3. Система морально-психологічної підготовки в арміях іноземних держав.

Аналіз досвіду організації МПВ в арміях іноземних держав дає можливість прийти до висновків:

- по-перше, вплив охоплює практично всю сферу духовної діяльності військовослужбовців, усі рівні його психіки (раціональний, емоціонально-почуттєвий, підсвідомий) в період підготовки і ведення бойових дій;

- по-друге, МПВ здійснюється не тільки вербальним методом, але й шляхом створення таких умов життєдіяльності військовослужбовця, які змушують його сумлінно виконувати свої професійні обов’язки;

- по-третє, враховуючи гуманізацію суспільного життя, військовослужбовець розглядається як цілісна особистість з усіма людськими проблемами;

- по-четверте, до здійснення МПВ залучаються фахівці медицини, психології, соціології, юриспруденції та ін., які забезпечені в науковому, фінансовому і матеріальному відношенні.

У збройних силах США

вирішення цього питання піднесене до рангу державної політики. Це досягається, насамперед, вихованням у кожного воїна національно-державницької самосвідомості, гордості за приналежність до збройних сил США, вірності президенту своєї держави; спрямованістю всієї системи МПВ на формування й розвиток особистості військовослужбовця як громадянина, патріота, воїна-професіонала, який постійно вдосконалює свої професійні якості; постійним напруженням волі, розуму, тіла, значною увагою до особистого фізичного самовдосконалення; високою престижністю служби у збройних силах держави; глибоким усвідомленням власної значимості у вирішенні загальнодержавних питань.

Для цього у ЗС США створено три служби, які відповідають за організацію та здійснення МПВ: зв‘язків з громадськістю – близько 6000 людей; особового складу та тилу – 5000 осіб; служба військових священиків до 3500 людей. Слід зазначити, що відповідний апарат створюється в усій управлінській вертикалі до штабу батальйону включно. Так при штабі армійського корпусу США відділ для зв‘язків з громадськістю складається із 20 людей, відділ по роботі з особовим складом – із 25 , а відділ капеланів – із 30 осіб.

Служба для зв‘язків з громадськістю очолюється помічником міністра оборони США. Йому підпорядковуються три управління: організаційно-адміністративне, інформації та цензури. Основна функція служби полягає в підтримці зв’язків з громадськими організаціями, молоддю, ветеранським рухом, приватним бізнесом з метою посилення іміджу збройних сил і служби в них. Вона готує і проводить пресконференції, робить заяви для преси про найважливіші події в житті збройних сил. Служба тісно взаємодіє з засобами масової інформації країни, має можливості впливати на формування громадської думки держави.

Безпосередньо МПВ на особовий склад здійснює служба особового складу і тилу та підпорядковані їй два управління. Основні зусилля спрямовуються на ослаблення протиріч у збройних силах на національному та расовому ґрунті, за ознакою статі й походження, а також на організацію дозвілля і побуту особового складу та сімей військовослужбовців. Ідеологічне виховання особового складу здійснюється в ході спеціальних занять у таких основних формах: щотижневі групові заняття за програмами “Командна інформація”, “Моральна спадщина і людське самовдосконалення”, “Рівні можливості”; заняття з “Курсу виживання”; зустрічі з представниками НАТО, “Вечори бойової дружби”; святкування Дня збройних сил США; змагання на право називатися кращим солдатам місяця (кварталу, року) тощо.

Апарат військових капеланів організовує проведення релігійних заходів “Година капелана”, богослужіння, індивідуальні пасторські бесіди тощо. Душпасторська підтримка особового складу передбачає проведення релігійних обрядів, заняття в церковних школах і гуртках, забезпечення рядового складу релігійною літературою, виступи на морально-релігійні теми. Обов’язками священиків є також консультування командного складу з питань релігії, участь у плануванні й проведенні заходів релігійної пропаганди у військах. Вони зустрічаються з цивільною молоддю з метою заохочення її до військової служби.

Важливе місце в організації МПВ приділяється засобом масової інформації, технічним засобам виховання, ефективно використовуються сучасні канали зв’язку. У діючому стані знаходиться 9200 комерційних та 1700 державних радіостанцій (із них 400 наземних станцій суто військові або орендовані у цивільних відомств). Наприклад, система радіо- та телеінформування американських військ у Європі включає дев’ять радіостанцій і чотири телестудії.

