
- •Циклова комісія монтажних дисциплін Курс лекцій по теоретичним основам холодильної техніки
- •Лекція 1 вступ
- •1.1 Значення курсу “теоретичні основи холодильної техніки”
- •1.2 Короткий історичний огляд
- •1.3 Призначення холодильних установок
- •1.4 Промислові технології із застосуванням холоду
- •1.5 Класифікація холодильних установок
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2 термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.1 Фізичні основи одержання холоду
- •2.2 Термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.3 Енергія, теплота, робота
- •2.4 Закон збереження енергії
- •2.5 Параметри стану
- •2.5 Рівняння стану
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3 калоричні параметри стану
- •3.1 Рівноважний термодинамічний стан і рівноважні процеси
- •3.2 Зворотні і незворотні процеси
- •3.3 Кругові процеси Калоричні параметри стану: внутрішня енергія, ентальпія, ентропія
- •3.5 Робота й теплота процесу
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4. Другий закон термодинаміки. Цикл карно
- •4.1 Другий початок термодинаміки
- •4.2 Цикл Карно
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 5 способи одержання низьких температур
- •5.1 Охолодження при фазових перетвореннях речовин
- •5.2 Охолодження шляхом розширення газів.
- •5.3 Термоелектричний метод
- •5.4 Холодильні установки з вихровою трубкою.
- •5.5 Способи охолодження камер
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 7 холодоагенти
- •7.1 Основні визначення, короткий історичний огляд, позначення й торговельні марки
- •7.2 Критерії вибору і вимоги до холодоагенту
- •7.3 Холодильні агенти і охорона навколишнього середовища
- •7.4 Альтернативні однокомпонентні холодоагенти
- •7.5 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гфв
- •7.6 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гхфв
- •7.7 Який же холодоагент значніший ?
- •7.8 Особливості термодинаміки сумішей холодоагентів.
- •Лекція 8. Холодоносії
- •8.1 Призначення холодоносіїв та вимоги до них
- •8.2 Характеристика холодоносіїв
- •9.1 Вимоги до мастил
- •9.2 Типи мастил та їх характеристики
- •9.3 Циркуляція мастила у холодильній установці
- •Лекція 10 розширювальні та нагнітальні машини холодильних установок
- •10.1 Призначення та класифікація розширювальних та нагнітальних машин
- •10.2 Термодинамічні основи процесів стиску та розширювання.
- •10.3 Поршневі детандери
- •10.4 Процеси стиску у компресорі
- •10.5 Холодопродуктивність компресора
- •10.6 Потужність компресора й енергетичні втрати
- •11.7 Область застосування компресорів
- •Лекція 11 основи теорії компресійних холодильних машин.
- •11.1 Ідеальна парова компресійна холодильна машина
- •11.2 Дійсний цикл парової холодильної машини.
- •11.3 Побудова холодильного циклу
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 12 ексергетичний метод аналізу ефективності холодильних систем
- •12.1 Властивості оборотних і необоротних циклів. Математичне вираження другого закону термодинаміки
- •7.2 Максимальна робота. Ексергія.
- •7.3 Ексергетичний баланс парокомпресорної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 13 основи теорії газових холодильних машин.
- •13.1 Повітряна холодильна машина
- •13.2 Холодильна машина Стірлінга
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 14 Цикли багатоступінчатих холодильних машин
- •14.1 Причини переходу до багатоступінчастого стиску.
- •14.2 Вибір проміжного тиску.
- •14.3 Двоступінчаста холодильна машина зі змійовиковою проміжною посудиною й неповним проміжним охолодженням.
- •14.4 Двоступінчаста холодильна машина зі змієвиковою проміжною посудиною й повним проміжним охолодженням.
- •14.5 Двоступінчаста холодильна машина з теплообмінниками.
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 15 цикли каскадних холодильних машин
- •15.1 Найпростіша каскадна холодильна машина.
