§ 5. Аудиторський контроль

Аудиторська діяльність в Україні регулюється Законом Украї­ни "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. та ін­шими законами України і включає в себе організаційне і мето­дичне забезпечення аудита, виконання перевірок (аудит) і по­в'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерсь-

кого обліку, звітності, оподаткування та інших видів еконо­міко-правового забезпечення підприємницької діяльності фі­зичних і юридичних осіб.

Прибуток від аудиторської діяльності оподатковується за законодавством.

Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації з фінан­сово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з ме­тою визначення достовірності їх звітності, обліку, його пов­ноти і відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам¹.

Аудитором можуть бути громадяни, які мають кваліфіка­ційний сертифікат на право на заняття аудиторською діяльніс­тю на території України².

Аудит здійснюється незалежними особами або аудиторсь­кими фірмами, які мають ліцензію на право здійснення ауди­торської діяльності на території України. Одноосібний аудитор повинен на підставі діючого сертифіката одержати ліцензію.

Право на одержання сертифіката (підтвердження придатно­сті до аудиторської діяльності) мають громадяни з вищою освітою, певними знаннями з питань аудита і досвідом роботи не менше трьох років підряд на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста. Знання аудита перевіряються відповідним іспитом.

Аудиторам закон забороняє безпосередньо займатися торго­вою, посередницькою і виробничою діяльністю. Але їм дозво­лено одержувати дивіденди від акцій і доходи від інших кор­поративних прав.

Сертифікацію і ліцензування осіб, що мають бажання займа­тися аудиторською діяльністю, затвердження програми підго­товки аудиторів, норм і стандартів аудита, а також ведення Реєстру аудиторських фірм і аудиторів здійснює Аудиторська палата України.

Аудиторська палата — незалежний, самостійний орган, що діє на принципах самоуправління. Аудиторська палата фор­мується шляхом делегування до ЇЇ складу п'яти представників •ід професійної громадської організації аудиторів України, по

' Див.: ст. 6 Закону України "Про аудиторську діяльність".

¹ Доповнення до Закону "Про аудиторську діяльність", внесене Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України".

104

Л. К. Воронова

Фінансове право України

105

одному представнику від Міністерства фінансів України, Головної державної податкової адміністрації України, НБУ, Мінстату України, Мінюсту України та п'яти представників від учбових, наукових чи Інших організацій за рекомендацією вищевказаних державних органів.

Повноваження Аудиторської палати визначаються Законом та Статутом Аудиторської палати. Загальна кількість членів Аудиторської палати складає 20 осіб. Строк повноважень не може перевищувати 5 років. Щороку проводиться ротація не менше як 3 членів. Ротація здійснюється на підставі визначен­ня особистого рейтингу членів Аудиторської палати шляхом таємного анкетування аудиторів України.

Ліцензування на заняття аудиторською діяльністю надаєть­ся Аудиторською палатою на підставі клопотання фірми або окремого аудитора після державної реєстрації їх як суб'єктів підприємницької діяльності. Ліцензія надається на 5 років.

Аудитор повинен мати знання з організації, технології та етики аудиту, бухгалтерського обліку, кредиту, оподаткування, економіки і управління виробництвом, комп'ютеризації обліку. Він зобов'язаний вміти захистити законні майнові інтереси господарюючих суб'єктів в органах податкової служби і право­охоронних органах¹.

Закон вимагає, щоб аудитор був особою, яка відповідає кваліфікаційним вимогам, що встановлені державою, і мав кваліфікаційний атестат аудитора.

Аудиторський контроль не підміняє державного фінансово­го контролю, а співпрацює з державними органами.

Аудит може бути ініціативним (наприклад, за бажанням керівництва підприємства) і обов'язковим, який передбачаєть­ся ст. 10 Закону України "Про аудиторську діяльність". Обо­в'язковий аудит проводиться для; 1) підтвердження достовір­ності й повноти річного балансу і звітності комерційних бан­ків, фондів, бірж, компаній та інших господарюючих суб'єк­тів, звітність яких обнародується офіційно, крім бюджетних установ і організацій, які не займаються підприємницькою діяльністю; 2) емітентів цінних паперів та у інших випадках, передбачених ст. 10 Закону України "Про аудиторську діяль­ність".

