24. Економічна криза1930-х рр. У сша і „новий курс” ф. Рузвельта.

Біржова паніка 24 жовтня 1929 р. стала початком катастрофічного падіння курсу акцій (1929 р. загальна ціна акцій на Уолт-Стріті становила 87 млрд. дол.; 1929 р. – 55.; 1933 – 19.

Промислове виробництво скоротилося в США на 46,2% (особливо у важкій промисловості). Промисловість була відкинута до рівня 1911 р. Звідси криза перекинулася на будівництво, транспорт, торгівлю і сільське господарство. Національний доход скоротився в 1,5 рази. Заробітна плата робітників зменшилася на 60%. Число безробітних складало 17 млн. осіб.

«Новий курс» Ф.Д. Рузвельта

1. Заходи в банківсько-фінансовому секторі економіки. Тимчасово були закриті всі банки США і після перевірки ліцензії діяльність більшості з них було поновлено. Відміненили назавжди обмін банкнот на золото, а золото вилучили з обігу. Це дало поштовх швидкому знеціненню долара Відбулась централізація банківської системи; було запроваджено державне страхування депозитів.

2. В червні 1933 р. приймається закон про відновлення промисловості, згідно з яким для кожної галузі було розроблено «кодекси чесної конкуренції», що в примусовому порядку встановлювали обсяги виробництва, ціни, регламентували рівень заробітної плати, тривалість робочого дня

3. Стимулювання держпідприємництва і створення державою допоміжних робочих місць: Держава фінансувала будівництво автострад, роботи по благоустрою міст, створювала літні трудові табори для безробітної молоді.

4. Аграрна політики регулювалась «Законом про відновлення аграрного сектору». Було створено «Адміністрацію регулювання сільського господарства» (ААА), що направляла зусилля на зниження обсягів товарної сільськогосподарської продукції продукції з метою підвищення цін на неї. Виплачувалися премії фермерам за скорочення посівних площ; знищувалися посіви зернових культур, бавовни та ін.; було закуплено і знищено 8 млн. голів великої рогатої худоби і 6 млн. голів свиней; виливалося в ріку молоко, знищувалися інші продукти.

5. Регулювання соціальних відносин. Було офіційно визнано безробіття і в березні 1933 р. прийнято закон про допомогу безробітним.

6. Відбувається зміна зовнішньоекономічних пріоритетів США, які починають активно співробітничати із СРСР,

25. Перетворення „Мейдзі” в Японії в останній третині 19 – на початку 20 стст.

Починаючи з 1639 року, Японія була штучно ізольована від зовнішнього світу режимом сегуната Токугава, який значно уповільнив процес розкладу феодальних відносин на селі, формування внутрішнього ринку, мануфактурної промисловості і т.п. Під військовим тиском США. уряд сегуна був вимушений відкрити для торгівлі із США порти. Невдовзі подібні ж угоди були нав’язані Японії Англ, Фр, Голл, Рос, Нім.

На той час промисловість Японії ще перебувала на мануфактурній стадії, було також розповсюджене й кустарне ремесло. Тому, коли згідно із нав’язаними ззовні угодами Японія ввела невигідні митні тарифи (ввізні мита коливались від 5 до 35%, а вивізні не перевищували 5%), іноземні товари, особливо текстильні тканини, заполонили внутрішній ринок, підриваючи мануфактурне і ремісниче виробництво. Таким чином, досить швидко Японія наблизилася до можливості перетворитися на колонію: підприємства і мануфактури збанкрутіли, люди втратили роботу. в Японії розпочалися громадянську війну. Загострилася внутрішньополітична ситуація.

Наприкінці 1867 року опозиція змусила сегуна передати всю повноту влади в Японії 16-річному імператору Муцухіто, період правління якого 1868-1912 рр. ознаменувався низкою реформ і дістав назву «Мейдзі» (досвідчене правління). Це була широкомасштабна капіталістична модернізація країни, здійснена на основі західних зразків.

Політична реформа. в результаті політичних перетворень було скасовано внутрішні митниці і введена єдина грошова система в країні, ліквідовано цеховий устрій а також станову нерівноправність в підприємницькій діяльності, введено свободу торгівлі і пересування людей по всій території Японії.

Аграрна реформ - скасовано власність самурайської верхівки на землю, що без викупу передавалася в приватну власність її фактичним користувачам – оброчним селянам.

Держава побудувала за рахунок бюджету десятки текстильних фабрик, арсеналів, заводів будівельних матеріалів, суднобудівних верфей, металургійних, сталеливарних та інших підприємств. створення сучасної інфраструктури – залізниць і телеграфних ліній, проведення геолого-розвідувальних робіт та ін. Крім цього, держава займалась продажем на зовнішніх ринках рису, чаю, шовку, а також закупівлею промислового обладнання та інших товарів, необхідних японським фабрикантам. Держава брала також активну участь у створенні банків.

Подібна інвестиційна активність імператорського уряду значно перевищувала його фінансові можливості. Постійні бюджетні дефіцити були причиною значної інфляції. Але всі ці кроки не могли покрити витрат державного бюджету на розвиток промисловості й, до того ж, більшість «зразкових» підприємств, побудованих за рахунок бюджету, були збитковими. Через це з 1880-1881 років розпочався новий етап економічного розвитку Японії, пов'язаний з відмовою уряду від інфляційної політики і широкомасштабною «приватизацією» побудованих державою промислових підприємств. Казенні підприємства передавалися в приватну власність за цінами в 2-4 рази нижчими, ніж їхнє будівництво коштувало уряду.

Спостерігається промисловий підйом, якого зазнала, в першу чергу, текстильна промисловість, особливо бавовняна,

Але Японія навіть на початку ХХ століття не мала власної важкої промисловості – ні машинобудування, ні металургійного виробництва, внаслідок чого загальний технічний рівень промислового виробництва залишався низьким.

26. Соц-економ зрушення під час фр революції і економ розвиток Франції наприкінці 18 – в першій пол 20

Особливості генези капіталізму у Франції

та передумови антифеодальної революції 1789 – 1794 рр.

Особливістю процесу первісного нагромадження у Франції був його уповільнений порівняно із Англією характер: тут не відбулася масова експропріація селянства, а французька буржуазія віддавала перевагу лихварській справі і відкупним операціям. Розвиток мануфактурної промисловості характеризувався значною долею участі держави, що підтримувала мануфактури Інвестиційна підтримка мануфактурного будівництва відбувалася за рахунок збільшення податкового тиску на французьке селянство, що приводило до посилення меркантилістських методів

Меркантилістська політика французького абсолютизму була великим фінансовим тягарем для французького селянства, Дуже потерпало селянство від непрямих податків на предмети масового вжитку,

селянство зазнавало величезного рентного тиску з боку поміщиків. Обтяжуючи селян-орендарів різними натуральними повинностями – постачанням масла, яєць, дичини, тощо.