Тести для самоконтролю

1. Які з наведених нижче видів страхування є обов’язковими:

а)страхування майна (крім врожаю) у радгоспах;

б)страхування врожаю у радгоспах;

в)страхування пасажирів на приміських маршрутах;

ґ) страхування авіапасажирів;

д)страхування заставного майна;

е)страхування небезпечних вантажів;

ж)страхування туристів;

з)страхування депутатів.

3. Страховики в Україні отримують ліцензію на проведення:

а)страхової діяльності;

б)перестрахових операцій;

в)конкретних видів страхування;

г)діяльності, пов'язаної з оцінкою страхових ризиків;

ґ) діяльності, пов'язаної з оцінкою збитків і розміру відшкодування;

д)діяльності, пов'язаної з формуванням страхових резервних фондів.

4. Хто визначає розмір страхових тарифів по добровільних видах страхування?

а)Кабінет Міністрів України;

б)страховик;

в)страхувальник.

5. Страховими випадками при страхуванні життя є:

а)смерть застрахованого від будь-якої причини;

б)смерть застрахованого лише від нещасного випадку;

в)дожиття застрахованим до закінчення строку дії договору страхування;

г)тимчасова втрата працездатності у зв'язку із травмою.

6. Класифікація страхування за економічними ознаками — це класифікація за:

а)об'єктами страхування;

б)формами проведення страхування;

в)статусом страхувальника;

г)часом виникнення окремих видів страхування.

7. Існують такі галузі страхування:

а)обов'язкове страхування;

б)майнове страхування;

в)добровільне страхування;

г) страхування життя;

г)особисте страхування;

д)страхування відповідальності.

Тема 3. Страхові ризики та їх оцінка

1. Поняття та основні характеристики ризику

2. Оцінка ризику та визначення доцільності його страхування

3. Структура та основа розрахунку страхових тарифів

4. Управління ризиком

1. Поняття та основні характеристики ризику

За своїм змістом ризик є подією з негативними, особливо невигідними економічними наслідками, які можуть виникнути в майбутньому в будь-який момент у невідомих масштабах. Фактор ризику і необхідність покриття можливої шкоди в результаті його прояву викликають потребу в страхуванні. У страхуванні ризик визначається декількома основними поняттями.

По-перше, ризик - це конкретне явище або сукупність явищ (подія чи декілька подій), на випадок яких проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Він виражає потенційну можливість виплати страхового відшкодування (страхової суми).

По-друге, ризик пов'язаний з конкретним об'єктом щодо якого визначаються чинники ризику.

По-третє, ризик - це розподіл між страховиком і страхувальником негативних економічних наслідків у страховому випадку.

Отже, показник ризику це не лише ймовірність появи певної події, але й ймовірність настання негативного результату.

В залежності від наявності розрахункової бази ймовірності розрізняють:

1. Ймовірність математична ( апріорна);

2. Ймовірність статистична ( апостеріорна);

3. Ймовірність експертна ( екстематична).

Прояв різноманітних ризиків в усіх сферах суспільного життя зумовлює необхідність їх видової класифікації з метою застосування до них системного аналізу та прийняття раціональних управлінських рішень.

Ризики класифікують в залежності від кількісного та якісного характеру, за елементами ризику, причинами виникнення ризику, носіями ризику, ймовірності настання випадкової події щодо місця та часу.

У страхуванні ризики класифікують на дві великі групи:

• страхові;

• нестрахові (не включені в договір страхування).

Найбільш точно цю різницю зазначено в Законі України ^«Про страхування»: «Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання».

Найбільш численну групу складають ризики, які можна застрахувати. Щоб встановити, чи є даний ризик страховим застосовують такі критерії:

• ризик, що включається в розмір відповідальності страховика, має бути з високим рівнем ймовірності;

• ризик має виступати як випадковий, тобто небезпека не повинна бути відома ні в просторі, ні за часом, ні за розміром;

• настання страхового випадку, яке виражається в реалізації ризику, не повинно залежати від волевиявлення страховика або інших зацікавлених осіб;

• страхова подія не може мати розмірів катастрофічного лиха, тобто охоплювати масу об'єктів у рамках величезної страхової сукупності, спричинюючи масові збитки.