Див.: Лабьшцев Я. Т., Ковалева О. В. Аудит: теория и практика. — М., 1999. — С. 60.

При здійсненні перевірки аудитор має право:

• перевіряти у господарюючих суб'єктів у повному обсязі до­кументацію з фінансово-господарської діяльності, наявність готівки та матеріальних цінностей;

• одержувати роз'яснення по питаннях І додаткові відомості, необхідні для аудиторської перевірки, та роз'яснення від третіх осіб, державних органів, які доручили проведення аудиторської перевірки;

• самостійно визначати форми І методи проведення аудитор­ської перевірки, виходячи із вимог нормативно-правових актів, залучаючи для перевірки аудиторів, що працюють в інших аудиторських фірмах;

• відмовитися від проведення аудиторської перевірки у ви­падках непредставлення об'єктом, що перевіряється, необ­хідної документації, а також у випадках незабезпечення особистої небезпеки аудитора або членів його родини за наявності такої необхідності.

Аудитори зобов 'язані:

• дотримуватися законності під час перевірки;

• надавати кваліфіковані послуги;

• забезпечити збереження документів, які одержані в ході проведення перевірки, та нерозголошення їх змісту без зго­ди господарюючого суб'єкта, за винятком випадків, перед­бачених законодавством;

• відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинного законодавства України.

Закон забороняє проведення аудита:

• аудиторам, що мають прямі родинні зв'язки з керівництвом суб'єкта, що перевіряється;

• якщо аудитор має особисті майнові інтереси у суб'єкта, що перевіряється;

• якщо він є членом керівництва, засновником, власником го­сподарюючого суб'єкта, що перевіряється, його працівни­ком або працівником чи власником дочірнього підприєм­ства, філіалу або представництва.

Наслідком аудиторської п^ревірки^висновок, що має силу офіційного документа. Аудиторський висновок складається із І дотриманням відповідних норм і стандартів і повинен вміщу­вати підтвердження достовірності, повноти і відповідності бух­галтерської звітності замовника законодавству.

106

Л. к\ Воронова

Текст аудиторського висновку включає:

• вступну частину (юридична адреса аудиторів, що беруть участь у перевірці, дати видачі ліцензій тощо).

• аналітичну частину, в якій вказуються наслідки перевірки організації бухобліку, складання відповідної звітності і ста­ну внутрішнього контролю, факти виявлених порушень, що можуть впливати на достовірність звітів, порушення зако­нодавства, які наносять збитки як власникам, так і третім особам;

• підсумкову частину, де підтверджується достовірність фінан­сової звітності підприємства, що перевіряється.

Прибуток від аудиторської діяльності оподатковується за законодавством.

За неналежне виконання своїх зобов'язань, визначених у законодавстві та договорі, аудиторська фірма несе майнову відповідальність, розмір якої не може перевищувати фактично нанесених замовнику збитків.

За умови неодноразового грубого порушення чинного зако­нодавства України, фактів низької якості аудиторських пере­вірок Аудиторська палата може припинити дію сертифіката І ліцензії. Це рішення може бути оскаржене в суді чи господар­ському суді.

Контрольні запитання

75. Поняття, значення та види фінансового контролю.

76. Форми фінансового контролю.

77. Органи держави загальної компетенції, які здійснюють фінансовий контроль, їх функції.

78. Спеціальні державні органи фінансового контролю, їх фу­нкції.

79. Методи фінансового контролю.

80. Ревізія як основний метод фінансового контролю, їх види.

81. Порядок проведення планових І позапланових перевірок органами фінансового контролю.

82. Чим відрізняється метод фінансового контролю від мето­дики його проведення?

83. Сутність аудиторського контролю. Права Аудиторської па­лати.

84. Права й обов'язки аудиторів. ,-;

85. Зміст і значення висновку аудиторської перевірки. , , -

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Модуль 2

Правове регулювання

державних і місцевих

централізованих

фондів коштів

109