- •1. Предмет історії економіки і економічної думки.
- •2. Загальна характеристика рабовласницького ладу.
- •3. Характерні риси економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •4. Економічне піднесення Стародавньої Греції. Характерні риси господарства давньогрецьких полісів.
- •5. Основні етапи соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму.
- •6. Загальна характеристика феодалізму і його періодизація.
- •7. Ранньофеодальна Франція.
- •8. Особливості періодизації англо-саксонського села.
- •9. Особливості розвитку процесів феодалізації у Німечч. Причини повільної феодалізації німецького села
- •10. Феод місто, цех устрій, зовн-внутр торгів міст в Євр. Причини відродження античних і виникнення нових європейських міст у XI столітті:
- •11. Великі географічні відкриття. До передумов вгв відносяться:
- •Основні відкриття:
- •Наслідки Великих географічних відкриттів:
- •12. Англія хvi ст. Як приклад первісного нагромадження капіталу.
- •13. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голандії.
- •Розвиток мануфактурного капіталізму
- •Причини економічного відставання Голандії
- •14. Промисловий переворот в Англії: соціально-економічні передумови і наслідки. Передумови промислового перевороту в Англії
- •Наслідки промислового перевороту
- •До війни за незалежність (1776-1783)
- •Причини війни за незалежність
- •Колонізація пн. Ам. Континенту сша
- •Нерівномірність розвитку Пн й Пд сша.
- •17. Соціально-економічне відставання Німеччини у 18 – першій половині 19стст. Аграрні реформи в Прусії. Причини економічної відсталості Німеччини на рубежі XVIII-XIX століть
- •Аграрні реформи в Прусії
- •18. Економічний підйом в сша в останній третині 19 – на початку 20 стст. І фактори, що його зумовили. Причини економічного підйому Америки
- •Розвиток сільського господарства в сша.
- •19. Концентрація виробництва і створення монополій в американській промисловості і банківській справі. Перші фінансові групи в сша.
- •Перші фінансові групи в сша.
- •20. Економічний підйом у Німеччині в останній третині 19 – на початку 20 стст. І фактори, що його зумовили.
- •21 . Концентрація виробництва і особливості процесу монополізації в німецькій економіці.
- •Роль іноземних капіталів у відновленні німецької економіки в 1920-і роки.
- •23. Економічна криза 1930-х рр. У Німеччині і економічна політика фашистського уряду. Криза 1929–1939 рр. В Німеччині
- •Економічна політика фашизму.
- •24. Економічна криза1930-х рр. У сша і „новий курс” ф. Рузвельта.
- •25. Перетворення „Мейдзі” в Японії в останній третині 19 – на початку 20 стст.
- •Економ перетворення за часів Вел фр революції
- •Промисловий переворот
- •Розвиток сільського господарства
- •27. Причини втрати Англією промислової монополії в останній третині 19 –на початку 20 стст.
- •28. Відновлення японської економіки після другої світової війни, японське „економічне диво” 1952–1970-х рр. І його причини. Національні особливості японської економіки.
- •29. Наслідки другої світової війни для економіки сша.
- •30. Циклічний розвиток економіки сша в 1945–1970-х рр. Причини економічного підйому 1960-х рр. Післявоєнна конверсія
- •31. Структурні кризи 1970-х рр. І циклічний розвиток економіки сша у 1970-х –1980-х рр. «Рейганоміка».
Розвиток мануфактурного капіталізму
Основною галуззю промисловості Голандії було суднобудівництво, що спиралось на використання дешевого корабельного лісу з Німеччини і Скандинавії. Інші галузі промисловості розвивалися більш повільно. Найбільшого розвитку досягла суконна промисловість, пов’язана з давніми традиціями фландрського сукновиробництва. Однак створювались і централізовані мануфактури, які переважали в нових галузях, наприклад, в цукровій промисловості, де функціонувало 50 цукрорафінадних заводів. І хоча Нідерланди були батьківщиною мануфактурного капіталізму, вже в другій половині ХVІІ ст. голандська мануфактурна промисловість починає помітно відставати від англійської.
Причини економічного відставання Голандії
Північні провінції значно відставали від південних за рівнем розвитку мануфактурного капіталізму.
Слабкість її промислової бази,тому що для розвитку фабричної промисловості, особливо важкої і металопереробної, Голландії не вистачало території, роб. рук і сировини.
Намагання підприємців країни йти протореною доріжкою торгового збагачення і недостатня увага до промислового виробництва. Голландія продовжувала залишатися торговою республікою, але такі республіки вже віджили свій вік.
Безкінечні війни Людовіка 14, що завдавали великих збитків казні і території.
14. Промисловий переворот в Англії: соціально-економічні передумови і наслідки. Передумови промислового перевороту в Англії
1. Масова експропріація (примусове (без відшкодування чи оплачуване) позбавлення власності.) англійського селянства
2. Формування англійської колоніальної системи і інтенсивна торгово-економічна експлуатація колоній.
3. Работоргівля з центром в Брістолі була важливим джерелом нагромадження фінансових ресурсів.
4. Еволюція фермерського господарства на основі інвестування в аграрний сектор капіталів, що мали колоніальне походження.
5. Традиції розвитку мануфактурної промисловості, насамперед сукновиробництва,
6. Конкуренція суконної і бавовняної промисловості, центром якої був Манчестер.
7. Великі поклади кам’яного вугілля, обширні лісові угіддя,
8. Острівне положення Англії й насиченість її берегової смуги бухтами створювали сприятливу ситуацію стосовно транспортних перевезень.
9. Безперервні війни в Європі формували зовнішній попит на англійські промислові вироби: обмундирування, зброю, амуніцію і т.п.
Сутністю промислового перевороту є перехід від капіталістичної мануфактури, що базується на подетальному поділі ручної праці, до фабрики, заснованої на використанні системи машин. Мануфактура є абсолютно необхідною ланкою між майстернею середньовічного ремісника, або простою кооперацією (де одна людина безпосередньо відповідає за всі стадії виробництва продукту), і капіталістичною фабрикою. Промисловий переворот почався в текстильній промисловості з низки технічних вдосконалень, найвизначнішими з яких були: модернізація ткацького верстату за допомогою «летючого човника» (1733 р.); створення дерев’яної прялки «Дженні» (1765 р.) і мюль-машини – комбінації прялки з водяним двигуном