміжним охолодженням.
- •14.5 Двоступінчаста холодильна машина з теплообмінниками.
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 15 цикли каскадних холодильних машин
- •15.1 Найпростіша каскадна холодильна машина.
- •15.2 Реальна каскадна холодильна машина.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекция 16 абсорбційні та пароежекторні холодильні установки
- •16.1 Принцип дії абсорбційної холодильної установки.
- •16.2 Цикл пароежекторної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 17 теплові насоси
- •17.1 Компресія низкопотенційного природного тепла
- •17.2 Схема і принцип дії теплового насосу
- •17.3 Розрахунок тепонасосної установки
- •17.4 Двоступінчасті тепло насосні установки
- •17.5 Геотермальні теплові насоси
- •17.6 Екологічні аспекти впровадження теплових насосів
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 18 Енергозбереження при виробництві холоду
- •18.1 Стратегія енергозбереження
- •18.2 Законодавство України про енергозбереження.
- •18.3 Основні принципи енергозбереження
- •18.4 Вплив компонентів системи на ефективність
- •18.5 Сучасні енергозберігаючі технології компанії Данфосс
- •18.6 Застосування теплових насосів в Украъні
- •Використана література
17.4 Двоступінчасті тепло насосні установки
Двоступінчасті теплонасосні установки іноді застосовуються в системах теплопостачання, що покривають опалювальне навантаження.
Опалювальне навантаження має сезонний характер. Значення цього навантаження змінюється протягом опалювального сезону у широких межах залежно від температури зовнішнього повітря. Для більшості районів України максимальне опалювальне навантаження перевищує середнє за сезон приблизно вдвічі.
Другою особливістю опалювального навантаження є змінний потенціал тепла, який вимагається для її задоволення. При якісному методі регулювання теплового навантаження потенціал тепла росте в міру його збільшення. При максимальному тепловому навантаженні потрібна й максимальна температура теплоносія в опалювальній установці. Тому при максимальному опалювальному навантаженні, що виникає в період найбільш низьких температур зовнішнього повітря в опалювальний сезон, теплонасосна установка повинна не тільки трансформувати максимальну кількість тепла, але й працювати в максимальному інтервалі температур між тепловідатчиком і теплоносієм, що подаються в систему опалення.
Витрата енергії в опалювальних теплонасосних установках при максимальному опалювальному навантаженні перевищує звичайно її витрата при середнім опалювальному навантаженні в 3-4 рази. По зазначених причинах опалення є в принципі несприятливим навантаженням для теплових насосів. Варто мати на увазі, що максимум опалювального навантаження наступає в найбільш холодний період опалювального сезону та, як правило, збігається з електричним максимумом енергосистеми.
При виконанні опалювальних теплонасосных установок за одноступінчастою схемою всі їхні елементи працюють у нерозрахованому режимі зі значним недовантаженням практично протягом усього опалювального сезону, за винятком короткого періоду найбільш низьких зовнішніх температур. Це приводить до більш додаткових енергетичних втрат.
Середньорічна витрата енергії в теплонасосных опалювальних установках може бути знижена при виконанні їх за двоступінчастою схемою.
На рис. 17.2 показана принципова схема теплонасосної установки, що використовує для опалення тепло джерела постійного потенціалу, наприклад тепло річкової води або повітря, що охолоджує електро- генератори електростанцій. Такі установки можуть застосовуватися, зокрема, для опалення приміщення гідроелектростанцій, а також житлових селищ при них.
Вода з опалювальної установки надходить у мережний насос VІІІ, що подає її для підігріву в конденсатори VІІ та VІ, виконані за двоступінчастою схемою й включені послідовно по мережній воді. Завдяки відділенню в конденсаторах зони охолодження перегрітої пари від зони конденсації й організації противоточного руху робочого агента та води, що нагрівається, вдається підвищити температуру нагрітої води на виході з конденсатора й знизити втрату енергії від необоротного теплообміну. У конденсаторі нижньої ступені VІІ вода нагрівається з температури t2 до деякої проміжної температури tп. Потім вода надходить у конденсатор другого ступеня VІ й нагрівається в ньому до температури t1. З конденсатора верхнього ступеня VІ вода подається в опалювальну систему, віддає тепло приміщенням, що обігріваються, і знову вертається в теплонасосную установку з температурою t2.
опалювальна
у
становка
. Рис.17.2. Принципова схема двоступінчастої теплонососної установки.
Тепло від тепловіддатчика річкової води або повітря передається у випарнику ІІІ киплячому робочому агентові, пара якого при тиску Р0 надходить у компресор ІІ нижньої ступені, де стискується до тиску Рк, після чого розділяється на два потоки. Один потік надходить у конденсатор VІІ, де в процесі віддачі тепла воді, щонагрівається, конденсується, інший – у компресор І верхньої ступені, де стискується, до тиску Рк//, після чого надходить у конденсатор VІ, де нагріває теплоносій від проміжної температури tп до температури t1. Потім конденсат робочого агента через дросельний вентиль V надходить у конденсатор VІІ.
Сумарний потік конденсату з конденсатора VІІ через дросельний вентиль ІV подається у випарник.
Режим роботи розглянутої установки визначається режимом роботи опалювальної системи.
При підвищених температурах зовнішнього повітря в період опалювального сезону, наприклад, коли опалювальне навантаження становить 50% максимальної, працює тільки компресор нижнього ступеня. Компресор і конденсатор верхнього ступеня при цих режимах відключені.
При більш низьких температурах зовнішнього повітря включаються в роботу компресор і конденсатор другого ступеня. При цих режимах вода в конденсаторі VІІ підігрівається до практично постійної температури tп.
У міру зниження температури зовнішнього повітря в цьому діапазоні зменшується теплове навантаження конденсатора VІІ, тому що підвищується температура t2 зворотної води після опалювальної системи; одночасно збільшується теплове навантаження конденсатора VІ, тому що росте температура води t1, яка подається в опалювальну систему.
При максимальному опалювальному навантаженні теплове навантаження конденсатора VІІ практично дорівнює нулю, а конде-сатора VІ - максимальній опалювальному навантаженню.