- •Історія політичних і правових вчень як самостійна юридична навчальна дисципліна. (Завдання та актуальність вивчення курсу. Юридичний характер.)
- •Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Відродження і Реформації.
- •Вчення про державу і право Івана Франка
- •Поняття і загальна характеристика структури і змісту політико-правового вчення.
- •Політична доктрина Ніколо Макіавеллі (Італія).
- •Державно-правові погляди Лесі Українки (Лариси Косач).
- •Методологія історії політичних і правових вчень.
- •Політичні і правові ідеї Реформації (Мартін Лютер, Томас Мюнцер (Німеччина), Жан Кальвін (Швейцарія).
- •Загальна характеристика міфологічних та релігійних уявлень про політику, державу та право.
- •Погляди на державу та право вчених-юристів Київського, Харківського та ін. Університетів України (к.А. Неволін, н.Д. Іванішев, м.Ф. Владимирський-Буданов, о.Ф.Кістяківський та ін.)
- •Політико-правова ідеологія Стародавньої Індії /брахманізм, ранній буддизм, школа.
- •Вчення Жана Бодена (Франція) про державу.
- •13. Політико – правова ідеологія у Стародавньому Китаї. Даосизм. Конфуцій.
- •14. Політико- правова ідеологія раннього європ. Соціалізму. Томас Мор, Кампанелла.
- •15. Погляди на д.І п. М. Грушевського.
- •16.Загальна характеристика політико-правової ідеології у Стародавній Греції.
- •17. Політичні і правові вчення в період абсолютизму. (Полоцький, Крижаніч, Прокопович,Татищев, Посошков).
- •18. Погляди на д. І п. В. Винниченка.
- •19. Заг. Характер. Розвитку Рос. Політико_ правової думки. Основні етапи. Спрямованість і зміст.
- •20 Заг. Характер. Головн. Напрямків ппв в 20 ст.
- •21. Погляди софістів на державу та право.
- •22. Вчення Гуго Гроція про д і п.
- •23. Політико – правові концеп. Нац. Укр. Держави у 20 ст.
- •24. Вчення Сократа про державу та право.
- •25. Політико-правові ідеї м.М. Сперанського.
- •26. Сучасна політ. Правов. Ідеологія не залеж.. Укр.
- •27. Платон про д і п.
- •28. Політичне і правове вчення Бенедикта (Барух) Спіноза.
- •30. Вчення Аристотеля про походження держави і права.
- •31. Основ. Напрям. Англ. Політико – провової думки в період буржуаз. Револ. 17 ст.
- •32. Політико-правові пог. Рос. Філ.. І правознав. Перш. Пол.. 20 ст.(Шершеневич, Котляревський)
- •33. Епікур про державу та право
- •34.Політичні та правові погляди Дж. Лільберна (російською).
- •35. Політико – прав. Ідеол. Рос. Марксизму (Плеханов, Ленін)
- •36. Стоїки про державу та право.
- •37. Вчення Томаса Гоббса про державу і право.
- •38. Праворозуміння радянського періоду (Кечекьян, Нерсесянц)
- •39. Полібій про розвиток політичних явищ.
- •40. Вчення Дж. Локка про державу і право.
- •41. Теорія соціальних функцій і корпоративної держави л. Дюгі
- •44. Вчення Цицерона про державу і право.
- •45. Природно – правові вчення в Німеччині XVII-XVIII ст. (Самуїл Пуфендорф)
- •46. Сучасний позитивізм: аналітична юриспруденція г. Харт.
- •47. Політ.- прав. Погляд римських стоїків.(Марк Аврелій Антоній)
- •48. Політико- прав. Думка в Італії 17 – 18 ст.Чезаре Беккаріа
- •49. Нормативiстська концепція права Кельзена і його вчення про державу
- •50. Вчення римських юристів про право (Гай, Папініан, Павло, Ульпіан).
- •51. Політико правова доктрина Монтеск‘є
- •52. Політико-правові ідеї раннього християнства.
- •53. Політико-правові погляди Августина.
- •54. Загальна характеристика політико-правової думки середньовічного суспільства.
- •55. Політико правова доктрина Жан Жака Руссо ( Жак Ів Кусто)
- •56. Вчення Хоми Аквінського про державу і право.
- •57. Французький соціалізм епохи Просвітництва ( ж. Мол‘є, Мореллі, Маблі)
- •58. Погляди Марсілія Падуанського на державу і право.
- •59.Політико- правова ідеологія Великої французької революції (конституціоналісти, жирондисти, якобінство, Марат, Робесп‘єр, Гракх Бабеф)
- •60. Загальна характеристика і основні напрямки американської політико-правової ідеології 17-19 ст
- •61. Мусульманська політико-правова думка. Коран як джерело мусульманського права.
- •62. Вчення і. Канта про державу і право.
- •63. Соціологічна теорія Ерліха
- •64. Політичні погляди у Київський Русі.
- •65. Слово «про закон і благодать» митрополита київського Іларіона
- •66.Вчення Гегеля про державу і право
- •67.Школа «реального права» Джером Френк, к. Ллевеллін (сша) та концепція соціального права» Гурвича
- •68. Політична програма Володимира Мономаха
- •69. Історична школа права ( Густав Гуго, Фрідріх Карл Савін’ї, Георг Пухта).