Відповідальність за розробку плану заходів щодо інформування особового складу з’єднань і частин, членів сімей військовослужбовців з використанням можливостей суто військових та інших ЗМІ покладено на головнокомандувачів об’єднаними командуваннями збройних сил США в зонах. Загалом військові ЗМІ мають понад 200 радіо- і близько 100 наземних телевізійних станцій, на військових кораблях функціонує до 70 теле- і радіостанцій. Використання трьох супутників зв’язку дозволяє вести цілодобово передачі з охопленням практично усіх американських військовослужбовців.

Разом з тим вважається, що у порівнянні з радіо та телебаченням, преса є фактором більш тривалого впливу на розум та серця людей. Найбільш поширеною військовою газетою є “Старз енд страйпс”. Вона видається двома американськими командуваннями: в Європейській зоні та в зоні Тихого океану. Крім того, газети видаються в з‘єднаннях, частинах та гарнізонах. Відповідний апарат у збройних силах направляє матеріали в більш ніж 2500 газет, що видаються загальним тиражем понад 102 млн. примірників. Безпосередньо міністерство оборони випускає понад 20 журналів, а види збройних сил – близько 80 журналів.

Для системи МПВ армії Великобританії

притаманні наступні риси: доведення до свідомості військовослужбовців, що інтереси країни повинні завжди знаходитись під надійним захистом; недопущення розповсюдження серед них пацифістських настроїв у зв’язку зі змінами в соціально-політичній картині світу; переконання в необхідності ядерного потенціалу держави як гаранта стримування потенційних ворогів Великобританії; формування у військовослужбовців відповідальності за становище у світі й необхідності захисту британських інтересів.

МПВ організовує і здійснює апарат, який складається з чотирьох основних служб: просвітницької, пропаганди та інформації (зв’язків з громадськістю), організації дозвілля і побуту, військових капеланів. Загальна чисельність фахівців цих структур сягає понад 3100 людей.

Головною ланкою апарату морально-психологічного впливу є просвітницька служба. Вона існує у збройних силах Великобританії ще з 1846 р. Її обов’язком є організація та проведення щотижневих занять з політичної освіти у формі лекцій, бесід та дискусій. Вона організовує розповсюдження в з’єднаннях та частинах (на кораблях) періодичних та інших військових видань, а також відео–, аудіокасет, радіо– і телепередач для особового складу.

Виходячи з того, що для збройних сил Великобританії притаманний високий відсоток релігійності (до 90%) серед особового складу, значну роль в організації і здійсненні морально-психологічного впливу відіграє Королівська служба військових капеланів. Вона сформувалась у збройних силах Об’єднаного Королівства ще в 1796 р. Спочатку до складу капеланів входили лише представники англіканської церкви, пізніше з’явилися пресвітеріанські, римо-католицькі, протестантські священики, а з 1892 р. – равини. За заслуги в перший світовій війні в 1919 р. службі було присвоєно назву “Королівської”.

Сьогодні служба капеланів збройних сил Великобританії нараховує близько 400 осіб, в т.ч. у регулярних сухопутних військах – 147 священиків, у територіальній армії – 109, у кадетському корпусі – близько 100. Очолюється служба головним капеланом, йому підпорядковані управління капеланів видів збройних сил. У штабах дивізій, окремих бригадах, ескадрах і на великих кораблях створені групи капеланів різних віросповідань із розрахунку один капелан на полк, батальйон, а на флоті – на 800 – 850 людей. У сухопутних військах і ВПС капелани носять військову форму одягу, а також особливі емблеми й кокарду, введені ще в 1858 р.

Служба організації дозвілля і побуту зобов’язана проводити роботу з військовослужбовцями і членами їх сімей у позаслужбовий час. Вона підпорядкована управлінню генерал-ад’ютанта збройних сил. Подібні служби створені у штабах видів збройних сил, військових округів, командувань. У батальйонах, дивізіонах, ескадрильях і на великих кораблях є офіцери цієї служби. Вони організують проведення розважальних програм, керують діяльністю клубів, кінотеатрів, барів, дискотек.

