- •Етнополітологія як наука
- •Об’єкт, предмет та структура етнополітології.
- •Методологічні засади етнополітології
- •Категорії та функції етнополітології.
- •Уявлення про етнічні спільноти у епоху Античності, Середньовіччя та Відродження
- •Етнополітичні ідеї н. Макіавеллі
- •Сутність та особливості етнополітичних ідей в епоху Нового часу
- •Етнополітичні ідеї ж-ж Руссо
- •Проблема нації в творчості й.Г. Гердера
- •Поняття національної спільності (нації) і національної самосвідомості у творчій спадщині е. Ренана
- •15) Етнополітична концепція австромарксизму.
- •16) Поняття нації та етапи націогенези в австромарксизмі.
- •17) Діалектика національного та соціально-економічного розвитку у концепції австромарксизму.
- •Поняття нації та історичні тенденції розвитку націй у марксизмі.
- •Роль творчої спадщини ф. Ліста у формуванні ідеології націоналізму.
- •Зародження та розвиток етнополітичних ідей у Київській Русі.
- •Обґрунтування незалежності України у творчій спадщині п. Орлика.
- •Українське національне питання в «Історії Русів».
- •Кирило-Мефодіївське товариство та його роль у становленні української нації.
- •Місія України в інтерпретації м. Костомарова.
- •Особливості українського (південноруського) національного характеру (м. Костомаров)
- •Національне питання в політичних концепціях м. Драгоманова та і. Франка.
- •Етнополітичні ідеї ю.Бачинського
- •Проблема національного відродження у творчості м. Грушевського та в. Винниченка.
- •Етнополітична концепція в. Липинського.
- •Етнополітичні погляди представників українського націоналізму.
- •Д. Донцов як представник концепції “духу народу”.
- •Зародження та розвиток націології та теорії нації в Україні (перша половина хх століття).
- •Поняття та сутність етнополітики в інтерпретації о. Бочковського.
- •Етатистська та етніцистська концепції нації.
- •Нація та шляхи її формування.
- •Культурологічна та психологічна концепції нації.
- •Етнічні спільноти
- •Теорії етнічності: основні напрямки та підходи.
- •Примордіалістська теорія етнічності.
- •Модерністська теорія етнічності.
- •Переніалістська теорія етнічності
- •Етнополітика як сфера суспільного життя.
- •Принципи демократичної етнополітики.
- •Моделі етнополітики.
- •46. Суб’єкти етнополітики
- •47. Етнічні та етнополітичні процеси
- •48. Етнічний ренесанс
- •49. Політизація етнічності
- •50. Етнополітична поведінка: зміст та форми
- •51. Форми етнополітичної поведінки держави
- •52. Форми етнополітичної поведінки недомінуючих етнічних спільнот.
- •53. Сутність та ознаки геноциду
- •54. Характер і тенденції діяльності суб’єктів етнополітики в Україні.
- •55. Етнополітика як цілеспрямована діяльність держави та її інститутів.
- •56. Державна етнополітика у сучасній Україні.
- •57. Поняття та сутність національного характеру
- •58. Національна ідентичність, її роль в етнополітичних процесах.
- •59. Особливості українського національного характеру.
- •60. Типології націоналізму
- •61. Вплив націоналізму на формування сучасних світових ідеологій
- •62. Економічний націоналізм
- •63. Націоналізм, фашизм та нацизм.
- •64. Націоналізм, патріотизм, шовінізм та ксенофобія.
- •65. Інтегральний націоналізм
- •66. Етнічний націоналізм і громадянський націоналізм
- •67. Націоналізм: причини виникнення, сутність, різновиди
- •68. Етнополітичний конфлікт
- •69. Причини виникнення етнополітичних конфліктів у сучасному суспільстві.
- •70. Політизація етнічності та етнополітичний конфлікт.
- •71. Види етнополітичних конфліктів
- •72. Методи вирішення етнополітичних конфліктів, роль у цьому владних структур
- •73. Право націй на самовизначення та етнополітичні конфлікти (сучасний світовий досвід).
- •74. Етнічність та політичні режими
- •75. Етнократія:сутність, різновиди
- •76. Етнічність та демократія
- •77. Ліберальна демократія
- •78. Демократія міжетнічної згоди
- •79. Етнічна демократія - 77
- •80. Сутність та поняття національної ідеї
- •81. Етнополітичний міф
- •82. Національна місія
- •83. Національна держава: сутність та особливості.
- •84. Моноетнічна, поліетнічна, держава з поліетнічним складом населення та багатонаціональна держава.