- •70. Психологічна концепція права л.Петражицького
- •71. Політико-правова ідеологія лібералізму /Джеремі Бентам, Джон Стюарт Мілль (Англія), Вільгельм Гумбольдт, Лоренц Штейн (Німеччина)/.
- •72. Політико-правова ідеологія фашизму
- •73. Політико-правові погляди Івана Вишенського.
- •74. Погляди Огюста Конта на державу і право.
- •75. Юридичний позитивізм Джон Остін (англ.)
- •76. Політико-правова думка в Укр. Козац. Державі і Гетьманщнини. Б. Хмельницький
- •77. Політико-правова ідеологія анархізму. Прудон, Штірнер, Шмідт
- •78. Вічні проблеми історії політичних і правових вчень.
- •79. Ідеї природного права в Україні епохи просвітництва
- •80 . Політико-правова ідеологія соціалізму. Сен-Сімона, Фур»є, р. Оуен
- •81. Політико-правові погляди г. Сковороди.
- •82. Політико-правове вчення Карла Маркса і Фрідріха Енгельса (марксизм).
- •83. Класифікація політичних і правових вчень - основні підходи, підстави. Причини і наслідки різноманітності вчень, напрямів, шкіл та тенденцій у політико-правовій ідеології.
- •84. Я. Козельський про суспільний договір
- •85. Юридичний позитивізм другої половини 19 ст. / Карл Бергбом і Пауль Лабанд (Німеччина), ліберальний позитивізм Адемара Есмена (Франція)/
- •86. Характеристика релігійно-міфологічних уявлень про політику, державу і право в країнах Стародавнього Сходу в 2-1 тис. До н. Е.
- •87. Загальна характеристика розвитку політико – правових ідей в Україні у 19 ст.
- •88. Вчення р.Ієрінга про державу і право
- •89. Політико-правовий зміст творчості Гомера та Гесіода.
- •90. Політичні та правові погляди т.Г. Шевченка.
- •91. Політичні і правові ідеї м.П.Драгоманова.
- •92. Політико-правова концепція ф.Ніцше
51. Політико правова доктрина Монтеск‘є
Про закони.
Законам, створеним людьми, повинна була передувати можливість справедливих відносин, відносини справедливості передують встановленню їх позитивному закону. Люди мають закони, що визначають відносини між правителями й керованими: це право політичне. Є в них ще закони, якими визначаються відносини всіх громадян між собою: це право цивільне.
Як істота фізичне, людина, подібно всім іншим природним тілам, управляється незмінними природними законами, але як істота розумна й діюча по своїх власних спонуканнях людина безупинно порушує як ці вічні закони природи, так і мінливі людські закони. Потреба людей, що живуть у суспільстві, у загальних законах спричиняється необхідність утворення держави. Для утворення держави (політичного стану) і встановлення загальних законів необхідно громадянський стан (єдність волі).
Про три різні способи правління.
Основна мета поділу влади - уникнути зловживання владою. Поділ і взаємне стримування влади є, згідно Монтеск'є, головною умовою для забезпечення політичної волі в її відносинах до державного устрою. Є три способи правління: республіканський (демократія й аристократія), монархічний і деспотичний. Щоб виявити їхню природу, досить і тих представлень, які мають про них навіть найменш обізнані люди. Три визначення або три факти: "республіканське правління - це те, при якому верховна влада перебуває в руках або всього народу або частини його; монархічне, - при якому управляє одна людина, але за допомогою встановлених незмінних законів; тим часом як у деспотичному все поза всякими законами й правилами рухається волею й сваволею однієї особи".
Принципи форм правління: Республіка – доброчинність; Монархія – честь; Деспотія – страх
Дотримуючись традицій античної політико-правової думки, Монтеск'є вважав, що республіка характерна для невеликих держав (типу поліса), монархія - для держав середньої величини, деспотія - для великих імперій. Із цього загального правила він зробив одне істотне виключення. Монтеск'є показав, що республіканське правління може бути встановлено й на великій території, якщо його з'єднати з федеральним пристроєм держави. У трактаті "Про дух законів" була теоретично передвіщена можливість утворення республіки у великих державах.
Вчення Монтеск'є про поділ влади мало значну новизну в порівнянні з попередніми концепціями. По-перше, він з'єднав ліберальне розуміння волі з ідеєю конституційного закріплення механізму поділу влади. По-друге, Монтеск'є включив до складу влади, що підлягають розмежуванню, судові органи. Інакше кажучи, обґрунтування парламентаризму як системи керування, заснованої на розмежуванні законодавчих і виконавчих повноважень, було доповнено в Монтеск'є принципом незалежності суддів. Розглянута ним тріада влади (законодавчої, виконавчої й судової влади) згодом стала класичною формулою теорії конституціоналізму. У своєму навчанні Монтеск'є об'єднав найбільш популярні ідеї ліберальної буржуазії того часу й вибудував їх у досить послідовну й цілісну доктрину.
Ідеологічно теорія поділу влади Монтеск'є була спрямована проти королівського абсолютизму й служила обґрунтуванню компромісу буржуазії й дворянства.
В умовах передреволюційної Франції це навчання призивало до створення представницьких органів влади й передачі їм законодавчих повноважень.