Служба пропаганди та інформації відповідає за пропаганду та популяризацію збройних сил за допомогою цивільних засобів масової інформації Великобританії. Представники служби працюють там, де дислокуються частини і підрозділи збройних сил як у Великобританії, так і за її межами. Апарат служби забезпечує інтерв’ю військового керівництва, відвідування представниками преси, телебачення і радіо, а також цивільними особами військових частин і кораблів. Ним готуються друковані і відеоматеріали для Бі-бі-сі, інформаційних агентств, телекомпаній, газет і журналів. Службі підпорядковані питання підготовки й випуску друкованих видань. Міністерством оборони Великобританії та видами збройних сил видається 110 періодичних видань, в основному журналів .

Військове керівництво Федеративної республіки Німеччини

серйозну увагу приділяє проблемам найбільш ефективного використання людського фактору в сучасній війні. При Міністрові оборони ФРН створено раду з питань ідеологічної роботи, до складу якої входить 25 осіб. Вони представляють політичні партії, підприємців, профспілки, молодіжні організації, ЗМІ, католицьку та євангелістську церкву. Рада є консультативним органом, розробляє рекомендації та пропозиції з питань посилення ідеологічної роботи та надає їх на розгляд міністру оборони.

МПВ на особовий склад бундесверу здійснюється за такими напрямками: доведення до свідомості військовослужбовців завдань “громадянина у військовій уніформі”, роз’яснення того, навіщо й за що він служить; мотивація підтримання військової дисципліни і виконання бойових завдань; інтеграція бундесверу в суспільство за принципом: “суспільство підтримує армію — армія має захищати суспільство, державу”; правове забезпечення служби в армії та підтримка після звільнення в запас.

Загалом апарат, що здійснює безпосередній МПВ на особовий склад бундесверу, нараховує понад 1500 осіб, із них 650 офіцерів внутрішнього керівництва, 120 офіцерів преси, 600 офіцерів для роботи з молоддю, 160 офіцерів і унтер-офіцерів для роботи з громадськістю та понад 300 військових священиків.

Керівництво військовим апаратом МПВ здійснює перше управління для роботи з особовим складом, ідеологічної роботи та бойової підготовки Головного штабу збройних сил. Аналогічні структури є в головних штабах видів збройних сил, в армійських корпусах і військових округах, у з’єднаннях і навчальних закладах, бригадах, ескадрах кораблів. У батальйонах штатні офіцери з ідеологічної роботи виступають у якості “радників” та “помічників” командирів частин і підрозділів. На них покладена безпосередня відповідальність за організацію ідеологічної роботи у військах. У ротах і окремих взводах є їх довірені особи.

Особливе положення структур для роботи з особовим складом, їх провідна роль у системі роботи з усіма категоріями військовослужбовців пояснюється тим, що їх співробітники мають право на особисте повідомлення командирові й начальнику штабу, координують розпорядження та вказівки, що виходять з інших управлінь (відділів, відділень) – чи не мають вони розбіжностей з основними принципами МПВ на військовослужбовців. З особовим складом проводяться заняття по ”громадянському вихованню”. Безпосередніми керівниками навчальних груп виступають, як правило, командири підрозділів. На допомогу їм видаються тематичні розробки, щомісячні збірники ”Інформація для військ”, навчальні кінофільми, відеофільми, магнітофонні записи, діапозитиви, наочні посібники.

Військовими друкованими органами керує штаб інформації та преси, який підпорядкований безпосередньо міністру оборони. До його складу входять три відділи: відділ преси, роботи з громадськістю, вербування поповнення.

Відділ преси організовує видання газети «Бундесвер актуель» і 20 різних військових журналів. Відділи роботи з громадськістю і вербування поповнення проводять пропаганду бундесверу серед населення держави та особливо серед молоді. Вони організовують виставки, відвідування казарм, «дні відчинених дверей», рекламують у періодичних виданнях військову службу, забезпечують тим самим поповнення бундесверу добровольцями – майбутніми професіоналами .

Військово-церковну службу очолюють євангелістський і католицький військові єпископи, котрі призначаються відповідними церковними органами після узгодження з міністерством оборони. У штабах військових округів контроль за організацією церковної служби здійснюють декани військових округів обох віросповідань. Їм підпорядковані штатні корпусні, дивізійні й бригадні священики. При військових школах, госпіталях та інших територіальних закладах бундесверу знаходяться позаштатні військові священики. Кожні 1500 військовослужбовців - євангелістів або католиків створюють громади на чолі з військовими священиками.

