21 . Концентрація виробництва і особливості процесу монополізації в німецькій економіці.

Монополії Німеччини в минулому були представлені не трестами, як у США, а картелями й синдикатами

Картель – форма монополістичного об'єднання, учасники якого мають угоди про регулювання обсягів виробництва, умов збуту продукції та наймання робочої сили з метою збільшення прибутку, зберігаючи при цьому комерційну й виробничу самостійність.

Синдикат – , у якому розподіл замовлень, закупівля сировини й реалізація виробленої продукції здійснюється через єдину збутову контору; учасники синдикату зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

Трест –, учасники якого втрачають як юридичну, так і виробничу самостійність. Реальна влада в тресті зосереджена, як правило, в руках правління або головної компанії. Переважно розвивалися в галузях, що виробляють однорідну продукцію.

Причини прискореної монополізації в Німеччині:

1. Криза 1873 року й дуже тривала депресія, що настала за нею, обумовили прагнення підприємців не допустити стихійного падіння цін в умовах різкого падіння платоспроможного попиту населення, що було досягнуто шляхом посиленого картелювання в промисловості.

2. Введення в 1879 році високих митних тарифів на імпортовані промислові товари, що відрізало англійських і американських конкурентів від внутрішнього ринку Німеччини, полегшило монополізацію цього ринку німецькими підприємствами.

3. Відсутність у Німеччини колоніальної імперії змушувало німецьких підприємців об'єднувати зусилля з метою «проштовхування» своїх товарів на зовнішні ринки.

22. Економічні наслідки першої світової війни для Німеччини і роль економічної допомоги з боку США і Англії в відродженні німецької економіки у 1920-х рр.

Економічні наслідки І світової війни для Німеччини

1. Германія зазнала найтяжчих людських втрат: 7,5 млн. чоловік разом з пораненими й полоненими.

2. Виявилася підірваною німецька фінансова система: на потреби війни було витрачено 150 млрд. марок, які було отримано за рахунок зростання податків, позик і державного кредиту. Внаслідок цього державний борг збільшився в 32 рази, що вплинуло на ріст інфляції та падіння реальної заробітної плати.

3. Рівень промислового виробництва впав у порівнянні з 1913 роком на 45% внаслідок виснаження матеріальних ресурсів через безперервні витрати на військові потреби кольорових і чорних металів, хімічної продукції, засобів транспорту, виснаження людських ресурсів

4. Рівень сільськогосподарського виробництва знизився за роки війни більш, ніж наполовину через недостатню кількість коней, мобілізацію робочої сили, недостачу добрив, кормів і т. п. В 1916 році в Німеччині почався голод, який найбільше зачепив міське населення – робітників та службовців, що не мали можливості купувати продукти на чорному ринку.

5. Погіршення становища трудящих: подовження робочого дня до 12-14 годин, збільшення виробничого травматизму більш, ніж наполовину, падіння реальної заробітної плати.

6. Посилення державного регулювання,

7. За Версальським договором Німеччина втратила всі колонії,повернула Франції Ельзас і Лотарингію й передала право експлуатації вугільних ресурсів Саарській області на 15 років.

8. Версальський договір передбачав також зменшення армії до 100 тисяч чоловік, затоплення військово-морського флоту.