§ 4. Гарантії забезпечення виконання податкових

обов'язків

Оскільки податкові відносини є видом фінансових, вони регу­люються імперативним методом, який має категоричний харак­тер. НІ податкові органи, ні платники податків не мають права змінювати приписи держави, Із цього питання корисно почи­тати навчальний посібник "Основьі налогового права" під ре­дакцією професора М. П. Кучерявенка (гл. 21), а також обов'­язково детальніше ознайомитися зі спеціальним Законом Укра­їни "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами і державними цільовими фондами" та Інст­рукцією "Про порядок списання безнадійного податкового бо­ргу платників податків", затвердженою наказом голови ДПАУ від 14 березня 2001 р. № 103 з доповненнями та змінами.

Підставами забезпечення виконання обов'язків зі сплати податків є: порушення платником терміну подання податкової звітності; несплата податків; здійснення податкової перевірки у зв'язку з припиненням діяльності платника податків.

Фінансово-правові засоби забезпечення податкових обов'яз­ків (застава, поручительство, пеня) відрізняються від цивіль­но-правових засобів забезпечення цивільно-правових зобов'я-I зань, що можна стверджувати, аналізуючи ст.ст. 553-555, 559, "%'; 560, 572, 575 ЦК України та Закону України "Про порядок по-

гашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Оскільки Закон України "Про систему оподаткування" пе­редбачив загальнодержавні та місцеві податки, збори та інші платежі, які підлягають сплаті до відповідних бюджетів та державних цільових фондів, відповідальність наступає за ухи­лення від сплати усіх податків зборів та інших обов'язкових платежів.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 8 жовт­ня 2004 р. № 15 роз'яснено, що кримінальна відповідальність за ст. 212 КК передбачена не за сам факт несплати в установ­лений строк податків, зборів та Інших обов'язкових платежів, а за умисне ухилення від сплати*.

Примусово погасити податковий борг можна виключно за рішенням суду. За виконавчими приписами нотаріусів стягнен­ня податкового боргу не дозволяється.

Засобами забезпечення виконання обов'язків зі сплати по­датків і зборів є:

364. податкова застава;

365. поручительство;

366. пеня;

367. адміністративний арешт активів платника податків².

Слід почитати також Цивільний кодекс України, який за­безпечує виконання цивільно-правових зобов'язань і визначи­ти відмінності між їх забезпеченням І забезпеченням фінансо­во-правових обов'язків.

У податкові правовідносини законодавством України введе­но новий Інститут — податкова порука, з якою повинні озна­йомитися студенти.

Податкова порука — це суто фінансова категорія. Від ци­вільно-правової поруки вона відрізняється, по-перше, тим, що регулюється не Цивільним кодексом, а податковим законо­давством; по-друге, кількістю сторін при укладенні договору;

¹ Постанова Верховного суду України від 8 жовтня 2004 р. "Про деякі пи­ тання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" // Бухгалтерія. — 2004. — № 51. —С. 44^19.

² Див.: Основи налогового права / Под ред. Н. П. Кучерявенко — X.: Ле- гас, 2003. — С. 182; Закон України "Про порядок погашення зобов'язань пла­ тників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". — Ст. 3.1.1, 8,9. ,-,,

302

Л. К. Воронова

Фінансове право України

303

по-третє, вимогами до особи поручителя; по-четверте, формою і моментом набрання чинності договору; по-п'яте, розміром відповідальності поручителя І характером його зобов'язання; по-шосте, часовими межами виникнення забезпечуваного зобо­в'язання; сьоме — підставами для примусового задоволення вимог кредитора; восьме — умовами припинення договору по­даткової поруки.

Оскільки податки — це основне джерело доходів державно­го і місцевих бюджетів, держава суворо карає за порушення податкового законодавства.

Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" пе­редбачив відповідальність за порушення його норм. Розмір відповідальності визначає Закон України "Про порядок по­гашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (ст. 17).

Ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" вказує осіб, які несуть фінансову відповідальність:

• податковий агент — при нарахуванні податку, утримання та сплату податку до бюджету, а також, якщо податковий агент не здійснив нарахування, утримання або сплату цього податку, то він відповідає за погашення суми податкового обов'язку або податкового боргу;

• платник податку, якщо податок нараховується за поданою декларацією або при самостійному нарахуванні податку.

За неповне або несвоєчасне повернення сум надміру спла­ченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит відповідає:

368. податковий орган, який несвоєчасно подає розрахунок тієї суми або занижує її розмір;

369. орган Державного Казначейства України, що порушує стро­ки повернення переплачених сум або занижує його розмір.

За неповне або несвоєчасне повернення переплачених сум податків за рахунок бюджетів, у які сплачені податки, Казна­чейство нараховує суми штрафів. Якщо суми не повернені у строк до 30 днів, штраф складає 10% від цієї суми, при затрим­ці від 31 до 90 календарних днів — 50%, а від 91 дня — у роз­мірі 100% від такої суми.

Якщо винуватцем є податковий орган, сума штрафу стягу­ється у безспірному порядку з бюджетного рахунку, призначе­ного для утримання податкового органу.

Якщо платник податків відчужує товари або виплачує дохід без попереднього нарахування податку, то платник сплачує штраф у подвійному розмірі від суми обов'язку з такого подат­ку або збору. І сплата штрафу не звільняє платника податку від адміністративної або кримінальної відповідальності. Конс­титуція (ст. 61) встановила, що ніхто не може бути притягне­ний до юридичної відповідальності одного виду за одне пра­вопорушення.

Кримінальна відповідальність настає за умисне ухилення від сплати лише тих податків, зборів І платежів, які передба­чені Законом України "Про систему оподаткування" (ст. 212 Кримінального кодексу). За змістом ст. 212 Кримінального ко­дексу відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів та інших платежів може наступати за умисне ухилення від їх сплати.

Необхідно розрізняти ухилення від сплати обов'язкових платежів і несвоєчасну сплату без умислу про несплату.

Якщо умислу про несплату не було, то зазначене діяння є фінансовим (податковим) порушенням, відповідальність за яке встановлено за пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону від 21 грудня 2000 р. № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платни­ків податків перед бюджетами та державними цільовими фон­дами".

Платник податку, активи якого не перебувають у податко­вій заставі, не несе кримінальної відповідальності за умисне несвоєчасне виконання податкових зобов'язань¹.

Кримінальна відповідальність за ст. 212 Кримінального ко­дексу наступає і для осіб, які своїми діями сприяли платникам податків в ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов'яз­кових платежів. їхні дії кваліфікуються як співучасть.

¹ Див.: Постанову Пленуму Верховного суду України від 8 жовтня 2004 р. № 15 "Про деякі питання застосування законодавства за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів".

304

Л. К. Воронова

Фінансове право України 305

Контрольні запитання

*■., 1. Які доходи вважаються неподатковими?

! 2. Чим митні платежі відрізняються від податкових? Чому законодавець вважає їх податками?

^а'„"3. Чим збори відрізняються від мита і податків? 4. Що таке державне мито, хто його сплачує?

* 5. Як законодавець карає за забруднення навколишнього при-родного середовища?

■ 6, Які збори встановлені законодавством за використання

*• природних ресурсів (лісових, водних, надр для видобуван­ня корисних копалин, за геологорозвідувальні роботи)?

!' 7. Які групи неподаткових доходів передбачає Бюджетна класифікація?

^? 8. Які збори передбачаються у Законі України "Про Держав-

' ний бюджет", а їх ставки визначаються Кабінетом Мініст­рів України?

" 9. Які доходи класифікуються як доходи від операцій з ка-

' піталом?

370. Що таке фінансовий моніторинг і які операції підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу?

371. Які фінансово-правові засоби забезпечення податкових обо­в'язків Ви знаєте, чим вони відрізняються від цивіль­но-правових?