50. Синтаксичні особливості ділових паперів

Ділові папери мають специфічний синтаксис. Здебільшого це прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими означеннями. Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять на початку речення. Щодо структури речень ділових паперів, то майже всі присудки вживаються в теперішньому часі. Наприклад: Рекламне агенство республіканської телекомпанії "Тоніс-ценр" пропонує свої послуги. Поширеними є пасивні структури типу: наказ виконується.

Синтаксис ділової документації відзначається ще й уживанням інфінітивних конструкцій. Наприклад, відкликати працівників тощо.

Важливою ознакою ділових паперів є й часте використання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають діловим документам стислості: читаючи документи.

Окрім того, у діловому листуванні переважає непряма мова, а пряма вживається лише в тих випадках, коли є необхідність дослівно передати зміст деяких законодавчих актів.

Специфіку синтаксису визначає й стислість викладу інформації. Найчастіше надається перевага простим реченням. Якщо ж використовуються складні, то вони невеликі: одне - два підрядних чи дієприкметниковий, дієприслівниковий звороти.

Типова ознака ділового стилю - використання віддієслівних іменників. Вони дають загальне уявлення про дію, забезпечують однозначність, узагальненість змісту й надають документам певної офіційності. Наприклад, подати клопотання до 20 серпня 1999 року щодо надання матеріальної допомоги.

У мові ділових документів є такі словосполучення дієслівного типу, які багато разів використовуються в конкретній виробничій чи адміністративно-виробничій ситуації, зокрема: взяти за основу, взяти до уваги тощо.

Особливо часто в діловому мовленні зустрічаються помилкові конструкції, зумовлені впливом російської мови у східних і південних регіонах України та польської мови на заході України.

51. Термін узгодження вживається у двох значеннях:

1. Спосіб зв'язку у словосполученні (синтаксичній одиниці, що утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв'язку - узгодження, керування або прилягання). Узгодження в словосполученні називає такий синтаксичний зв'язок слів, при якому залежне слово узгоджується з головним у роді, числі й відмінку. Напр.: у словосполученні талановита дівчина - залежне слово талановита узгоджується з головним словом дівчина в однині, у жіночому роді й у називному відмінку.

2. Граматичне узгодження присудка з підметом у формах числа або роду Такий тип зв'язку ще називають координацією - розподіл упорядкування) між присудком і підметом. Так у реченні Доцент Борисюк Ю.Т. поінформував колектив факультету про наукову роботу викладачів кафедри фізики присудок поінформував узгоджується з підметом доцент у формі чоловічого роду й в однині.

Керування - синтаксичний зв'язок слів, при якому залежне слово стає в тому відмінку, якого. вимагає головне слово. Так дієслово адресувати керує формами давального (адресувати вчителеві) та знахідного відмінків у поєднанні з прийменником на (адресувати на вчителя).

Розрізняють такі складні випадки керування:

1. Близькозначні слова можуть керувати різними відмінковими формами. Так прикметники притаманний та властивий керують формами давального відмінку (притаманний митцеві, властивий учням), тоді як синонімічне слово характерний вимагає після себе форми родового відмінка - прийменник для (характерний для письменника). Дієслово присвячувати (присвятити) керує давальним відмінком (присвячувати ювілеєві університету), а близьке за значенням слово приурочувати (приурочити) - родовим відмінком + прийменник до (приурочувати до ювілею університету).

2. Помилки, що трапляються через не розрізнення паронімів. Напр., дієслово привести керує знахідним відмінком (привести батьків), а його паронім призвести родовим - прийменник до (призвести до трагедії).

3. Незнання граматичних норм російської та української мов. Порівняймо російські словосполучення благодарю (кого?) Вас, екзамен (по чему?) по истории та їх українські відповідники дякую (кому?) Вам, іспит (з чого?) з історії.