
- •Циклова комісія монтажних дисциплін Курс лекцій по теоретичним основам холодильної техніки
- •Лекція 1 вступ
- •1.1 Значення курсу “теоретичні основи холодильної техніки”
- •1.2 Короткий історичний огляд
- •1.3 Призначення холодильних установок
- •1.4 Промислові технології із застосуванням холоду
- •1.5 Класифікація холодильних установок
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2 термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.1 Фізичні основи одержання холоду
- •2.2 Термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.3 Енергія, теплота, робота
- •2.4 Закон збереження енергії
- •2.5 Параметри стану
- •2.5 Рівняння стану
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3 калоричні параметри стану
- •3.1 Рівноважний термодинамічний стан і рівноважні процеси
- •3.2 Зворотні і незворотні процеси
- •3.3 Кругові процеси Калоричні параметри стану: внутрішня енергія, ентальпія, ентропія
- •3.5 Робота й теплота процесу
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4. Другий закон термодинаміки. Цикл карно
- •4.1 Другий початок термодинаміки
- •4.2 Цикл Карно
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 5 способи одержання низьких температур
- •5.1 Охолодження при фазових перетвореннях речовин
- •5.2 Охолодження шляхом розширення газів.
- •5.3 Термоелектричний метод
- •5.4 Холодильні установки з вихровою трубкою.
- •5.5 Способи охолодження камер
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 7 холодоагенти
- •7.1 Основні визначення, короткий історичний огляд, позначення й торговельні марки
- •7.2 Критерії вибору і вимоги до холодоагенту
- •7.3 Холодильні агенти і охорона навколишнього середовища
- •7.4 Альтернативні однокомпонентні холодоагенти
- •7.5 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гфв
- •7.6 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гхфв
- •7.7 Який же холодоагент значніший ?
- •7.8 Особливості термодинаміки сумішей холодоагентів.
- •Лекція 8. Холодоносії
- •8.1 Призначення холодоносіїв та вимоги до них
- •8.2 Характеристика холодоносіїв
- •9.1 Вимоги до мастил
- •9.2 Типи мастил та їх характеристики
- •9.3 Циркуляція мастила у холодильній установці
- •Лекція 10 розширювальні та нагнітальні машини холодильних установок
- •10.1 Призначення та класифікація розширювальних та нагнітальних машин
- •10.2 Термодинамічні основи процесів стиску та розширювання.
- •10.3 Поршневі детандери
- •10.4 Процеси стиску у компресорі
- •10.5 Холодопродуктивність компресора
- •10.6 Потужність компресора й енергетичні втрати
- •11.7 Область застосування компресорів
- •Лекція 11 основи теорії компресійних холодильних машин.
- •11.1 Ідеальна парова компресійна холодильна машина
- •11.2 Дійсний цикл парової холодильної машини.
- •11.3 Побудова холодильного циклу
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 12 ексергетичний метод аналізу ефективності холодильних систем
- •12.1 Властивості оборотних і необоротних циклів. Математичне вираження другого закону термодинаміки
- •7.2 Максимальна робота. Ексергія.
- •7.3 Ексергетичний баланс парокомпресорної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 13 основи теорії газових холодильних машин.
- •13.1 Повітряна холодильна машина
- •13.2 Холодильна машина Стірлінга
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 14 Цикли багатоступінчатих холодильних машин
- •14.1 Причини переходу до багатоступінчастого стиску.
- •14.2 Вибір проміжного тиску.
- •14.3 Двоступінчаста холодильна машина зі змійовиковою проміжною посудиною й неповним проміжним охолодженням.
- •14.4 Двоступінчаста холодильна машина зі змієвиковою проміжною посудиною й повним проміжним охолодженням.
- •14.5 Двоступінчаста холодильна машина з теплообмінниками.
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 15 цикли каскадних холодильних машин
- •15.1 Найпростіша каскадна холодильна машина.
- •15.2 Реальна каскадна холодильна машина.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекция 16 абсорбційні та пароежекторні холодильні установки
- •16.1 Принцип дії абсорбційної холодильної установки.
- •16.2 Цикл пароежекторної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 17 теплові насоси
- •17.1 Компресія низкопотенційного природного тепла
- •17.2 Схема і принцип дії теплового насосу
- •17.3 Розрахунок тепонасосної установки
- •17.4 Двоступінчасті тепло насосні установки
- •17.5 Геотермальні теплові насоси
- •17.6 Екологічні аспекти впровадження теплових насосів
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 18 Енергозбереження при виробництві холоду
- •18.1 Стратегія енергозбереження
- •18.2 Законодавство України про енергозбереження.
- •18.3 Основні принципи енергозбереження
- •18.4 Вплив компонентів системи на ефективність
- •18.5 Сучасні енергозберігаючі технології компанії Данфосс
- •18.6 Застосування теплових насосів в Украъні
- •Використана література
5.2 Охолодження шляхом розширення газів.
Машини, які застосовуються в холодильних установках для охолодження робочого тіла (холодоагенту) у процесі його розширення зі здійсненням роботи, називаються детандерами. Тому що при розширенні від тиску Р1 до тиску Р2 найбільше зниження температури досягається у випадку, коли розширення відбувається по ізоентропі, то детандери забезпечують ретельною ізоляцією для того, щоб процес розширення був, по можливості, близький до адіабатного.