- •85. Національна автономія: сутність та різновиди.
- •86. Національно-культурна автономія.
- •87. Національно-державна та національно-територіальна автономії
- •88. Національна та етнічна меншини.
- •89. Типології етнічних меншин.
- •90. Шляхи забезпечення прав етнічних меншин у демократичному суспільстві.
Етнополітика як сфера суспільного життя.
Антонюк стр. 23 – 25
політика має всеосяжний характер і охоплює усі сфери життєдіяльності індивідів та соціальних спільностей. Серед останніх чільне місце в сучасному світі посідають етнічні спільноти та етнічні групи в усіх формах їх вияву - нації, етноси, субетноси, національні та етнічні меншини, корінні народи тощо. Невід'ємною складовою політики є взаємодія держави та етнічних спільнот, що мешкають на її території, політичні відносини етнічних спільнот між собою як в межах однієї держави, так і поза її межами. Саме ця складова політики виступає під назвою «етнополітика». На сучас¬ному етапі розвитку людства роль етнополітики невпинно зростає, адже етнічність виступає не тільки об'єктом та політичним ресурсом, але й суб'єктом політики. Доволі поширеним є погляд щодо етнополітики як, насамперед, діяльності держави, її практичних дій, спрямованих на забезпечення розвитку і життєдіяльності етнічних спільнот. Етнополітика в державі обумовлюється не лише інтересами більшості, але й вимогами представників непанівних етнічних спільнот, що відстоюють власні групові інтереси. Етнополітика - це діяльність, яка, насамперед, стосується групових інтересів етнічних спільнот. Особливості діяльності держави в етнічній сфері визначають сутність власне державної етнополітики. Іноді державну етнополітику помилково асоціюють лише з мовною або культурною політикою. Однак етнополітика охоплює усі без винятку сфери життєдіяльності етнічних спільнот: культурну, економічну, соціальну, духовну тощо. Особливою складовою етнополітики сучасних держав є іммігра¬ційна політика - система методів та засобів регулювання при¬буття та перебування іноземців на території держави, поселення на постійне проживання та отримання громадянства особами, що прибули на територію держави. Особливості імміграційної політики держави значно впливають на формування етнічного складу населення, що проживає в її межах. Етнополітика тільки тоді буде ефективною, коли її метою виступає інтеграція, узгодження інтересів етнічних спільнот, які живуть в державі, попередження та уникнення етнополітичних конфліктів. Загалом особливості етнополітики тієї чи іншої держави обумовлюються етнічним складом населення, особливостями політичного режиму та політичної системи, характерними рисами політичної культури, що склалася історично тощо. має зовнішньополітичний аспект, що виявляється в таких формах: участь міжнародних організацій в етнополігиці, їх вплив на формування етнополітики держав; участь окремої держави в розробці міжнародних угод та договорів, що стосуються етнополітичної сфери, взяття державою зобов'язань згідно з цими угодами та договорами; співпраця та підтримка державою діаспори.
Принципи демократичної етнополітики.
Антонюк стр. 25 – 26
При розробці етнополітики необхідно врахувати певні визначальні принципи (особливості, способи створення, правила поведінки), покладені в її основу. Політика в етнонаціональній сфері має бути насамперед узгоджена з економічною, соціальною, культурно-освітньою, демографічною й іншими видами державної політики.Державна політика не матиме успіху, якщо не ґрунтуватиметься на принципі рівності прав і свобод людини, незалежно від її національності, мови, ставлення до релігії, приналежності до соціальних груп і громадських об'єднань.принципами є й такі:
• визначення національних прав особи невід'ємною частиною прав людини та громадянина, її основних свобод;
• дотримання балансу загальнонаціональних, регіональних та етнічних інтересів;
• забезпечення оптимального співвідношення задоволення етнокультурних потреб титульної нації, національних (етнічних) меншин, корінних народів;
• право кожного громадянина визначати і вказувати свою національну належність;
•заборона будь-яких обмежень прав громадян за ознаками національної, мовної, соціальної, релігійної належності;
• своєчасне і мирне вирішення суперечностей і конфліктів шляхом розробки й реалізації узгоджувальних процедур;
• заборона громадських об'єднань і організацій, а також пропаганди і агітації, спрямованих на розпалювання національної та релігійної ворожнечі;
• захист прав та інтересів громадян за межами держави їхнього проживання відповідно до норм міжнародного права;
• підтримка власних діаспор у зарубіжних країнах з метою збереження і розвитку рідної мови, культури і національних традицій, зміцнення їхніх зв'язків з Батьківщиною.