2. Навчальні цілі лекції

Студент повинен знати:

- положення профілактики;

- історичні аспекти профілактики;

- програму профілактики

3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця

- виробити у студентів аналітично- логічне мислення в процесі вивчення;

- тактовне і доброзичливе відношення до пацієнтів;

- виховування відповідальності за свої професійні дії;

- сформувати вміння знаходити деонтологічний підхід до колег.

4. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна	Знати	Вміти
1 Попередні: Анатомія	Анатомічні особливості порожнин рота	Характеризувати будову порожнини рота
Фізіологія	Фізіологічні особливості ротової порожнини	Характеризувати будову ротової порожнини .
2. Внутрішньо- предметна інтеграція Гігієна	Розподіл харчових продуктів	Характеризувати
3 Педіатрія Ортодонтія	Фізіологічні особливості дитячого віку, дитячого прикусу.	Характеризувати фізіологію дитини.

5. План та організаційна структура лекції.

№	Основні етапи лекцій та їх зміст	Цілі рівні	Типи лекцій, методи і засоби активізації стедентів, обладнання.	Розподіл часу
I. 1.	Підготовчий етап Організація заняття.
2.	Визначення навчальних цілей і їх мотивація		лекція
II.	Основний етап.
	План викладання лекційного матеріалу: 1. Визначення профілактики. 2. Положення профілактики. 3. Історичні аспекти профілактики. 4. Програма профілактики.	II	таблиці : „ Комплексна система профілактики”;	85-90%
III	Заключний етап 1. Резюме лекцій, закріплення основних положень лекцій.		питання
	2. Відповіді на запитання		питання , завдання.
	3. Завдання для самопідготовки студентів.		література. І. Заяць, Л.О. Жуковська. « Профілактика стоматологічних захворювань »Видавництво» Новий Світ-2000» Львів- 2010 Ст. 255-259.

6. Зміст лекційного матеріалу. Комплексна система профілактики стоматологічних захворювань. Диспансеризація населення.

Комплексна( масова) система профілактики- це система профілактичних заходів, спрямованих на оздоровлення організму та органів порожнини рота за участю служб охорони здоров’я, освіти та різних груп населення.

Комплексна система профілактики побудована на основі о етіології і патогенезу основних стоматологічних захворювань, а також з урахуванням віку людини. Комплексну регіональну програму профілактики складають організатори стоматологічної допомоги області, району, міста, села. У виконанні програми беруть участь : стоматологи, парцівники освіти, санітарно-епідеміологічні служби, жіночі консультації, центри здоров’я, дитячі поліклініки, товариство Червоного Хреста.

Комплексна профілактика стоматологічних захворювань включає:

Основні методи профілактики :

- санітарно- освітню роботу серед населення;

• навчання принципів раціонального харчування;

• навчання правил гігієни порожнини рота;

Допоміжні методи:

• застосування засобів місцевої профілактики:

а) обробка зубів мінералізуючими розчинами;

б) призначення лікувальних паст;

• раннє виявлення стоматологічних захворювань;

• санацію порожнини рота.

• усунення травматичної оклюзії;

• корегуюча гімнастика;

Навчання принципів раціонального харчування – це комплекс соціально- гігієнічних міроприємств, що впливають на правильний, гармонійний розвиток індивідума, що протягом свого життя активно працює на благо суспільства. Сюди відносять оптимальні умови годування, харчування, дозрівання, функціонування і старіння організму у відповідності з фізіологічними особливостями людини. Режим включає індивідуальні і гігієнічні міроприємства ( режим праці, харчування, віддиху, особиста гігієна).

Під терміном „ сбалансоване харчування” розуміють потребу в необхідних для підтримання оптимального здоров’я і працездатності кількості і пропорцій білків, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів і води. Фізіологічна потреба організму в харчових речовинах залежить від віку, статі, енергетичних затрат, стану нервової системи, умов середовища.

Навчання правил гігієни порожнини рота це правильний догляд за порожниною рота з використанням засобів гігієни .

Усунення травматичної оклюзії Стабілізація зубів і зубних рядів, створення благоприємних умов для пародонта ( пришліфовунна зубів).

Комплексну профілактику слід проводити в першу чергу в жіночих консультаціях, дитячих садочках, школах, ПТУ, технікумах, вузах, заводах фабриках і в нші організованіих колективах населення на базі спеціального приміщення ( спеціалізованих класів).

