§ 4. Плата за торговий патент

Закон України "Про систему оподаткування" включає до скла­ду обов'язкових платежів плату за торговий патент. Плата ця є обов'язковим платежем, але, на наш погляд, не є податком, бо торговий патент — це державне свідоцтво, що засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності (або його підроз­ділу) займатися певними видами підприємницької діяльності¹.

Об'єктом патентування виступають: торгівельна діяльність за готівку та з використанням інших форм розрахунків; діяль­ність по обміну готівкових валютних цінностей; діяльність по наданню послуг у сфері ігорного бізнесу. Торговий патент ви-

' Див.: Про патентування деяких видів підприємницької діяльності. Закон України від 26 березня 1996 р. № 98 // Відомості Верховної Ради України, І996. — № 20. — Ст. 82; 1997 р. — № 40. — Ст. 268; 1998 р. — № 30-31. — Ст. — 1983; 2003 р. — № 10-11. — Ст. 86; 2004 р. — № 17-18. — Ст. 250; Налоговое право / Под ред. Н. П. Кучерявенко. — С. 545.

дається на кожне ігорне місце та діяльність по наданню побу­тових послуг виключно за плату. Патент можуть придбати юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи як резиденти, так і нерезиден­ти, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення тощо), які за­ймаються перерахованими видами діяльності.

Вартість патенту встановлюється на кожний вид підприєм­ницької діяльності. Від цього залежить і строк дії патенту.

Патенти на торгівлю бувають короткостроковими (на строк від 1 до 15 днів) та пільговими.

Пільгові торгові патенти видаються суб'єктам підприємниц­тва: якщо вони торгують товарами вітчизняного виробництва; реалізують товари щоденного споживання через торгові орга­нізації, створені для цієї цілі громадськими організаціями інва­лідів, та тими, хто реалізує товари на території військових учбових закладів, виключно товари військової атрибутики і щоденного споживання для військовослужбовців.

Без торгового патенту суб'єкти підприємницької діяльності мають право реалізувати: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, масло рослинне; молоко і мо­лочні продукти; продукти дитячого харчування. Законодавство встановлює порядок розподілу коштів, одержаних податкови­ми органами за торгові патенти. Основна сума (до 67%) зара­ховується до місцевих бюджетів.

До видів доходів, які дає спрощена система оподаткування, належить спеціальний торговий патент. Його може придбати суб'єкт підприємницької діяльності замість сплати податків, який займається торговельною діяльністю і наданням послуг за умови, що його дохід від цього не перевищує 1 млн. грн. на рік і якщо сума плати за спеціальний торговий патент не менше, ніж сплатив у бюджет цей платник у попередній бю­джетний рік, коли він сплачував податки.

Плата за спеціальний торговий патент диференційована за­лежно від площі, яка використовується підприємцем для здійс­нення торговельної діяльності. Є пільги (наприклад, торгівля товарами першого вжитку — хліб, борошно або товари для своїх робітників). За порушення вимог законодавства винні притягаються до відповідальності. Для з'ясування цього пи­тання слід вивчити Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 р. та постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження пе-

272

Л. К. Воронова

Фінансове право України 273

реліку територій, на яких у порядку експерименту застосову­ється спеціальний торговий патент" від 8 червня 1998 р. № 826 // Офіційний вісник України.— 1998. — №.23. — С. 31, зі змінами.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших за­конодавчих актів України" встановив нові розміри плати за ліцензії, які були встановлені Законом України "Про ліцензу­вання певних видів господарської діяльності".

Ст, 4 тепер викладена в такій редакції:

"Встановити річну плату за ліцензії на виробництво: спир­ту етилового, коньячого, плодового, спирту етилового ректифі­кованого виноградного та плодового і алкогольних напоїв — 250 тис. грн., а для підприємств первинного виробництва — 25 тис. грн., тютюнових виробів — 125 тис. грн., спирту-сир-цю виноградного, спирту-сирцю плодового — 250 тис. грн." Плата за ліцензії справляється органом, що її видає, до почат­ку виробництва продукції.

Ліцензії видаються терміном на 5 років, а плата за них справляється щорічно. Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії. Стаття 15 Закону вміщує значно підвищені роз­міри плати за ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю алкоголь­них та тютюнових виробів.

Ст. 15 цього Закону тепер викладена в такій редакції:

"Установити розмір плати за ліцензію на провадження ді­яльності з організації і проведення азартних ігор (крім випус­ку та проведення лотерей) вартістю ЗО тисяч євро за кожний рік користування такою ліцензією:

• на кожну особу, що проводить діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах;

• на кожний пункт тоталізатора — при провадженні букмекер-ської діяльності;

• на кожний електронний сервер — при провадженні діяльно­сті з організації та проведення азартних ігор в електронно­му (віртуальному) казино;

• на кожний гральний зал — при провадженні діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино та Інших

^ азартних ігор. Ліцензія на провадження діяльності з орга-•§■ нізації та проведення азартних Ігор (крім випуску та прове-яій дення лотерей) видається строком на п'ять років".