8. Особливості періодизації англо-саксонського села.

Феодальні відносини в Англії до нормандських завоювань 1066 року чимось нагадували феодальні відносини у Франції, однак були менш розвинуті.

В англосаксонській общині виділялися знатні люди – ерли, королівські дружинники – тени, більшість суспільства усе ще складали вільні селяни – керли, що мали спадкоємні ділянки землі в межах сільської общини – марки.

Остаточне закріпачення селян було проведено в Англії тільки після нормандських завоювань 1066 року, коли герцог Вільгельм, що став королем Англії, конфіскував у англійської знаті всі земельні володіння і зосередив значну частину земельного фонду у своїх руках. Після цього він зробив перерозподіл землі, що знаходилась в його руках, але не передав її новим власникам у повну власність, а лише у користування за службу у короля, в зв’язку з чим в Англії склався принцип «Васал мого васала - мій васал»

залежних селян, серед яких: вілани – члени сільських общин, що мають наділ землі, свій плуг, волів, частку общинних лугів і випасів; котери – залежні селяни, що мали лише крихітні городи або взагалі не мали ніякої землі.

Головна повинність цих категорій селян – панщина 3–4 дні на тиждень, а також натуральний оброк;

епідемія чуми, у результаті якої в Англії вимерло від 0,33 до 0,5 населення, що вкрай загострило проблему балансу робочої сили, внаслідок чого лорди почали повертати панщинні порядки, аж до закріпачення батраків. Відповіддю на це стало повстання під керівництвом Уота Тайлера 1381 року, наслідком якого стала ліквідація залишків панщинної системи. Настає повна комутація ренти, і вже на початку XV століття майже всі англійські селяни отримують волю шляхом викупу.

9. Особливості розвитку процесів феодалізації у Німечч. Причини повільної феодалізації німецького села

1. Соціально-економічна відсталість варварських племен, що не переселилися на внутрішні території Римської імперії.

2. Німеччина була вкрай різнорідна за своїм етнічним складом, включаючи німецькі, французькі, слов'янські, італійські області, що перешкоджало формуванню єдиної держави.

3. На відміну від інших країн, у Німеччині до 1866 року не була сформована єдина держава, що дуже гальмувало захоплення феодалами общинних земель, законодавче оформлення кріпосного права, розшук біглих селян і т. д.

4. Велика лісистість місцевості перешкоджала формуванню великого феодального землеволодіння, закріпаченню селян.

5. Натуральний характер господарств перешкоджав формуванню економічних зв'язків між ними.

У Німеччині було поширене фогство – явище, коли фогти (світські феодали) одержували певні адміністративні, судові і податкові повноваження на землях, що належали Церкві.

З розвитком товарно-грошових відносин відбувається, як правило, погіршення становища селян, причому в різних районах Німеччини по-різному:

1. В Східній Німеччині відбувається поступовий згін селян із землі і переведення їх на панщину .

2. У Південно-Західній Німеччині, феодальний натиск виявився лише в захопленні общинних пасовищ для розширення панського вівчарства і в збільшенні натуральних поборів з селян.

3. У Північно-Західній Німеччині - перехід до грошової ренти, .