Етапи організації комплексної профілактики:

• визначення черговості дитячих закладів, в яких буде проводитись профілактика стоматологічних захворювань;

• укладення угоди між службами охорони здоров’я та освіти. Керівники служби охорони здоров’я виділяють і готують необхідні медичні карти, а керівники освіти здійснюють обладнання спеціальних кабінетів, проводять закупівлю засобів індивідуальної гігієни, навчальних посібників ;

• вивчення факторів зовнішнього середовища, особливості харчування, соціально - побутових умов життя населення: вміст фтору у воді. Дослідження й аналіз цих умов називають ситуаційним аналізом;

• епідеміологічне обстеження дітей. Визначення об’єму профілактичних заходів, розподіл дітей на диспансерні групи;

• створення умов для проведення профілактичних заходів – підготовка кімнат

( кабінетів, куточків) гігієни , наочних посібників;

• проведення санітарно - освітньої роботи з педагогами, батьками та медичними

працівниками;

• проведення уроків гігієни, контроль за рівнем гігієни;

• повторне епідеміологічне обстеження і визначення ефективності проведених профілактичних заходів ( проводиться кожних 5 років).

Профілактику проводять з антенатального періоду розвитку дитини і протягом всього дитинства. Тому програма профілактики має охоплювати вагітних жінок, всіх дітей від дня народження до 14 років, підлітків - 15-17 років.

Програма профілактики здійснюється в залежності від віку дитини, місця народження загального стану організму .

В кожному регіоні складається програма комплексної профілактики.

Впровадженню комплексної системи профілактики передують стоматологічні обстеження організованих груп населення - вагітних, дітей і дорослих.

Основними реєстраційними документами, що заповняються в ході первинних і вторинних оглядів є карти профілактичних оглядів форма 047/у- перелік осіб, що підлягають профілактичному огляд , форма 048/у – карта оцінки стоматологічного статусу ВООЗ.

Перед впровадженням програми профілактики в певному районі необхідно зібрати відомості:

1. Демографічні дані:

- знати чисельність населення, що проживає в даній місцевості, щорічний приріст населення ( в %), відсоток міського населення, необхідно уточнити кількість дітей у віці від 0 до 6 років і від 7 до 17 років, кількість дитячих садочків, шкіл в даній місцевості.

2. Фактори навколишнього середовища:

- кількість вживання цукру ( рахується по об’ємах проданого цукру за певний період часу) , фторованість води.

3. Стоматологічні послуги:

- кількість стоматологів, гігієністів і середнього медичного персоналу.

- число стоматологічних поліклінік., кількість хворих, що відвідують поліклініку.

Критерії ефективності проведеної профілактики.

Організаційна ефективність оцінюється за кількістю дітей, охоплених профілактичними заходами у перший рік впровадження програми( відсототок від кількості дітей у колективі);

Медична ефективність визначається не раніше ніж через 2 роки після впровадження програми в певному колективі дітей. Оцінюють її за такими показниками:

1) за зменшенням поширеності карієсу ;

2) за зниженням інтенсивності розвитку карієсу;

3) за зниженням приросту інтенсивності карієсу.

Оцінюють показники на підставі порівняння з аналогічними даними у дітей, не охоплених профілактикою( за 1 рік).

Економічний ефект розраховують за даними про вартість лікування неускладненого карієсу. Економічний ефект дає зменшення обсягу лікувальної роботи завдяки зниженню карієсу, внаслідок підібраних інтервалів між оглядами. В диспансеризації дозволяють своєчасно і з максимальним ефектом використовувати для кожної дитини запобіжні засоби і цим знизити приріст карієсу і його ускладнень.

Диспансеризація –це є активне спостереження за здоров’ям всього населення чи окремих контингетів, у вивченні умов праці і побуту, забезпечені збереження здоров’я, попередження захворювань шляхом проведення лікувально – профілактичних, санітарно – гігієнічних і соціальних міроприємств.

Диспансеризація стоматологічних хворих передбачає раннє виявлення хвороб зубів, пародонту, слизової оболонки рота, лікування і усунення причин їх виникнення ( з умовою їх праці і побуту).

Основні задачі диспансеризації:

• активне виявлення хворих;

• повне клінічне обстеження;

• проведення комплексу лікувально – оздоровчих міроприємств;

• динамічне спостереження за станом хворих;

• санітарно –просвітня робота;

• узагальнення даних про ефективність диспансеризації.

Диспансеризація населення включає:

1. Щомісячний медичний огляд всього населення з проведенням встановленого об’єму лабораторних і інструментальних досліджень;

2. Визначення і оцінювання стану здоров'я з метою виявлення осіб, що мають фактори ризику, які ведуть до розвитку захворювань.

3. Дообстеження потребуючих з використанням методів діагностики.

4. Виявлення захворювань на ранніх стадіях з послідуючим проведенням комплексу лікувально –оздоровчих міроприємств і динамічного спостереження за станом здоров’я населення.

