4.2 Загальні збори акціонерів.

4.2.1 Загальні збори акціонерів як вищий орган управління акціонерним товариством.

Вищим органом управління Товариством є Загальні збори акціонерів. Акціонери є власниками Товариства і, беручи участь у Зборах, здійснюють таким чином своє право на участь в управлінні справами Товариства і контролюють його діяльність.

Реалізація управлінських функцій акціонером здійснюється голосуванням на загальних зборах. Звичайно, можлива реалізація, коли акціонер вибирається у виборні органи товариства і здійснює свої повноваження, але зрозуміло, що таких учасників корпоративних відносин є небагато. Одним із важливих положень українського законодавства є те, що голосування на установчих та загальних зборах проводиться за принципом: "одна акція - один голос". Річ у тім, що до 1997 р. такого положення не існувало, що давало можливість включати до установчих документів вимоги про голосування тільки пакетами акцій. У таких випадках голосувати могли лише власники певних пакетів акцій, що не давало змоги дрібним акціонерам здійснювати свої управлінські функції. Зараз норма голосування "одна акція - один голос" є законодавче визначеною. Реально вона не дуже вплинула на можливості дрібних інвесторів, оскільки мала кількість голосів дає малі можливості, але з погляду деяких формальних моментів - присутності на зборах, виступів, запитань, вона дещо поліпшила їх стан. В інших країнах існують деякі особливості голосування.

Можливість кожного власника брати участь в управлінні викликає найбільш гострі питання і є проблемою не тільки вітчизняного корпоративного управління. Так, в Україні законодавством визначено, що в загальних зборах мають право брати участь усі акціонери незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких вони є. Крім того, можуть брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Зараз таке право надане представникам трудових колективів (профспілкам та ін.). Однак на практиці, і це не тільки в Україні, а і у переважній більшості країн, право на участь у зборах не завжди реально здійсненне. Справа в тому, що, власність в АТ може бути дуже розпорошена і кількість акціонерів становить десятки тисяч осіб. Практично забезпечити повноцінне проведення зборів нереально. Були спроби проводити такі збори методом опитування, визначення представників, розвитку довірчого управління. Найбільш прийнятним у сучасних умовах здається розвиток інституту представництва, його структуризація, чітке визначення функцій.

Саме на річних Загальних зборах акціонери висловлюють схвалення чи несхвалення роботи посадових осіб Товариства за попередній рік та приймають рішення про подальшу діяльність Товариства

4.2.2 Порядок скликання та підготовки загальних зборів акціонерів.

У корпоративному управлінні важливим моментом є встановлення періодичності скликання зборів. Чергові Збори скликаються щонайменше раз на рік. Однак, Статутом АТ може передбачатися частіша періодичність скликання Зборів.

Визначаючи дату проведення річних Загальних зборів акціонерів, варто мати на увазі, що рішенням Зборів має бути затверджений річний бухгалтерський звіт Товариства¹⁵. В Україні бухгалтерська звітність за результатами роботи підприємств за рік подається підприємством податковій адміністрації не пізніше 15 лютого наступного за звітним року¹⁶. Тому річні Загальні збори акціонерів доцільно проводити до зазначеної дати.

Закон також передбачає проведення позачергових Зборів у випадках:

• неплатоспроможності АТ, а також за наявності обставин, передбачених Статутом АТ, і в будь-яких інших випадках, якщо цього вимагають інтереси АТ в цілому;

• на вимогу Спостережної ради;

• на вимогу Ревізійної комісії у разі виникнення загрози суттєвим інтересам АТ або виявлення зловживань, вчинених його посадовими особами ( при цьому виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом 20 днів з моменту отримання письмової вимоги прийняти рішення про скликання позачергових зборів з порядком денним, запропонованим радою акціонерного товариства (спостережною або наглядовою радою) або ревізійною комісією);

• для підвищення ролі дрібних інвесторів існує положення, відповідно до якого акціонери, які володіють у сукупності більш як 10% голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори. У цьому випадку акціонери, які володіють 10% голосів, можуть здійснювати тиск на керівництво, постійно скликаючи загальні збори. У цьому разі виникає підстава для знаходження консенсусу між власниками з контрольними пакетами і власниками з дрібними, які змогли згрупувати більш як 10%.

