- •1. Предмет історії економіки і економічної думки.
- •2. Загальна характеристика рабовласницького ладу.
- •3. Характерні риси економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •4. Економічне піднесення Стародавньої Греції. Характерні риси господарства давньогрецьких полісів.
- •5. Основні етапи соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму.
- •6. Загальна характеристика феодалізму і його періодизація.
- •7. Ранньофеодальна Франція.
- •8. Особливості періодизації англо-саксонського села.
- •9. Особливості розвитку процесів феодалізації у Німечч. Причини повільної феодалізації німецького села
- •10. Феод місто, цех устрій, зовн-внутр торгів міст в Євр. Причини відродження античних і виникнення нових європейських міст у XI столітті:
- •11. Великі географічні відкриття. До передумов вгв відносяться:
- •Основні відкриття:
- •Наслідки Великих географічних відкриттів:
- •12. Англія хvi ст. Як приклад первісного нагромадження капіталу.
- •13. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голандії.
- •Розвиток мануфактурного капіталізму
- •Причини економічного відставання Голандії
- •14. Промисловий переворот в Англії: соціально-економічні передумови і наслідки. Передумови промислового перевороту в Англії
- •Наслідки промислового перевороту
- •До війни за незалежність (1776-1783)
- •Причини війни за незалежність
- •Колонізація пн. Ам. Континенту сша
- •Нерівномірність розвитку Пн й Пд сша.
- •17. Соціально-економічне відставання Німеччини у 18 – першій половині 19стст. Аграрні реформи в Прусії. Причини економічної відсталості Німеччини на рубежі XVIII-XIX століть
- •Аграрні реформи в Прусії
- •18. Економічний підйом в сша в останній третині 19 – на початку 20 стст. І фактори, що його зумовили. Причини економічного підйому Америки
- •Розвиток сільського господарства в сша.
- •19. Концентрація виробництва і створення монополій в американській промисловості і банківській справі. Перші фінансові групи в сша.
- •Перші фінансові групи в сша.
- •20. Економічний підйом у Німеччині в останній третині 19 – на початку 20 стст. І фактори, що його зумовили.
- •21 . Концентрація виробництва і особливості процесу монополізації в німецькій економіці.
- •Роль іноземних капіталів у відновленні німецької економіки в 1920-і роки.
- •23. Економічна криза 1930-х рр. У Німеччині і економічна політика фашистського уряду. Криза 1929–1939 рр. В Німеччині
- •Економічна політика фашизму.
- •24. Економічна криза1930-х рр. У сша і „новий курс” ф. Рузвельта.
- •25. Перетворення „Мейдзі” в Японії в останній третині 19 – на початку 20 стст.
- •Економ перетворення за часів Вел фр революції
- •Промисловий переворот
- •Розвиток сільського господарства
- •27. Причини втрати Англією промислової монополії в останній третині 19 –на початку 20 стст.
- •28. Відновлення японської економіки після другої світової війни, японське „економічне диво” 1952–1970-х рр. І його причини. Національні особливості японської економіки.
- •29. Наслідки другої світової війни для економіки сша.
- •30. Циклічний розвиток економіки сша в 1945–1970-х рр. Причини економічного підйому 1960-х рр. Післявоєнна конверсія
- •31. Структурні кризи 1970-х рр. І циклічний розвиток економіки сша у 1970-х –1980-х рр. «Рейганоміка».
4. Економічне піднесення Стародавньої Греції. Характерні риси господарства давньогрецьких полісів.