Ризики класифікують:

1) Залежно від джерела небезпеки (походження) ризики класи­фікують на:

• природні (об'єктивні) - зумовлені проявом стихійних сил природи;

• антропогенні (суб 'єктивні) - виникають як наслідок діяльності людей.

2) За наслідком випадкових подій ризики ділять на чисті та спекулятивні.

Чисті – в свою чергу мають поділ:

1. Комерційні ( торгівельні, виробничі, майнові);

2. Природні

3. Екологічні

4. Політичні

5. Транспортні.

Спекулятивні ( фінансові) ризики мають наступний поділ:

1. Ризики, повязані з купівельною спроможністю грошей ( інфляційні та дефляційні, валютні, ліквідності);

2. Інвестиційні ( втраченої корисності, зниження прибутковості, прямих фінансових втрат).

Для чистих ризиків характерна відсутність збитків або збитки. Для спекулятивних – прибуток; відсутність прибутку, збитки, відсутність збитків. Саме через потенційну можливість отримання прибутку спекулятивні ризики, як правило, не підлягають страхуванню.

3) З огляду на ризикогенні об'єкти ризики поділяють на:

• майнові - виявляються на майнових об'єктах та майнових інтересах власників певних видів майна;

• особисті - притаманні людям. Це ризики фізичного, фізіологічного та соціального походження.

4) За обсягом відповідальності страховика ризики поділяють на:

• індивідуальні (характерні для окремих, особливій предметів як антикваріат, твори мистецтва тощо);

• універсальні (такі ризики входять до обсягу відповідальності страховика за більшістю договорів страхування).

5) За кількісними параметрами (величиною збитку) ризики можуть утворювати певний ряд і поділятися на:

• катастрофічні,

• великі,

• середні,

• малі,

• незначні,

• звичайні ризики.

Поділ ризиків за їх величиною має важливе практичне значення з точки зору єдиної методології обслуговування ризиків різних категорій. Особливістю катастрофічних ризиків є великомасштабність негативних наслідків, і неможливість їх передбачення та розрахунку. Причинами катастрофічних ризиків можуть бути як прояви природних катаклізмів (землетруси, циклони, виверження вулканів, повені та інші стихійні лиха), а також різні види людської діяльності (політичної, економічної, винахідницької та ін.).

Великі ризики є менш відчутними економічно, але виявляються з більшою закономірністю, піддаються точнішому передбаченню та розрахунку. З метою уніфікованого підходу до страхового обслуговування великих та катастрофічних ризиків усі ризики умовно поділені на дві неповні категорії: великі та масові. Масові - це ті ризики, які немає підстави відносити до великих. До великих ризиків віднесені ті ризики, які генеруються в найбільш ризикогенних галузях господарської діяльності, а саме - транспортні та повітряні ризики, ризики кредиту і застави, майнові ризики, що виявляються на великих підприємствах.

6) У загальному розмежуванні ризиків виділяються декілька груп:

• політичні,

• екологічні,

• транспортні

• технічні ризики.

Політичні ризики пов'язані з непередбачуваними діями, заходами чи акціями законодавчих або виконавчих органів влади, іноземних держав щодо конкретної держави, підприємств або приватних осіб цієї держави.

Екологічні ризики пов'язані із забрудненням довкілля і зумовлені діяльністю людини у виробництві.

Транспортні ризики поділяють на ризики каско (страхування різноманітних транспортних засобів) і карго (страхування вантажів, що перевозяться різними видами транспортних засобів).

Технічні ризики проявляються як аварії внаслідок раптового виходу зі строю машин, обладнання, збою в технології виробництва. Вони мають універсальний характер, можуть нанести збитки майну, життю, здоров'ю людей та майновим інтересам юридичних осіб. Технічні ризики можуть проявлятися як промислові ризики, будівельно-монтажні тощо.

7) Окрему групу складають ризики, які рідко зустрічаються і мають як правило високу вартість. Вони отримали назву спеціальних (унікальних) ризиків (наприклад ризики, які супроводжують перевезення особливо цінних вантажів, грошей, творів мистецтва та ін.). В окремих випадках виділяють групові ризики, які страхуються одночасно.