Поряд з реалізацією конституційних прав військовослужбовців на задоволення релігійних потреб, релігійна служба виконує ряд важливих завдань. Діяльність священиків у бундесвері сприяє зміцненню військової дисципліни, ефективному здійсненню МПВ на особовий склад під час підготовки та в ході ведення бойових дій, формуванню сприятливого психологічного клімату у військових колективах.

Організація МПВ у ЗС Франції

відрізняється різноманітністю форм і методів її проведення. Передбачено близько 2000 штатних посад з метою проведення МВП в різних сферах діяльності військовослужбовців. Ідеологічна підготовка особового складу передбачає вивчення внутрішньої і зовнішньої політики Франції, міжнародного положення, питань військового будівництва, історії збройних сил, бойових традицій з’єднань і частин. У процесі занять широко використовуються різні технічні засоби пропаганди.

У цілому проблемами організації роботи з особовим складом займаються три спеціалізовані штатні структури.

Головну роль у цій сфері діяльності відіграє служба інформації та суспільних відносин (СІРПА), яка безпосередньо підпорядкована Міністру оборони. Управління інформації та зв’язку з громадськістю, створене в МО у 1998 р. на базі СІРПА, займається пропагандою воєнної політики Франції, висвітлює діяльність збройних сил, вирішує питання зміцнення зв’язків між збройними силами й громадськістю, збирає й обробляє інформацію різного характеру, випускає й розповсюджує військову періодику, створює і розмножує кінофільми, аудіо та відеозаписи, організовує різні виставки.

Інститут соціального управління, або служба соціальної дії (АСА), займається організацією дозвілля військовослужбовців, спрямовує роботу армійських бібліотек, кас взаємодопомоги, спортивних та інших гуртків. У підпорядкуванні служби знаходяться офіцерські, унтер офіцерські й солдатські клуби.

Служба військових священиків вирішує духовні проблеми військовослужбовців. Військові священики є у кожній частині, аж до окремого батальйону включно. Більшість складають католицькі священики, але є також представники протестантського й іудейського віросповідань.

З урахуванням національної специфіки організується морально-психологічний вплив також в арміях Бельгії, Італії, Іспанії, Канади, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Туреччини.

Росія:

Значний досвід організації морально-психологічного впливу на особовий склад в різних умовах діяльності військ в сучасних умовах накопичено і в ЗС Російської Федерації.

Організація МПЗ діяльності військ у ЗС Росії покладена на органи виховної роботи. Посада заступника командира з виховної роботи передбачена по всій управлінській вертикалі до роти включно.

МПЗ включає такі організаційні форми: інформаційно-виховну, психологічну, воєнно-соціальну, культурно-дозвільну роботу, протидію негативному інформаційно-психологічному впливу у процесі повсякденної службово-бойової діяльності (протидію інформаційно-психологічному впливу противника в ході бойових дій).

Здійснюються практичні заходи щодо створення сучасної матеріальної бази МПЗ. Так, у 2000 р. направлений на військове випробування пересувний автоматизований видавничо-поліграфічний комплекс “Журналіст”, створені нові засоби звукомовлення.

Створена і функціонує в мирний і воєнний час вертикаль надання психологічної допомоги. У видах ЗС, військових округах, арміях, дивізіях існують штатні центри психологічної допомоги, які підпорядковані відповідним органам виховної роботи, в бригадах і полках – пункти психологічної допомоги, в батальйонах працюють психологи. У складі цих структур є психологи, психоневрологи (практичні психологи), психотерапевти.

Затверджена й діє Інструкція щодо організації взаємодії центрів (пунктів) психологічної допомоги та реабілітації (кімнат психологічного розвантаження) органів виховної роботи та медичних органів.

Дослідження науково-теоретичних проблем МПЗ діяльності військ у сучасних умовах, а також наявна практика його здійснення в ході локальних бойових дій на території півдня Росії та інших воєнних конфліктів останніх років дозволили російським фахівцям зробити висновок про те, що рівень МПС особового складу – результат тривалої і всебічної МПП військовослужбовців до дій у бойових умовах, їх психологічної готовності і реальної спроможності до виконання навчально-бойових завдань на основі всебічного бойового, технічного і тилового забезпечення.