- •1. Предмет історії економіки і економічної думки.
- •2. Загальна характеристика рабовласницького ладу.
- •3. Характерні риси економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •4. Економічне піднесення Стародавньої Греції. Характерні риси господарства давньогрецьких полісів.
- •5. Основні етапи соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму.
- •6. Загальна характеристика феодалізму і його періодизація.
- •7. Ранньофеодальна Франція.
- •8. Особливості періодизації англо-саксонського села.
- •9. Особливості розвитку процесів феодалізації у Німечч. Причини повільної феодалізації німецького села
- •10. Феод місто, цех устрій, зовн-внутр торгів міст в Євр. Причини відродження античних і виникнення нових європейських міст у XI столітті:
- •11. Великі географічні відкриття. До передумов вгв відносяться:
- •Основні відкриття:
- •Наслідки Великих географічних відкриттів:
- •12. Англія хvi ст. Як приклад первісного нагромадження капіталу.
- •13. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голандії.
- •Розвиток мануфактурного капіталізму
- •Причини економічного відставання Голандії
- •14. Промисловий переворот в Англії: соціально-економічні передумови і наслідки. Передумови промислового перевороту в Англії
- •Наслідки промислового перевороту
- •До війни за незалежність (1776-1783)
- •Причини війни за незалежність
- •Колонізація пн. Ам. Континенту сша
- •Нерівномірність розвитку Пн й Пд сша.
- •17. Соціально-економічне відставання Німеччини у 18 – першій половині 19стст. Аграрні реформи в Прусії. Причини економічної відсталості Німеччини на рубежі XVIII-XIX століть
- •Аграрні реформи в Прусії
- •18. Економічний підйом в сша в останній третині 19 – на початку 20 стст. І фактори, що його зумовили. Причини економічного підйому Америки
- •Розвиток сільського господарства в сша.
- •19. Концентрація виробництва і створення монополій в американській промисловості і банківській справі. Перші фінансові групи в сша.
- •Перші фінансові групи в сша.
- •20. Економічний підйом у Німеччині в останній третині 19 – на початку 20 стст. І фактори, що його зумовили.
- •21 . Концентрація виробництва і особливості процесу монополізації в німецькій економіці.
- •Роль іноземних капіталів у відновленні німецької економіки в 1920-і роки.
- •23. Економічна криза 1930-х рр. У Німеччині і економічна політика фашистського уряду. Криза 1929–1939 рр. В Німеччині
- •Економічна політика фашизму.
- •24. Економічна криза1930-х рр. У сша і „новий курс” ф. Рузвельта.
- •25. Перетворення „Мейдзі” в Японії в останній третині 19 – на початку 20 стст.
- •Економ перетворення за часів Вел фр революції
- •Промисловий переворот
- •Розвиток сільського господарства
- •27. Причини втрати Англією промислової монополії в останній третині 19 –на початку 20 стст.
- •28. Відновлення японської економіки після другої світової війни, японське „економічне диво” 1952–1970-х рр. І його причини. Національні особливості японської економіки.
- •29. Наслідки другої світової війни для економіки сша.
- •30. Циклічний розвиток економіки сша в 1945–1970-х рр. Причини економічного підйому 1960-х рр. Післявоєнна конверсія
- •31. Структурні кризи 1970-х рр. І циклічний розвиток економіки сша у 1970-х –1980-х рр. «Рейганоміка».
19. Концентрація виробництва і створення монополій в американській промисловості і банківській справі. Перші фінансові групи в сша.
Формування монополій у США.
Фактори, що прискорили монополізацію економіки США:
1. Криза надвиробництва. Під час кризи відб. різке перевищення пропозиції товарів над платоспроможним попитом.
2. Висока вартість робочої сили в США зумовила прагнення фабрикантів максимально витиснути живу працю найманих робітників за рахунок широкого застосування машин,
3. Безперервні технічні зрушення у виробництві вимагали значної концентрації капіталу.
4. Інтенсивне залізничне
З метою стимулювання залізничного будівництва уряд США дарував кампаніям у повну власність по 10 кілометрів землі по обидва боки від залізничної гілки.
Перші фінансові групи в сша.
Фінансова група не є лише системою банківських і страхових установ, а є їх складним симбіозом з промисловими підприємствами, що функціонують у найрізноманітніших галузях – промисловості, сільському господарстві, транспорті й.т.п. В 1872 році Рокфеллер заснував нафтову компанію «Стандард Ойл», була реорганізована в трест, який монополізував 95% виробництва очищеної нафти в країні. Рокфеллер створив «Нешнл Сіті Банк» з метою їхнього перекачування в десятки інших монополій гірничодобувної, електричної, газової та інших галузей промисловості. Морган створив «Сталевий трест». Ще однією галуззю, яка зазнала посиленої монополізації, була автомобільна промисловість (корпорації – «Форд», «Дженерал Моторс» і «Крайслер»)
20. Економічний підйом у Німеччині в останній третині 19 – на початку 20 стст. І фактори, що його зумовили.
За три останніх десятиліття XIX століття Німеччина вийшла на друге (після США) місце у світі за обсягом промислового виробництва. Це було обумовлено наступними причинами:
1. Утворення в 1866 році єдиної німецької держави, в результаті чого в центрі Європи раптово з'явилася величезна країна з 41-мільйонним населенням і потужною індустріальною базою. Було знято всі митні бар'єри, уніфіковано монету, введено єдине цивільне й карне право, торговельне й поштове законодавство, що зняло всі перешкоди для переміщення людей, капіталів та товарів
2. В результаті перемоги Німеччини у Франко-Пруській війні до неї відійшли Ельзас і Лотарингія, дуже багаті залізною рудою. Крім того, Франція виплатила Німеччині контрибуцію в розмірі 5 мільярдів франків золотом.
3. З 1871 по 1890 рр. населення Німеччини зб на 40%
4. Твердий політичний режим Бісмарка дозволяв тримати на дуже низькому рівні заробітну плату німецьких робітників.
5. Запізнювання промислового перевороту дозволяло використати технічно найбільш передові інновації.
6. Ріст германського мілітаризму забезпечив колосальний попит на метал, вугілля, хімічні продукти, засоби транспорту, який багато в чому покривався за рахунок держбюджету.
7. Довжина залізниць Німеччини виросла в 33 рази.
8. Введено високі ввізні мита на промислові товари.
9. Внаслідок відсутності у Німеччини колоній її фінансовий капітал не мав можливості переливатися у відсталі країни з дешевшою сировиною та робочою силою, як, наприклад, англійський чи французький, а зосереджувався всередині країни, сприяючи підйому її промисловості.