Згідно першого початку термодинаміки q = ∆u + А, а тому що в адіабатному процесі q = 0, то А = - ∆u.
Отже, у цьому процесі робота розширення відбувається тільки за рахунок внутрішньої енергії газу.
Зв’язок між параметрами t і Р у адіабатичному процесі виражається співвідношенням:
Якщо повітря, стиснуте до Р1 = 9 мПа при температурі t1 = 25 0C, адіабатично розширюється до Р2 = 0,1 мПа, то кінцева температура його складе:
К, або
- 289,8 0С
Такий метод одержання низьких температур застосовується в техніці глибокого холоду й у повітряних холодильних машинах.
Охолодження за рахунок дроселювання. Дроселюванням називають зниження тиску рідини або газу без зміни ентальпії. Практично воно здійснюється при проході рідини або газу через звужений перетин (вентиль, кран і т.п.) з порожнини високого, в порожнину більш низького тиску. Цей процес є й своєрідним процесом розширення, зі зменшенням внутрішньої енергії тіла. Однак корисної роботи, в процесі дроселювання, не створюється. Внутрішня енергія витрачається на подолання тертя при проході рідини або газу крізь звужений перетин вентиля, крана.
Розглянемо процес дроселювання робочої речовини в діафрагмі, яка знаходиться у горизонтальному трубопроводі постійного перетину (рис. 5.2) Теплообміном робочої речовини з навколишнім середовищем у процесі дроселирования зневажаємо. Маса робочої речовини, що пепребуває між перетинами 1-1 (до діафрагми) і 2-2 (за діафрагмою) переміщається уздовж труби. Позначимо площу труби F, тиск , питомий обсяг і температуру робочої речовини до діафрагми й після відповідно p1, v1, t1 і p2, v2, t2. За деякий проміжок часу перетин 1-1 переміститься на відстань s1, а перетин 2-2 на відстань s2. Тому що тиск і густина робочої речовини за діафрагмою нижче, ніж перед діафрагмою, то s2 > s1. Для того щоб перемістити перетин 1-1 на відстань s1, необхідно зробити роботу, рівну
А1= p1s1F1 (5.1)
Добуток s1F1 являє собою обсяг робочої речовини V1, що витісня-ється перетином 1-1 за розглянутий проміжок часу через діафрагму. Тому що V1 = v1G, де G – маса робочої речовини, яка проходить через діафрагму, то
А1 = р1v1G (5.2)
Аналогічно визначається робота, яку, при переміщенні, виконує перетин 2-2 проти тиску р2
А2 = р2v2G (5.3)
При переміщенні розглянутої фіксованої маси робочої речовини за певний проміжок часу відбувається робота, рівна різниці роботи А2, що робить перетин 2-2, і роботи А1, що виробляється над перетином 1-1:
А = А2 – А1 = (p2v2 – p1v1)G (5.4)
Ця робота (робота проштовхування) затрачається на подолання опору й, перетворюючись у теплоту, підводиться до самої робочої речовини.
Тому що в процесі дроселювання без теплообміну з навколишнім середовищем робота може бути зроблена тільки за рахунок внутрішньої енергії, то
А = (u1 – u2)G, (5.5)
де u1 і u2 – внутрішня енергія одиниці маси робочої речовини відповідно до й після діафрагми.
Дорівнюючи між собою праві частини рівнянь (5.4) і (5.5) одержимо
u1 + p1v1 = u2 + p2v2 (5.6)
Відомо, що u + pv = і, тому рівняння (5.6) приймає вигляд
і1 = і2 (5.7)
1 2
p1 p2
s1
v1
v2
s2
t1
t2
1 2
Рис. 5.2. Схематичне зображення процесу дроселювання
Таким чином, рівняння (5.7) показує, що в результаті адіабатного дроселювання значення ентальпій робочої речовини до й після місцевого опору однакові. Однак, у самому процесі дроселювання ентальпія змі- нюється. Це пояснюється тим, що діафрагма або інший місцевий опір звужують прохідний перетин труби, внаслідок чого, при протіканні через діафрагму, потік робочої речовини прискорюється й, отже, ентальпія зменшується. За діафрагмою перетин труби зростає, потік гальмується, його кінетична енергія зменшується й ентальпія зростає до колишнього значення.
Оскільки процес дроселювання супроводжується тертям та завихренням, він є необоротним і тому не може бути зображений яким-небудь графіком. Оскільки процес дроселювання необоротний, то ентропія робочої речовини при дроселюванні зростає.
Дроселювання рідини, а в певних умовах і реальних газів, супроводжується зниженням температури (ефект Джоуля - Томсона).
Відношення нескінченно малої зміни температури до нескінченно малої зміни тиску при дроселюванні називається диференціальним дросель-ефектом і позначається
(5.8)
Зміна температури робочої речовини в процесі дроселювання при кінцевому перепаді тисків називається дросельним ефектом, що визначається зі співвідношення
(5.9)
де Т1 і Т2 температури робочої речовини перед місцевим опором і за ним.
Останнім часом в техніці використовують нові принципи одержання холоду – термоелектричне охолодження і вихровий ефект.