Чергові Збори скликаються за рішенням Правління АТ. Рішення про скликання Зборів рекомендується приймати не пізніше 2 місяців до запланованої дати їх проведення. Під час свого засідання Правління визначає дату, час, місце проведення Зборів, визначає їх порядок денний, а також призначає особу або комітет, відповідальний за підготовку Зборів, та членів Мандатної та Лічильної комісії.

З метою полегшення роботи щодо підготовки та скликання Зборів, Правлінню доцільно, одночасно з прийняттям рішення про проведення Зборів, розробити детальний план-графік підготовки матеріалів, що виносяться на розгляд Зборів, створити необхідні комітети та комісії для допомоги в підготовці Зборів.

Одним з ключових питань підготовки Загальних зборів акціонерів є підготовка порядку денного. Варто пам’ятати, що у відповідності до ст. 43 Закону, Збори не мають права приймати рішення з питань, що не включені до порядку денного.

Під час складання порядку денного необхідно чітко формулювати кожне питання, що пропонується на розгляд Зборів. Не можна включати до порядку денного блок питань під назвою “різне”. Це порушує права акціонерів, оскільки їм має бути надана можливість до початку Зборів ознайомитися із усіма документами, пов’язаними з порядком денним.

Зазвичай порядок денний чергових Загальних зборів акціонерів містить стандартний перелік питань, серед яких, зокрема¹⁷:

• затвердження фінансових результатів роботи Товариства за рік;

• затвердження великих угод Товариства та внутрішніх нормативних документів;

• вибори та довибори до органів управління Товариства.

Порядок денний чергових Зборів потрібно затвердити на засіданні Правління Товариства¹⁸ та узгодити із Спостережною радою. Кожний акціонер може пропонувати, а акціонери, які володіють не менш ніж 10% голосів, - вимагати включення до порядку денного будь-яких питань, що стосуються діяльності Товариства.

На розгляд та затвердження річних Загальних зборів акціонерів в обов’язковому порядку повинні надаватися:

• баланс Товариства;

• річний звіт Товариства;

• річний звіт Ревізійної комісії.

Підготовку та узгодження зазначених документів із Спостережною радою забезпечує Правління Товариства.

Слід звернути увагу на те, що можливість ознайомлення з документами, пов’язаними з порядком денним Зборів, має надаватися акціонерам до початку роботи Зборів (ст. 43 Закону).

Під час підготовки Правління визначає порядок попереднього розгляду матеріалів, необхідність проведення їх юридичної експертизи, а також порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, що стосуються порядку денного Зборів.

Наступний етап підготовки до Зборів – виготовлення необхідної кількості бланків документів: повідомлень про проведення Зборів, бюлетенів для голосування тощо.

Оскільки повідомлення про проведення Зборів має надаватися щонайменше за 45 днів, рекомендується не пізніше, ніж за 50 днів до проведення Зборів скласти перелік акціонерів для їх повідомлення про проведення Зборів.

Порядок повідомлення акціонерів про дату проведення Зборів визначено у ст. 43 Закону. Щонайменше за 45 днів до дати скликання Зборів Правління АТ надає повідомлення про Збори, що відбудуться, у спосіб, передбачений Законом, в якому зазначається дата, час і місце проведення Зборів, а також питання, включені до порядку денного. Власники іменних акцій повідомляються про проведення Зборів персонально. Якщо до порядку денного включаються питання про зміну розміру статутного фонду ВАТ, то у повідомленні про проведення Зборів, крім дати, часу та місця їх проведення, зазначаються також інші відомості, передбачені ст. 40 Закону. Стаття 43 Закону надає кожному акціонеру право вносити свої пропозиції стосовно порядку денного Зборів не пізніше, ніж за 30 днів до їх скликання. В цей же термін акціонери, які володіють більш ніж 10% голосів, можуть вимагати включення додаткових питань до порядку денного.

На підставі пропозицій акціонерів Правління вносить зміни та доповнення до порядку денного Зборів, вживає заходів щодо ознайомлення акціонерів з такими змінами та документами, що стосуються питань порядку денного.