- •1. Предмет історії економіки і економічної думки.
- •2. Загальна характеристика рабовласницького ладу.
- •3. Характерні риси економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •4. Економічне піднесення Стародавньої Греції. Характерні риси господарства давньогрецьких полісів.
- •5. Основні етапи соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму.
- •6. Загальна характеристика феодалізму і його періодизація.
- •7. Ранньофеодальна Франція.
- •8. Особливості періодизації англо-саксонського села.
- •9. Особливості розвитку процесів феодалізації у Німечч. Причини повільної феодалізації німецького села
- •10. Феод місто, цех устрій, зовн-внутр торгів міст в Євр. Причини відродження античних і виникнення нових європейських міст у XI столітті:
- •11. Великі географічні відкриття. До передумов вгв відносяться:
- •Основні відкриття:
- •Наслідки Великих географічних відкриттів:
- •12. Англія хvi ст. Як приклад первісного нагромадження капіталу.
- •13. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голандії.
- •Розвиток мануфактурного капіталізму
- •Причини економічного відставання Голандії
- •14. Промисловий переворот в Англії: соціально-економічні передумови і наслідки. Передумови промислового перевороту в Англії
- •Наслідки промислового перевороту
- •До війни за незалежність (1776-1783)
- •Причини війни за незалежність
- •Колонізація пн. Ам. Континенту сша
- •Нерівномірність розвитку Пн й Пд сша.
- •17. Соціально-економічне відставання Німеччини у 18 – першій половині 19стст. Аграрні реформи в Прусії. Причини економічної відсталості Німеччини на рубежі XVIII-XIX століть
- •Аграрні реформи в Прусії
- •18. Економічний підйом в сша в останній третині 19 – на початку 20 стст. І фактори, що його зумовили. Причини економічного підйому Америки
- •Розвиток сільського господарства в сша.
- •19. Концентрація виробництва і створення монополій в американській промисловості і банківській справі. Перші фінансові групи в сша.
- •Перші фінансові групи в сша.
- •20. Економічний підйом у Німеччині в останній третині 19 – на початку 20 стст. І фактори, що його зумовили.
- •21 . Концентрація виробництва і особливості процесу монополізації в німецькій економіці.
- •Роль іноземних капіталів у відновленні німецької економіки в 1920-і роки.
- •23. Економічна криза 1930-х рр. У Німеччині і економічна політика фашистського уряду. Криза 1929–1939 рр. В Німеччині
- •Економічна політика фашизму.
- •24. Економічна криза1930-х рр. У сша і „новий курс” ф. Рузвельта.
- •25. Перетворення „Мейдзі” в Японії в останній третині 19 – на початку 20 стст.
- •Економ перетворення за часів Вел фр революції
- •Промисловий переворот
- •Розвиток сільського господарства
- •27. Причини втрати Англією промислової монополії в останній третині 19 –на початку 20 стст.
- •28. Відновлення японської економіки після другої світової війни, японське „економічне диво” 1952–1970-х рр. І його причини. Національні особливості японської економіки.
- •29. Наслідки другої світової війни для економіки сша.
- •30. Циклічний розвиток економіки сша в 1945–1970-х рр. Причини економічного підйому 1960-х рр. Післявоєнна конверсія
- •31. Структурні кризи 1970-х рр. І циклічний розвиток економіки сша у 1970-х –1980-х рр. «Рейганоміка».
Економ перетворення за часів Вел фр революції
Незважаючи на прийняту 4 серпня Установчими зборами декларацію «Про повне скасування феодального режиму», аграрні закони від 5–11 серпня 1789 року зберігали основні селянські повинності – ценз, шампур і панщину.
Буржуазні перетворення в галузях промисловості і торгівлі включали ліквідацію цехового устрою, монополій і привілеїв знаті, а також внутрішніх митниць. Була декларована свобода хлібної торгівлі, єдина система оподаткування.
Погіршення економічної ситуації в країні, стрімке зростання цін на предмети першої необхідності і падіння реальних доходів робітників змушувало останніх вдаватися до створення робітничих спілок і організації страйків, у відповідь на які Установчими зборами 14 червня 1791 р. було прийнято закон Ле Шапельє, який забороняв робітничі спілки і страйки.
17 липня проголосили декрет про безоплатне скасування всіх феодальних прав дворянства і селянських повинностей. Згідно з цим декретом земельні наділи селян автоматично переходили в їхню приватну власність,
Конвент встановив перший максимум цін на продовольство, потім другий максимум цін на продовольство, а 29 жовтня – «всезагальний максимум», яким регулювались ціни на всі предмети першої необхідності – продукти харчування, паливо, взуття, тканини, а також на сировину – залізо, шкіру, вовну та ін. Одночасно встановлювався максимум заробітної плати робітників. було відмінено загальний максимум цін. Стрімкого зростання цін і знецінення грошей. Все це викликало незадоволення населення і розхитувало політичну ситуацію, чим і скористався генерал Наполеон Бонапарт, проголосив себе імператором Франції. Він значно збільшив військові витрати, що призвело до суттєвого збільшення податків, в тому числі введення ряду непрямих податків (на сіль, табак Наполеон І ввів 26 листопада 1806 року континентальну блокаду Англії (заборону на зовнішню торгівлю із Англійською імперією), до.
Промисловий переворот
Уповільнення промислового перевороту у Франції (порівняно з Англією) мало свої причини.
1) Нестабільність політичного устрою
2) Епоха наполеонівських війн відволікала значні людські, сировинні і фінансові ресурси,
3) Вузькість внутрішнього ринку,
4) Орієнтована на задоволення потреб вищих прошарків населення мануфактурна промисловість у Франції значною мірою спеціалізувалась на виробництві предметів розкоші на традиційно невеликих підприємствах, що значно гірше піддаються механізації.
5) Слабкість французької інженерної думки, що обмежувалась лише винаходами механічного ткацького верстата і льонопрядильної машини.
6) Протекціоністська політика хоча й захищала французьку промисловість від англійської конкуренції, але суттєво звужувала її сировинну базу через високі ввізні мита на сировину, метал і кам’яне вугілля.
7) Більш передова англійська індустрія зайняла монопольні позиції на світовому ринку, обмежуючи французький експорт вивозом продукції сільського господарства, предметів розкоші, вина, парфумів, шовку і т.п.
Розвиток сільського господарства
Розвиток сільського господарства в цей період значно гальмувався парцелярною системою. Однак поряд із занепадом дрібного парцелярного господарства має місце певний прогрес у господарствах великих землевласників і заможних селян: поліпшується агрокультура, зменшуються площі під парами, зростає технічна озброєність господарств, в структурі посівних площ зростає питома вага посівів пшениці, значно збільшується виробництво цукрових буряків, шовкових коконів і винограду. В цілому вартість сільгосппродукції зростає з 3 млрд. франків у 1812 році до 7,5 млрд. франків у 1870 р., незважаючи на падіння цін.