- •15.2 Реальна каскадна холодильна машина.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекция 16 абсорбційні та пароежекторні холодильні установки
- •16.1 Принцип дії абсорбційної холодильної установки.
- •16.2 Цикл пароежекторної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 17 теплові насоси
- •17.1 Компресія низкопотенційного природного тепла
- •17.2 Схема і принцип дії теплового насосу
- •17.3 Розрахунок тепонасосної установки
- •17.4 Двоступінчасті тепло насосні установки
- •17.5 Геотермальні теплові насоси
- •17.6 Екологічні аспекти впровадження теплових насосів
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 18 Енергозбереження при виробництві холоду
- •18.1 Стратегія енергозбереження
- •18.2 Законодавство України про енергозбереження.
- •18.3 Основні принципи енергозбереження
- •18.4 Вплив компонентів системи на ефективність
- •18.5 Сучасні енергозберігаючі технології компанії Данфосс
- •18.6 Застосування теплових насосів в Украъні
- •Використана література
5.4 Холодильні установки з вихровою трубкою.
Для одержання низьких температур у ряді випадків почали застосовувати вихрові трубки, холодильний ефект у яких був відкритий Ранком у 1934 р., а потім вивчений Хильшем.
Схема вихрової труби наведена на рис. 5.4, вона являє собою най- простіший апарат без частин, що рухаються. Стиснений газ, при тиску Рс та температурі Тс, звичайно рівної або близької до температури навко- лишнього середовища Тн.с, вводиться з великою швидкістю (200÷400 м/сек) в середину циліндричної труби 2 через сопла 1 тангенціально, тобто по дотичній до внутрішньої поверхні труби. Потік газу, що надійшов у трубу, робить оберти навколо її вісі, переміщується по периферії труби від соплового перетину С – С до так званого гарячого торця труби Г – Г.
Через кільцеву щілину 3 у вихідному торці Г – Г труби частина периферійного потоку газу виводиться з неї при температурі гальмування Тг > Тс. Інший газовий потік проходить по центральній частині труби протитоком до периферійного потоку газу й виводиться з неї через діафрагму 4 і холодний торець труби Х – Х з температурою гальмування Тх < Тс. Тиск обох потоків газу на виході із труби нижче тиску Рс, тобто Рх< Рс і Рг< Рс. Таким чином, у трубі рухаються протиструмом два обертових, в одному напрямку, потоку газу з різними законами розподілу кутових швидкостей і різною термодинамічною температурою.
Температурою гальмування називається така температура, яку повинен прийняти газовий струмінь, при зниженні його швидкості до нуля в умовах адіабатного процесу та без виконання технічної роботи. Подібно температурі гальмування, користуються також поняттям ентальпії гальмування й тиску гальмування. Під термодинамічною, розуміється дійсна температура потоку, що рухається, тобто температура, яку показав би термометр, що рухається разом із потоком.
Через гальмування периферійного потоку газу, на шляху від соплового перетину С – С до перетину Г – Г, термодинамічна температура цього потоку безупинно зростає, а його тангенціальна швидкість знижується.
Центральний потік газу, що рухається протиструмом до периферійного, формується із часток газу, що переходять із периферійного потоку. Термодинамічна температура й кутова швидкість центрального потоку мають найбільші значення поблизу гарячого кінця труби й найменші поблизу діафрагми.
Г 3 2 С Х
Тг
Тх
Тг
Тс
4
Г
1
Х
Рис. 5.4. Схема вихрової трубки С
У процесі безпосередньої взаємодії центрального й периферійного потоків газу, відбувається вирівнювання їхніх термодинамічних температур та кутових швидкостей. При цьому, тепло й кінетична енергія передаються від центрального потоку периферійному. У результаті температура гальмування периферійного потоку зростає, а центрального – знижується.
Не дивлячись на невисоку термодинамічну ефективність вихрових трубок, простота їхньої конструкції й надійність у роботі, в ряді випадків, роблять їхнє застосування доцільним.