28. Відновлення японської економіки після другої світової війни, японське „економічне диво” 1952–1970-х рр. І його причини. Національні особливості японської економіки.

Відновлення народного господарства відбувалося значно повільніше, ніж в інших країнах, інфляція, безробіття

Серед причин повільного відновлення народного господарства Японії після Другої світової війни слід відзначити такі:

1. Мілітаризація недостатньо розвиненої і неспівставної на той час за масштабами з американською японської економіки привела в умовах довготривалого військового протистояння цих країн до занепаду практично всіх галузей народного господарства Японії, не пов’язаних із війною.

2. Значні втрати населення і трудових ресурсів (тільки кількість загиблих складала 2 млн. осіб).

3. Японія була позбавлена колоній, що призвело до втрати сировинної бази японської промисловості

4. Японські товари були витіснені із світових ринків, а монополії втратили зарубіжні інвестиції.

5. Окупація Японії американськими військами,

6. Виплата репарацій на користь США.

7. Заборона на іноземні інвестиції

8. Вузькість внутрішнього ринку у зв’язку із відсталістю аграрного сектору країни.

Незважаючи на важке соціально-економічне становище країни, здійснюються важливі демократичні реформи,

Особливості японських національних традицій (перш за все, мова йде про систему «пожиттєвого найму», коли робітник зберігає за будь-яких умов лояльність щодо власників компаній

Другим важливим заходом стала земельна реформа, проведена в 1946–1949 рр., економічною причиною якої була гостра необхідність в розширенні внутрішнього ринку. Реформа досягла бажаного результату – клас поміщиків фактично перестав існувати, а система селянської земельної власності почала домінувати в Японії, що підвищило товарність сільського господарства і дало поштовх для розширення внутрішнього ринку для японської промисловості напередодні її стрімкого піднесення.

В 1946–1947 рр. було введено нове трудове законодавство, основою якого став «Кодекс про працю». Воно передбачало 8-годинний робочий день, введення оплачуваних відпусток і соціального страхування, підвищення оплати за понадурочні роботи, охорону праці жінок і підлітків. Були легалізовані права профспілок, в тому числі, право на страйки, що суттєво обмежувало свавілля підприємців по відношенню до найманих робітників.

Адміністрацію запровадити по відношенню до Японії так званий «зворотній курс».що передбачав різке збільшення податків (на 62%), припинення дармового бюджетного субсидування підприємств (багато з яких були збитковими) із заміною субсидій комерційними кредитами, стабілізацію заробітної плати, встановлення державного контролю над цінами, впровадження твердого курсу ієни, заохочення експорту і пріоритетне кредитування базових галузей. Реалізація цієї програми призвела до збільшення податків, масових банкрутсв, зростання безробіття, але приблизно через 1–1,5 роки була приборкана інфляція, стабілізувався курс ієни

Національний уряд Японії приступив до розробки стратегії економічного розвитку країни, в основу якої було покладено кейнсіанську модель з урахуванням японської специфіки.