При проведенні диспансеризації населення планується:

• підвищення рівня і якості щорічного огляду і диспансеризації з проведенням необхідних обстежень;

• розширення участі різних спеціалістів;

• розширення об’єму обстежень.

• Виявлення і усування причин, що визивають захворювання..

Виділяють два етапи диспансеризації:

1 – й – відбір контингенту на диспансерне спостереження;

2 –й - власне диспансерне спостереження, що включає лікувально –оздоровчі міроприємства.

На першому етапі диспансеризації відбір хворих для диспансерного спостереження проводиться під час звертання хворих за стоматологічною допомогою чи в процесі медичного огляду. На першому етапі планують оглядати інвалідів, учасників В В війни, вагітних жінок, робітників певних професій. Після відбору проводиться їх групування в залежності від виду патології, її важкості, віку хворого, давності захворювання.

На другому етапі диспансеризації хворих поділяють на дві підгрупи:

а ) ті, що отримують лікування;

б) ті, щознаходяться під наглядом.

Хворі першої підгрупи отримують повний курс комплексної терапії, другої – оглядаються профілактично ( контролюється якість чистки зубів, санації порожнини рота), при необхідності їм призначають курс лікування з метою профілактики загострення захворювання.В залежності від характеру протікання захворювання визначається кратність оглядів.На цьому етапі розширена кількість лабораторних і інструментальних обстежень, збільшена кількість спеціалстів, які беруть участь в диспансеризації

Оцінюється кожний етап диспансеризації. Оцінка першого етапу складається з :

• повноти обсягу диспансеризацією;

• свєчасністю виявлення захворювання;

• своєчасністю взяття на диспансерний огляд..

Критеріями оцінки другого етапу диспансеризації є :

• повнота проведення лікувальних і оздоровчих міроприємств;

• дотримання сроків оглядів;

• процент осіб, переведених із групи активного лікування в групу спостереження.

Для аналізу ефективності диспансерного спостереження їх поділяють на 4 групи:

1 – практично здорові особи в стадії стійкої компенсації захворюваннь ( без

стоматологічних захворювань, гінгівіти обумовлені неякісним станом порожнини рота,

неякісними пломбами);

2 - хворі з легким протіканням в стадії компенсації з рідкими загостреннями;

3 - хворі з субкомпенсованим протіканням захворювання, частими загостреннями,

тимчасово недієздатні в період загострення;

4 - хворі з декомпенсованим протіканням хвороб, порушенням функцій органів і систем, обмежена працездатність.

Особи, що відносяться до першо групи підлягають спостереженню 1 раз на рік.

До другої -2 -3 рази на рік.

До третьої групи -3 -4 рази на рік.

До четвертої – щомісячно.

Переведення хворих з однієї групи в іншу проводить комісія на чолі з головним лікарем по лікувальній роботі. В кінці року на кожного диспансерного хворого складається експертиза і зпаписується в істо рію хвороби.

На першому етапі диспансеризації дорослого населення проводяться огляди терапевтом, стоматологом, зубним лікарем, акушером –гінекологом, хірургом.

На другому етапі проводяться лабораторні і інструментальні дослідження, залучення більшої кількості спеціаліств.

Умовами ефективності диспансеризації є оформлення документації:

наказ № 50 від січня 1988 року

Основна документація:

1. Медична карта стоматологічного хворого форма № 0 43- У, ”

Заводять на кожного хворого, де вносять дані про обстеження.

2. Листок щоденного обліку роботи лікаря – стоматолога , форма 037 –У -88;

3. Зведена відомість обліку лікаря –стоматолога . Форма № 039 –У -88

заповнюється 1один раз в місяць.

3. Карта диспансерного обліку . Форма № 030

У педіатрії прийнято виділяти 5 груп здоров’я:

I ( I З) – здорові діти, які рідко хворіють ;

II ( II З ) – діти з ризиком щодо загальних захворювань ( народженні матерями, у яких вагітність мала патологічний перебіг або які хворіли у той період, зі схильністю до частих захворювань на ГРВІ; із загальмованим фізичним розвитком та малою чи надмірною масою тіла) і діти, які хворіють більше 5 разів на рік;

III ( III З) – хронічно хворі діти з компенсованим перебігом захворювання, з вадами розвитку.; загострення спостерігаються рідко, загальний стан задовільний.

IV (IV З) – діти з хронічними захворюваннями, чи вадами розвитку в стані субкомпенсації ( вимагають спеціальних умов харчування, фізичного навантаження, лікування) зі значним відставанням у фізичному розвитку;

V( V З) – діти з хронічними захворюваннями в стані декомпенсації, з важкими вадами розвитку, інваліди.

Діти, що належать до груп (IV З) та (V З) не відвідують дитячий садок , школу.