Найбільш ранньою цивілізацією античності була Стародавня Греція, що проіснувала з III тисячоріччя до Р.Х. до II сторіччя до Р.Х. Виділяють чотири етапи її розвитку:
1. Крито-Микенський (XХХ–XІІ ст. до Р.Х.). Основою господарського життя в цей період виступало палацове господарство. Палац був адміністративним центром, до якого прилягали навколишні землі, які поділялися на палацові, приватні та общинні. населення виконувало натуральні та трудові повинності на користь палацу.. потужний землетрус знищив крітську цивілізацію, внаслідок чого лідерство серед грецьких племен перейшло до ахейців. Ахейське суспільство, центром якого були Мікени, Розвивалися сільське господарство і ремесло. Земля поділялася на державну (землю палацу), і общинну, Основну масу населення складали вільні селяни і ремісники. Мікенська цивілізація зійшла з історичної арени за нез’ясованих обставин
2. Гомерівський (ХІ–ІХ стст. до Р.Х.) характеризується загальною відсталістю господарства, пануванням натурального господарства, відсутністю грошового обігу. Але в цей період греки починають використовувати залізо
3. Архаїчний (VІІІ–VІ стст. до Р.Х.) характеризується інтенсифікацією сільського господарства,що все більше спеціалізується на виробництві винограду і олив. Ремесло, що зосереджувалось в містах, було представлено металургією, металообробкою, суднобудівництвом. З’явилися гроші, почалось карбування срібної монети.
4. Класичний (V–IV стст. до Р.Х.). Ще в VIII-VI століттях до Р.Х. почалося формування полісів – державних утворень, які включали в себе міста разом із розташованими поряд з ними територіями.
реформами Солона в 594 році до Р.Х. Його реформи передбачали: дозвіл на подрібнення общинних наділів і відчуження їх за межі общини; анулювання боргів, зняття боргового тягара із закладених ділянок, заборона боргового рабства; заборона на вивіз із країни хліба з метою зупинки росту цін; уніфікація монети, системи мір і ваги; скасування привілеїв знаті
Характерні риси полісів - приватна власність на рабів і основний засіб виробництво – землю. Раби і неповноправні в найважливіших містах державах становили велику частину населення поліса, а громадяни - лише привілейоване меншість.
територія, яка належала місту - державі, як правило, займала незначну площу. Володіння поліса зазвичай вичерпувалися примикає до нього безпосередньо сільською округою.
У цілому поліс був явище історично прогресивне.
5. Основні етапи соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму.
Рим був заснований у 753 році до Р.Х., його розвиток включає кілька етапів:
1. Царський період (до VI століття до Р.Х.)
2. Римська республіка (V-I століття до Р.Х.)
3. Рання імперія (I-II століття Р.Х.)
4. Пізня імперія (III-V століття Р.Х.)
Царський період характеризується колективною власністю членів роду на землю, що дуже повільно починає витіснятися приватною власністю. Уже тоді населення Риму поділялося на дві категорії - членів роду, що мали всю повноту прав і називалися патриціями , і плебеїв – сторонніх, що не були членами роду. На правах приватної власності патриціям давалося лише по 2 югера (1 югер – 0,25 га) землі, але патриціанським родинам, на відміну від плебейських, дозволялося займати на правах користування сотні і тисячі гектарів родової землі
рабство мало патріархальний характер,
В часи Римської республіки плебеї все частіше висували вимоги про допуск до користування суспільними землями, скасування боргового рабства, а також політичної рівноправності. У зв'язку з цим патриціям заборонили займати більш 500 югерів суспільної землі, а 326 року було скасовано боргове рабство римських громадян.
Рання імперія – цей період пов'язаний із найбільшим територіальним розширенням Римської імперії; були захоплені великі території в Центральній і Східній Європі, в північній Африці і Єгипті. Кризові явища в економіці Риму цього періоду викликані не тільки низькою продуктивністю праці рабів, але і з тим, що різко посилилася конкуренція з боку провінції
Пізня Римська імперія – від підвищення цін на рабів і конкуренції з продуктами з Північної Африки страждали насамперед середні римські рабовласники, що мали по 10–30 рабів.. У пошуках виходу з цього становища рабовласники почали надавати рабам ділянки землі – «пекуліуми», право мати свій будинок, родину, здійснювати певні господарські операції типу купівлі-продажу і т.д. за умови внесення продуктового або грошового податку на користь рабовласника. Такі раби, названі колонами, наближалися за своїм становищем до статусу залежних селян при феодалізмі, що свідчило про феодалізацію економіки, яка почалася за часів Пізньої Римської імперії.